Порівняно з лютим, емоційно-психологічний стан українців дещо погіршився.
Про це під час прес-конференції повідомив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, який презентував результати проведеного у травні соціологічного онлайн-дослідження щодо змін у психоемоційному стані українців. Він зауважив, що таке саме дослідження було проведене і в лютому, пише unian.ua.
"Якщо говорити про емоційно-психологічний стан протягом останнього місяця, за 5-бальною шкалою, лютий – до травня: ми не бачимо жодних відмінностей… Фактично, якщо говорити по самовідчуттю за 5-бальною шкалою, у людей особливих змін якихось не відбулося", - сказав Денисенко.
Водночас, говорячи про зміну власного емоційно-психологічного стану в порівнянні з попереднім місяцем, то тут відзначається "різкий стрибок погіршення ситуації".
"Тобто, "суттєво погіршився" зараз говорять 10%, тоді, коли в лютому казати всього 2%. "Дещо погіршився" зараз говорить 29%, тоді як раніше говорило лише 11%", - розповів Денисенко.
Говорячи про частоту відчуття окремих емоційно-психологічних станів та настроїв, а також фізичних і емоційних явищ у людей, він наголосив, що відзначається "різке зростання цілого ряду станів, які психологи можуть трактувати як переддепресійні". Зокрема, йдеться про:
- швидку стомлюваність: у лютому – 39%, у травні – 45%;
- почуття млявості та втоми: у лютому – 39%, зараз – 44%;
- стурбований уривчастий сон: 36% у лютому та 39% - зараз;
- надмірно раннє пробудження: 31% у лютому та 38% - у травні;
- почуття тривоги та страху: 35% у лютому та 37% - зараз;
- відпочинок не відновлює сили: 31% у лютому проти 36% зараз;
- надмірне занепокоєння з різних приводів: 31% у лютому, а зараз – 34%;
- відчуття напруженості чи нездатність розслабитися: 31% у лютому та 33% - зараз;
- показники поганого настрою не змінилися – 31%.
"Тобто можемо говорити про те, що в цілому різко погіршився цілий ряд психоемоційних станів, які, в принципі, можна трактувати як такі, що в майбутньому можуть теоретично призводити до депресії", - підкреслив Денисенко.
Водночас, наголосив він, не можна сказати, що суспільство перебуває в депресивному стані чи що йдеться про входження в депресію, але тенденції є достатньо негативними і за ними потрібно слідувати.
"Є й позитивні тенденції, тому що емоції, які найкраще описують настрій протягом останнього місяця, - тривога зменшилася на 5%: було 57, стало 52", - розповів Денисенко.
Він додав, зокрема, що показники очікування покращень дещо зросли, як і відчуття надії. Водночас відчуття роздратування також дещо зросло, але апатія зменшилася, проте лише на 1%.
"В цілому, суспільство знаходиться в дещо складному зараз, на цей момент, психоемоційному стані. Але, утім, якщо говорити про одне з найважливіших запитань, - питання про майбутнє, тобто, яким ви бачите своє майбутнє, - в цілому можемо говорити, що ситуація по очікуванню майбутнього достатньо оптимістична, і вона майже не змінилася за останні три місяці", - сказав представник Інституту.
Говорячи про причини певного погіршення психоемоційного стану українців, Денисенко висловив думку, що йдеться, зокрема про:
- усвідомлення того, що "війна затягується на невизначений період";
- збільшення кількості тривожних думок про те, що після перемоги в Україні "не складеться з відбудовою";
- "абсолютну відсутність" державних програм щодо дітей.
Крім того, за його словами, самооцінка фізичного стану українців протягом останнього місяця залишається на тому ж рівні, що й у лютому. Проте, порівнюючи його з попереднім місяцем, опитані відзначили погіршення свого фізичного стану.
"Відбувся різкий стрибок в негативний бік у фізичному відчутті людей протягом останніх трьох місяців, коли вони говорять у порівнянні з попереднім періодом", - сказав Денисенко.
Щодо самооцінки відчуття безпеки він розповів, що найбезпечніше люди почували і почувають себе удома, – так кажуть 72% опитаних.
Водночас, зазначають в Інституті, 26% респондентів не почуваються у безпеці навіть у себе вдома. Доволі часто небезпечними відчуваються місця роботи, громадські місця, установи та заклади, перебування на вулиці: 30-34% тих, хто буває на цих локаціях, відчувають часткову небезпеку, а 9-11% вважають ці місця вкрай небезпечними.
Говорячи про активності та заняття, які останнім часом приносили задоволення, найбільше опитаних назвали спілкування з рідними та близькими – 50% (у лютому – 53%). Також у цьому переліку - прогулянки на свіжому повітрі, перегляд фільмів, Інтернет, прослуховування музики, новини з фронту та проведення часу з домашніми тваринами.
"Окремо ми запитали про частоту споживання алкогольних напоїв: не вживає взагалі 18%, декілька разів на рік або ще рідше – 25%, декілька разів на місяць – 39% і декілька разів на тиждень або майже щодня – 18%. Тобто, по суті, 18% українців регулярно, фактично в щоденному форматі або через день, споживають алкоголь", - сказав Денисенко.
Він заспокоїв, що дослідження показують, що це є середньостатистичним показником для Європи.
"Європейські дослідження споживання алкоголю показують, що в середньому по Європі 17% європейців регулярно споживають алкоголь. Ну, і до британців, де ця цифра доходить майже до 40%, нам, звичайно, ще дуже далеко", - зауважив представник Інституту
Як проводилось опитування
*** Методологія дослідження, участь у якому протягом 16-20 травня взяли 1 тис. 205 респондентів, - онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних (онлайн-панелі).
Географія опитування - Україна, окрім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, а також Криму.
Дизайн вибірки: комбінована - пропорційно стратифікована за регіонами, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет- користувачів віком від 18 років. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2.9%.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →