Ризик ядерної аварії в Україні цієї зими зростає через ракетно-дронові удари Російської Федерації по енергосистемі, пише Reuters.
Головна стурбованість полягає в тому, що без стабільного електропостачання з енергомережі українським атомним електростанціям стає все складніше забезпечувати охолодження ядерного матеріалу та запобігати його розплавленню.
У такому разі можливі викиди радіоактивних речовин в атмосферу, як це сталося під час Чорнобильської катастрофи 1986 року, яку вважають наймасштабнішою аварією в історії цивільної ядерної енергетики. Тоді йод-131, цезій-134 та цезій-137 поширилися територією частини України, Білорусі, Росії, а також на півночі та в центрі Європи.
З закликом до Росії припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України виступили HERCA (Асоціація керівників європейських органів з радіаційного захисту та безпеки), WENRA (Асоціація ядерних регуляторів Західної Європи) та NORA (Керівники північних органів радіаційної безпеки). Разом вони представляють 38 країн, зокрема всі країни ЄС, США, Велику Британію, Канаду та Японію.
"Разом ми висловлюємо глибоку стурбованість зростанням ризиків для ядерної безпеки, що виникають внаслідок війни Росії проти України та триваючих атак на енергетичну інфраструктуру країни", – йдеться у спільній заяві регуляторів.
Голова HERCA та NORA Пер Странд зазначив, що російські атаки останніми тижнями стали більш смертоносними, зокрема через використання дронів із потужнішою бойовою частиною та вищою точністю наведення.
"Через цю нову тактику росіян очевидно, що найбільший ризик ядерної аварії припаде на цю зиму", – зазначив він.
За його словами, найгіршим сценарієм стало б загальнонаціональне відключення української енергосистеми, яке водночас торкнулося б дев'яти чинних українських ядерних реакторів.
"Одночасний вихід з ладу дев'яти реакторів із потенційним витоком радіоактивних речовин створив би дуже серйозну ситуацію", – вказав Странд.
Він підкреслив, що цього можна уникнути, якщо вжити заходів уже зараз і чинити тиск на Росію, щоб вона припинила удари по енергетичній інфраструктурі. Якщо ж ні, європейські країни мають спільно працювати над забезпеченням готовності до надзвичайних ситуацій, щоб впоратися з можливими наслідками ядерної аварії.
