Президент США Дональд Трамп розглядає відправлення військ на стратегічний острів Харк для його захоплення, через який проходить 90% нафтового експорту Ірану. Аналітики попереджають, що ця операція може бути великою загрозою для американських військ та затягнути війну.
Про це йдеться у статті Reuters.
Трамп розглядає сценарій із залученням сухопутних військ для встановлення контролю над ключовим нафтовим вузлом Ірану — островом Харк. Експерти вважають, що подібна операція може бути реалізована досить швидко, однак вона створить серйозні ризики для американських військових і, ймовірно, не прискорить завершення війни, а навпаки — може її затягнути.
Острів Харк — чим він важливий
Острів Харк розташований приблизно за 16 миль (26 км) від іранського узбережжя в північній частині Перської затоки, орієнтовно за 300 миль (483 км) на північний захід від Ормузької протоки. Його розташування у відносно глибоких водах дозволяє приймати великі танкери, які не можуть заходити до мілководних портів материкового Ірану.
Через цей острів проходить близько 90% експорту іранської нафти. У разі його захоплення США отримали б можливість суттєво вплинути на енергетичні потоки Ірану та чинити значний економічний тиск на Тегеран. Іран водночас є третім за обсягами видобутку учасником ОПЕК.
Удари США по острову Харк
У середині березня американські сили вже завдали ударів по острову Харк. Трамп заявив, що вони «повністю знищили» всі військові об’єкти на острові, і не виключив нових атак по нафтовій інфраструктурі.
За інформацією Reuters, американська адміністрація розглядає можливість висадки сухопутних військ. Очікується, що наприкінці місяця до регіону можуть бути направлені два підрозділи морської піхоти, а також планується перекидання тисяч десантників, щоб розширити варіанти дій для президента у разі ухвалення рішення про наземну операцію.
Наслідки захоплення острова Харк — в чому загроза
Імовірно, американські сили зможуть досить швидко встановити контроль над островом. Проте це не гарантує швидкого завершення війни, на яке розраховує Трамп, особливо з огляду на її непопулярність у США напередодні листопадових проміжних виборів.
Аналітики Райан Бробст і Камерон Макміллан із Foundation for Defense of Democracies наголошують: «Захоплення та утримання острова Харк швидше призведе до розширення й затягування війни, ніж досягнення будь-якої рішучої перемоги».
За їхньою оцінкою, американські військові можуть опинитися під постійною загрозою ракетних і дронових атак, зокрема із застосуванням невеликих, але ефективних FPV-дронів із камерами, які вже широко використовуються в Україні.
«У разі будь-яких успішних ударів іранський режим, ймовірно, оприлюднить відео цих атак у мережі, використовуючи кадри загибелі американських військових як пропаганду», — сказали експерти.
Крім того, аналітики припускають, що Трамп розраховує: контроль над островом змусить Іран знову відкрити Ормузьку протоку та дасть США додаткові важелі впливу під час майбутніх переговорів.
Втім, Іран може відповісти розгортанням нових мін, зокрема плавучих, що ще більше ускладнить судноплавство в регіоні, яке вже зазнало значних перебоїв через конфлікт.
Колишній командувач Центрального командування США Джозеф Вотел зазначив, що для утримання острова знадобилося б близько 800 — 1000 військових. Водночас такі сили потребуватимуть стабільного логістичного забезпечення, яке також доведеться захищати.
За словами Вотела, подібні підрозділи були б надзвичайно вразливими, і він сумнівається, що контроль над островом забезпечить суттєву тактичну перевагу.
«Це видається дещо дивним кроком… але ми, безумовно, могли б це зробити, якби виникла така необхідність», — підсумував він.
Відправлення військ США на Близький Схід
Напередодні WSJ повідомила, що Пентагон опрацьовує відправлення до 10 тис. військових із бронетехнікою на Близький Схід для розширення можливостей Трампа. Нові сили доповнять 5000 морпіхів та десантників 82-ї дивізії, ймовірно, розмістившись поблизу іранського острова Харк. Мета розгортання — контроль над Ормузькою протокою. Центральне командування США поки утримується від коментарів.
