Підходять до завершення т.зв. "рехферендуми" в 4-х українських областях. Вже з'явилася інформація в офіційних російських ЗМІ про те, що закони про прийняття до складу рф нових територій будуть прийняті вже протягом декількох наступних днів після оголошення результатів.
Які вони будуть - очевидно.
А ось що буде далі?
Природно, в будь-якій ситуації є кілька варіантів розвитку.
1. Найбільш ймовірний - Путін почне розмахувати "ядерною дубиною" і вимагати виведення ЗСУ з території цих областей. В першу чергу - Донецької і Луганської.
Частини Запорізької та Херсонської областей йому необхідні, щоб мати сухопутний коридор до Криму.
Хоча можливо він і залишить "вікно для маневрів" для торгів із Заходом, як і раніше твердячи тільки про "звільнення" Донецької та Луганської областей як цілей "спецоперації".
Путіну дуже необхідна оперативна пауза, бо основна частина боєздатних сил ЗС рф вже могілізірована або введена з ладу, а тих, що залишилися, не вистачає для досягнення навіть мінімальних завдань щодо утримання лінії фронту. Путлер прямим текстом це визнав в недавньому зверненні, виправдовуючи "часткову мобілізацію".
Природно, Україна не піде на такий самогубний крок, прекрасно знаючи справжні наміри Путіна - доукомплектувати війська, провести мобілізацію, забезпечити в зимову паузу необхідним озброєнням і завдати нового удару якщо не взимку (згадуємо Дебальцеве 2015), то навесні. 300 тисяч - це, природно, не фінальна цифра. І розрахована вона далеко не для зміцнення оборони по лінії фронту.
2. А ось що буде, якщо Україна і захід не погодяться на умови Кремля? Чи завдасть ядерного удару ?
Як мені здається, в найближчі тижні-місяць - вкрай малоймовірно. Це "останній аргумент", який Путін використає тільки коли поразка на фронті буде очевидною. Поки цього немає. Для уникнення нових проривів ЗСУ і проводиться мобілізація.
Є величезні ризики для Путіна - опинитися в повній ізоляції. А без ринків Китаю та Індії підтримувати економічну стабільність виявиться неможливим. Китай, до речі, також приєднався до Будапештського меморандуму. І не зацікавлений в катастрофі світопорядку, який дозволив йому досягти небувалих економічних успіхів.
Тому поки Путін спостерігає за реакцією. Ніхто не визнає анексії, навіть Туреччина і Китай. Тому кричати про те, що це "російська територія" - яку такою ніхто не визнає і обґрунтовувати тим самим право завдати ядерного удару - це самогубство, чого Путін не може не розуміти.
Але в міру того, як на полях битви успіхи ЗСУ будуть (якщо) зростати, ризики нанесення удару тактичним ядерним зарядом зростатимуть. Але це вже ближче до зими.
Поки світ входить в низку вкрай важливих виборів у двох наймогутніших державах світу - КНР (16 жовтня з'їзд КПК, на якому можуть переобрати Сі на 3-й термін) і в США в Конгрес (8 листопада).
Від їх підсумків буде дуже багато залежати як особисто для Путіна (Китай), так і для України (чи утримають демократи контроль над Сенатом і нижньою палатою).
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News