Наталія Вітюк — директорка програм та проєктів Школи вільних та небайдужих, фахівчиня з розвитку педагогів та освітнього менеджменту, членкиня International Association of Academic and Teaching Professionals (IAATP). Працювала керівником сектору інформаційної політики та промоції в управлінні освіти Львівської міської ради, де координувала програми для 127 шкіл та 110 дошкільних закладів міста. Розробила авторську методологію професійного розвитку освітян, яка охопила понад 1 300 педагогів з усіх регіонів України.
Управління школою в Україні поступово перетворилося на складну багаторівневу діяльність, що поєднує освітню політику, організаційні рішення, роботу з ресурсами та постійну взаємодію з громадою. Очікування від директора зросли разом зі змінами в самій освітній системі: поряд із педагогічним лідерством з’явилася відповідальність за стратегічний розвиток, партнерства, фінансову стійкість і репутацію закладу. Формальна підготовка керівників освіти не встигає за цією динамікою, адже більшість програм зосереджені на теоретичних моделях управління.
Система підвищення кваліфікації працює за тим самим принципом. Більшість курсів пропонують універсальні інструменти менеджменту без урахування локального контексту, соціального середовища чи ресурсних обмежень конкретного закладу. У результаті професійний розвиток керівників часто відбувається поза реальними управлінськими викликами, які потребують гнучкості, аналітичного мислення та здатності працювати з невизначеністю. Такий розрив між формальною підготовкою та практикою щоденного управління стає одним із ключових бар’єрів для системних змін у школах.
У цьому контексті діяльність Наталії Вітюк, української директорки програм, освітньої коучки і авторки оригінальних освітніх моделей, формувалася як відповідь на потребу в іншій моделі професійного розвитку освітніх лідерів. Протягом останніх років вона працювала з керівниками закладів освіти на муніципальному рівні в управлінні освіти Львівської міської ради та на інституційному рівні, створюючи систему підтримки директорів у Школі вільних та небайдужих. Її робота зосереджувалась на поєднанні стратегічного бачення з практичними управлінськими інструментами, що враховують контекст конкретної школи, потреби команди та довгострокову сталість змін.
Професійна спільнота як інструмент розвитку
У період з серпня 2022 до жовтня 2023 року у Львові сформувався системний простір професійної взаємодії керівників освітніх закладів, що об’єднав директорів шкіл і дитячих садків навколо спільних управлінських викликів. Координацію цієї роботи здійснювала Наталія Вітюк. Академія освітнього лідерства охопила 247 керівників і тривала понад рік, забезпечивши безперервний цикл навчання, практичного осмислення рішень та колективного обговорення досвіду.
Зміст програми формувався навколо ключових сфер управлінської відповідальності: стратегічного розвитку закладу, роботи з командою, кризової комунікації та ціннісного лідерства. Освітній процес поєднував інтенсивні навчальні сесії, виїзні ретрити та практики професійної рефлексії. Учасники працювали з управлінськими ситуаціями власних закладів, аналізували їх разом із колегами та отримували експертний зворотний зв’язок, що переводило навчання у площину реальних управлінських рішень.
Наталія Вітюк підкреслює, що керівники освітніх установ часто залишаються без простору для фахового діалогу щодо складних рішень, які супроводжують їхню щоденну роботу. Формування професійної спільноти стало одним із ключових результатів програми. Після завершення навчального циклу взаємодія між директорами збереглася у форматі постійного обміну досвідом, взаємної підтримки та спільного пошуку рішень. Академія поступово інтегрувалася у систему муніципальної підтримки керівників освіти як регулярний інструмент розвитку.
Паралельно розвивалася Освітня резиденція ідей — платформа професійного обміну між львівською освітньою системою та представниками інших регіонів України. Упродовж 2022–2023 років Львів відвідали 12 делегацій загальною кількістю 88 учасників. Для кожної групи формувалася індивідуальна програма, що включала візити до закладів освіти, зустрічі з керівниками та обговорення управлінських практик на рівні міської системи.
Учасники резиденції отримували можливість безпосередньо ознайомитися з організаційними моделями, управлінськими рішеннями та інноваційними підходами, які застосовуються у Львові. Повертаючись до власних громад, вони адаптували окремі елементи цього досвіду відповідно до локального контексту. У результаті сформувалася мережа професійних контактів між освітянами різних регіонів, що продовжує функціонувати як середовище обміну практиками та підтримки управлінських змін.
Комунікація як управлінська компетенція
Восени 2022 року у львівській освітній системі з’явився окремий фокус на публічній комунікації шкіл як складовій управління закладом. У цей період Наталія Вітюк розробила та провела семінар «Пиши та публікуй», орієнтований на представників освітніх установ, відповідальних за взаємодію з аудиторіями. Програма тривала з 14 жовтня до 2 листопада та об’єднала 111 учасників.
Практика шкільної комунікації на той час розвивалася без узгодженої системи. Соціальні мережі, новинні повідомлення та цифрові канали взаємодії з батьками існували у більшості закладів, проте їх використання залишалося фрагментарним і залежним від індивідуального досвіду працівників. Відсутність стратегічного бачення ускладнювала формування цілісної репутації школи та послідовного діалогу з громадою.
Зміст семінару охоплював побудову комунікаційної стратегії, принципи створення змістовного та візуально узгодженого контенту, механізми залучення аудиторії та стандарти етичної публічної взаємодії. Учасники працювали безпосередньо з каналами власних закладів, аналізували їхню ефективність і коригували підходи відповідно до специфіки освітнього середовища.
Наталія Вітюк розглядає комунікацію школи як інструмент, що впливає на довіру батьківської спільноти, залученість учнів та сприйняття закладу у громаді. Усвідомлення цієї ролі поступово змінювало управлінські практики в установах, які долучилися до програми.
За оцінками керівників шкіл, участь у семінарі сприяла появі більш послідовної та етично вивіреної взаємодії з аудиторіями. Повідомлення ставали більш зрозумілими для батьків і учнів, водночас зберігаючи відповідність освітнім цінностям закладу. Комунікаційна діяльність почала сприйматися як частина системного управління, що впливає на сталість розвитку школи.
Діагностика потреб як початок роботи
З жовтня 2023 року Наталія Вітюк обіймала посаду директорки програм і проєктів у Школі вільних та небайдужих, де її діяльність була зосереджена на створенні довготривалих форматів професійного розвитку освітян. У межах цієї роботи було сформовано два взаємодоповнювальні напрями: відкриті тренінги для педагогів з різних регіонів України та корпоративні програми, розроблені для окремих шкільних команд.
Корпоративний формат передбачає тривалу співпрацю з конкретним закладом освіти та послідовну роботу з його внутрішніми процесами. Такі програми реалізовано для десяти установ у Львові, Рівному та Луцьку, а загальна кількість учасників склала близько чотирьохсот освітян. Тривалість взаємодії дозволяє перейти від короткострокового навчання до системних змін у професійному середовищі школи.
Початковим етапом роботи стала комплексна діагностика організаційної динаміки закладу. Вона включала зустрічі з адміністративною командою, аналіз внутрішніх процедур, визначення зон напруження у взаємодії між учасниками освітнього процесу та виявлення компетенційних потреб різних груп педагогів. Результати цього аналізу лягають в основу індивідуальної програми розвитку, орієнтованої на конкретні управлінські й професійні завдання установи.
Зміст програм формується відповідно до контексту кожної школи та може охоплювати питання внутрішньої комунікації, взаємодії з батьківською спільнотою або розподілу відповідальності в педагогічному колективі. Навчальні модулі диференціюються за цільовими групами: педагоги різних освітніх рівнів працюють із завданнями, пов’язаними зі специфікою їхньої діяльності, тоді як адміністрація зосереджується на управлінських інструментах і стратегічних рішеннях. Така структура підсилює практичну релевантність навчання для кожного учасника.
Наталія Вітюк пояснює логіку цього підходу через пріоритет розуміння середовища школи перед вибором інструментів розвитку. Орієнтація на контекст дозволяє формувати рішення, здатні працювати у щоденній практиці закладу.
За свідченнями керівників установ, участь у корпоративних програмах супроводжується змінами у внутрішній взаємодії команд, чіткішим розподілом ролей і зростанням професійної залученості педагогів. Представники шкіл також відзначають відповідність змісту програм їхнім реальним потребам у порівнянні зі стандартними форматами підвищення кваліфікації.
Національний масштаб через відкриті програми
Розвиток корпоративних програм супроводжувався створенням відкритого простору професійного навчання для освітян з різних регіонів України. У межах цього напряму Наталія Вітюк ініціювала та провела серію відкритих тренінгів, що об’єднали понад 900 учасників — керівників закладів освіти, їхніх заступників, учителів різних дисциплін і вихователів дошкільної освіти. Такий масштаб дозволив сформувати міжрегіональне середовище обміну практиками та професійної підтримки.
Протягом реалізації програм відбулося понад тридцять навчальних подій у Львові, Івано-Франківську та в онлайн-форматі. Дистанційна участь розширила доступ до професійного розвитку для педагогів із територій, де освітні можливості залишаються обмеженими, забезпечивши ширше залучення до сучасних навчальних практик.
Зміст тренінгів формувався навколо викликів, з якими освітня система зіткнулася під час війни. Учасники працювали з конкретними педагогічними ситуаціями, що стосуються підтримки дітей із травматичним досвідом, адаптації освітніх методик до нестабільних умов і розвитку лідерських компетентностей у середовищі ресурсних обмежень. Практична спрямованість навчання сприяла безпосередньому застосуванню інструментів у роботі закладів освіти.
Повторна участь значної частини слухачів у програмах підвищеного рівня та додаткових модулях відображає сталий професійний інтерес до змісту навчання й підтверджує його прикладну цінність. Така динаміка свідчить про формування довготривалого освітнього середовища, орієнтованого на безперервний розвиток педагогів.
Окремий напрям роботи було реалізовано у партнерстві з Центром психології та психічного здоров’я «Майстерня довіри». У співпраці з фахівцями центру Наталія Вітюк стала співавторкою програми з травмо-орієнтованої педагогіки, що була впроваджена в усіх 24 регіонах України та охопила понад 400 освітян. Розроблені навчальні матеріали створили методичну основу для подальших ініціатив інших організацій у сфері професійного розвитку педагогів.
Представники «Майстерні довіри» відзначають визначальну роль Наталії у створенні змісту, придатного до масштабування без втрати якості. Методична деталізація кожного модуля забезпечила можливість реалізації програми в різних регіональних контекстах із залученням різних тренерських команд, зберігаючи цілісність підходу та освітніх результатів.
Від тренінгів до системних змін
У межах власних освітніх ініціатив Наталія Вітюк поєднувала стратегічне проєктування програм, їх методичну розробку, фасилітацію навчального процесу, організаційну координацію та забезпечення педагогічної цілісності. Зосередження всіх ключових функцій в одній управлінській ролі формує узгоджену архітектуру професійного розвитку, у якій зміст, формат і супровід працюють як взаємопов’язані елементи.
Запропонована нею коучинг-модель спирається на послідовність принципів, що визначають логіку навчального процесу. В основі лежить орієнтація на конкретний контекст освітньої установи та професійні потреби педагогів, попереднє аналітичне вивчення ситуації перед формуванням змісту програм, розмежування навчальних завдань для різних груп учасників і системна рефлексія як інструмент професійного осмислення практики. Така структура створює умови для глибоких змін у щоденній роботі освітніх команд.
Супровід освітніх установ триває і після завершення навчальних модулів, охоплюючи етап впровадження рішень у внутрішні процеси школи. Робота з реальними організаційними труднощами, що виникають під час змін, забезпечує адаптацію інструментів до конкретного середовища та підсилює стійкість результатів.
Масштаб реалізованих програм відображається у кількості залучених учасників: понад 1 300 освітян пройшли професійне навчання, створене Наталією Вітюк. Повторне звернення шкіл до нових курсів і використання методологічних матеріалів іншими установами свідчать про практичну придатність розробленої моделі та її здатність поширюватися поза межами первинних програм.
У 2025 році Наталія Вітюк запустила ShobSho — оригінальну українську настільну гру-симулятор управління проєктами для молоді. Гра вже впроваджена у понад 50 закладах у 16 регіонах України та охопила понад 2 500 учасників. ShobSho будується на тій самій методологічній основі, згідно з якою учасники проходять повний проєктний цикл через власні рішення та їхні наслідки.
Трансформаційні процеси, що відбуваються в українському шкільному управлінні, формують запит на сучасні управлінські компетентності, прикладні педагогічні інструменти та нові моделі внутрішньої взаємодії в освітніх командах. Запропонована Наталією Вітюк система професійного розвитку демонструє можливість відповідати на ці запити через контекстуальну діагностику, індивідуалізовані освітні рішення та довготривалий інституційний супровід.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →