На тлі позитивних новин, що надходять з фронту, і настільки ж негативних новин про ступінь реальної готовності енергетики до холодів, що швидко наближаються, повернуся до своєї старої тези. Він підтвердився минулої осені та взимку. Чим гірші в Росії будуть справи на фронті, тим жорсткіше вона атакуватиме український тил.
У цьому зв'язку, дозволю собі не погодитися з оцінкою Олексія Арестовича про те, що величезна перевага Росії в дронах, ракетах і авіації не зіграє жодної ролі.
Як я вже писав раніше (на Фейсбуці), минулої зими в Росії було 2 кліматичні вікна, коли вона була здатна довести ситуацію в Україні до Холодомору з сотнями тисяч або мільйонами жертв. В обидва вікна (літаючі) гармати мовчали або майже мовчали. І я вважаю це наслідком закулісних домовленостей Росії із Заходом.
Нюанс у тому, що рік тому Захід не був настільки очевидно налаштований на згортання бойових дій. Зараз у більшості західних країн скепсису щодо продовження війни не приховують. Захід може «випадково» заплющити очі. Або просто моргнути. Так, Тінь дуже великої політики – цинізм. І винятків у цьому значенні немає.
Путін, зважаючи на все, поки не поспішає далі розганяти ядерну тему, тому що тиск на нього у зв'язку виявився високим. Не лише із Заходу, що досить критично. Хоча й не відкидає спроб зіграти на темі далі.
Але Росія виходить на масове виробництво шахедоподібних ударних безпілотників. І зберігаються сумніви щодо того, що закупівлі з Ірану будуть згорнуті. Обидві країни у дуже вузькому коридорі та критично залежні від взаємного військово-технічного співробітництва. Чим важче у Росії буде ситуація, тим більше вона матиме інтерес до пропозицій Ірану. Їй натомість є що запропонувати. Тому що й у Ірану ситуація не блиск.
Досі Росія не атакувала реально великою кількістю шахедів. Що викликає запитання. На мій погляд, це може бути банальною спробою приспати пильність.
Уявімо ситуацію, що Росія закупила дрони, нагромадила (!) своїх дронів і ракет, можливо навіть підключила тактичну авіацію і завдала по-справжньому масованого удару. Маючи на руках прогноз погоди, де попереду 8-10 днів морозу.
Скажімо, удар 300 або 500 дронами, 100 ракетами, може, на довершення, і авіацією. За будь-якими об'єктами, що мають відношення до енергетичної (і не тільки) інфраструктури.
Який реальний ступінь готовності України до такого сценарію?
Було б дуже непогано вже зараз думати про те, що:
а) Пункти незламності пріоритетно — це не про зарядку телефонів, а про обігрів. І не тільки про обігрів і зарядку. Про гігієну та ін. Бо якщо про це не думати у великих містах, це може мати серйозні наслідки. Наприклад епідемії.
б) Дипломати мають бути з ранку до ночі зайняті не звичними, які стали ритуальними, розмовами про допомогу Україні. Вони вже зараз мають і в кулуарах, і в ЗМІ найактивнішим чином впливати на ситуацію, роз'яснюючи, що удари по енергетичних об'єктах, водопостачання тощо - це геноцид. Це треба качати зараз, а не тоді, коли вже станеться.
Ні, допустити Холодомор – це дуже херовий спосіб показати Заходу, що Росія Путіна зло (начебто Захід про це зараз не знає). І, припустимо, трохи раніше отримати якесь залізо. Ціна такої угоди зашкалює. Еліти, згодні на таке, будуть глибоко зневажені всіма, в т.ч. на заході.
Треба говорити із Заходом не про озброєння у разі такого сценарію, а про негайне введення безпольотної зони над територією України та негайне введення сухопутних військ на всю неокуповану територію України з метою запобігання гуманітарній катастрофі. Це, певно, максимум, на що Україна може сподіватися.
Але говорити про це треба зараз, готувати громадську думку та політиків. Щоби політики на Заході теж ворушилися і йшла практична підготовка до такого сценарію. За день такі речі не підготувати та не розгорнути. Захід теж уміє гальмувати місяцями.
в) І коштів, і розрахунків, здатних збивати хоча б дрони має бути всього через кілька місяців розгорнуто мінімум на порядок більше.
г) Україна має максимальними темпами обзаводитися засобами достатньої (тобто абсолютно неприйнятної) відповіді на будь-яку спробу Росії влаштувати тут Холодомор. Бо удару по Кримському мосту цієї проблеми не зніме. А здатності завдавати симетричних масованих ударів Україна все ще не демонструє. І поки що не видно ознак того, що до осені-зими такі можливості точно будуть забезпечені.
Питання над картинці для телемарофона. Питання здатності відповісти тотальною катастрофою на тотальну катастрофу, якщо противник піде цим шляхом.
Я думаю, всім уже на сьогодні очевидно, що Україні дуже дивно чекати милості від Путіна. І, тим не менш, судячи з того, як все ще поводиться тил, мені здається цього ніхто з українських чиновників не розуміє від слова взагалі.
Увага, як і раніше, прикута майже виключно до фронту. Це гірше ніж помилка, набагато гірше ніж помилка. Рішення та дії, адекватні ступеню загрози, повинні робитися вже зараз. Насправді, а не в бравих чиновних рапортах в Інтернеті чи телемарафоні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News