Сьогодні, 26 листопада, Україна вшановує пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років. На жаль, 90-ті роковини трагедії відзначаються в умовах повномасштабного російського вторгнення.
РБК-Україна розповідає, що треба знати про Голодомор і як до нього ставляться у світі.
Як вшанувати пам'ять жертв
Нинішня російська агресія проти України з ознаками геноциду наочно показує необхідність живої пам'яті - щоб воєнних злочинців було засуджено світовою спільнотою, а пам'ять про жертв - увічнено.
Головний спосіб вшанувати пам'ять жертв Голодомору в умовах повномасштабної війни - взяти участь у акції "Запали свічку". Вогник у кожній домівці символізує прояв скорботи, віру у перемогу та готовність зробити все, щоб геноциди не повторювалися в майбутньому.
Крім того, українців закликають сьогодні о 16:00 приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання. Цього року кампанія проходить під гаслом "Пам'ятаємо. Єднаймося. Переможемо!".
Головні факти про Голодомор
Передумови
Голодомор 1932-1933 років проводився керівництвом СРСР з метою приборкати українців та придушити опір радянському режиму. Україна законом від 2006 року визнала його геноцидом, а 2010 року ухвалою суду було доведено намір Йосипа Сталіна та його соратників знищити частину української нації.
З насадженням комуністичного режиму у 1920-і відбулися помітні зміни у суспільному, суспільно-політичному та соціально-економічному житті України, які торкнулися, перш за все, традиційного села.
У 1928 році було оголошено курс на колективізацію, який полягав в об'єднанні приватних селянських господарств у колгоспи. Насадження такої системи викликало спротив, і на початку 1930-х років було зафіксовано близько 4000 масових виступів проти політики терору.
У відповідь радянська влада 1932 року підняла плани щодо заготівлі хліба до нереальних цифр. Щоб завадити людям виходити з колгоспів та зберегти майно в руках держави, було ухвалено репресивний "закон про п'ять колосків". Згідно з ним, за збирання залишків урожаю в полі загрожувало 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або розстріл.
Далі щодо селян встановили натуральні штрафи, після чого держава могла забирати не лише зерно, а й інші продукти та майно. Для посилення голоду запровадили спеціальний режим - "чорні дошки". Занесення на "чорні дошки" означало продовольчу блокаду цілих районів. Цей режим діяв на чверті території України.
Потім окремою постановою від 22 січня 1933 року українців було заблоковано в межах голодуючих територій, їм заборонили виїзд за межі УСРСР та Кубані. При цьому Сталін заперечував наявність голоду та відмовлявся від іноземної допомоги.
Дані про жертви
Навесні 1933 року смертність в Україні стала катастрофічною, пік Голодомору припав на червень. За оцінками істориків, тоді щодня голодною смертю помирало близько 28 000 осіб, тобто близько 20 осіб щохвилини. Люди вимирали цілими селами, а рівень незареєстрованої смертності невідомий. Але, очевидно, що померли мільйони.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, демографічні втрати внаслідок Голодомору у 1932-1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, з них 600 000 - це втрати, пов'язані з дефіцитом народжуваності. За підсумками судової справи встановлено, що внаслідок Голодомору померло 3 млн 941 тисяча українців. Питання кількості жертв досі залишається дискусійним.
За даними Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, у 1932-1933 роках від голоду померло 10,5 млн. українців. Найбільше постраждали Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська. На них припадає 52,8% жертв.
Визнання геноцидом
Верховна рада визнала Голодомор актом геноциду в офіційному зверненні до народу у травні 2003 року. На рівні закону таке визнання було закріплено у законі від 2006 року.
Станом на сьогодні Голодомор 1932-1933 років визнали геноцидом українського народу такі країни:
- Австралія
- Бразилія
- Ватикан
- Грузія
- Евкадор
- Естонія
- Канада
- Колумбія
- Латвія
- Литва
- Мексика
- Парагвай
- Перу
- Польща
- Португалія
- США
- Угорщина
Буквально днями відповідні рішення ухвалили парламенти сусідніх Румунії та Молдови, а також Ірландії. Один з ініціаторів голосування в Румунії депутат від правлячої Національної ліберальної партії Александру Мурара зазначив, що Голодомор був унікальним за темпами та масштабами масовим вбивством, здійсненим владою СРСР.
"На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи. Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору... Втрати людських життів склали близько 10 млн жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі", - зазначив він.
Молдовський парламент, у свою чергу, проголосував за декларацію, в якій Голодомор названо наслідком запланованих заходів з навмисним наміром винищити опонентів комуністичного режиму.
Зазначимо, у квітні 2022 року Чехія також визнала Голодомор геноцидом українського народу.
Крім того, ще низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом, або вшанували пам'ять його жертв. Серед них Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, Словаччина та Чилі.
Російська Федерація намагається чинити тиск та шантажувати інші країни у спробах блокувати такі рішення. У 2010 році на сайті Wikileaks було опубліковано секретну телеграму Держдепу США від посольства в Киргизстані, де зазначалося, що британському принцу Ендрю відомі факти тиску, про які йому розповів азербайджанський президент Ільхам Алієв.
Зокрема, нібито Кремль погрожував зайняти бік Вірменії у конфлікті за Нагірний Карабах, якщо Баку визнає Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. У самого Алієва ці матеріали назвали провокацією, але не спростували факту шантажу.
На порядку денному
Тема Голодомору та визнання його геноцидом українського народу залишається на порядку денному у влади. У жовтні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вкотре закликав парламенти всіх країн світу підтримати Україну.
"Визнання дуже важливе зараз, коли Росія чинить черговий геноцид", - зазначив він.
Минулого тижня Верховна рада підтримала звернення до парламентів інших країн із закликом продовжити визнання. Депутати вважають, що це стане важливим сигналом, попередить нові геноцидні дії і зробить вагомий внесок для забезпечення мирного майбутнього.
Це питання також порушувалося під час першого візиту британського прем'єра Ріші Сунака до Києва. Президент Володимир Зеленський заявив, що обговорювалися можливі шляхи зізнання з боку Великобританії. А Кулеба анонсував важливу резолюцію з Німеччини.
Однак не менш важливим є те, що, схоже, нарешті всередині самої України досягнуто суспільного консенсусу в питанні Голодомору. За даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", 93% українців вважають його геноцидом.
Причому за останні 10 років кількість згодних з тезою про те, що Голодомор 1932-33 років є геноцидом українського народу, зросла у півтора рази. І така позиція характерна для більшості жителів як західних, центральних, так і південно-східних областей країни.
