Єврокомісія вимагає звільнити очільника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна через претензії до роботи

Відомство розкритикували за падіння ефективності, проблеми із запитами НАБУ та блокування ключових євроінтеграційних законів
Сьогодні, 14:13
Редактор: Оксана Лінська Оксана Лінська

110
Єврокомісія вимагає звільнити очільника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна через претензії до роботи

Європейська комісія у звіті про прогрес України на шляху до членства в ЄС відзначила незадовільний стан діяльності Державної служби фінансового моніторингу України та рекомендувала для поліпшення комунікації та зміцнення довіри оновити керівництво Держфінмоніторингу, пише ZN.UA.

Звіт про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі — Ukraine 2026 Report — є частиною щорічного пакета з розширення ЄС, у межах якого Єврокомісія оцінює стан підготовки країн-кандидатів до членства, прогрес у проведенні реформ і виконанні вимог європейського законодавства. Він охоплює період із вересня 2025 року по вересень 2026 року та містить оцінку прогресу України за переговорними розділами.

У межах оцінки сфер злочинності, а саме стану розслідування та криміналізації відмивання коштів за розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека» (підпункт 2.2.2 Звіту), надано оцінку та рекомендації щодо діяльності Державної служби фінансового моніторингу України.

«У 2025 році Державна служба фінансового моніторингу (ДСФМ) — підрозділ фінансової розвідки України — передала 1441 узагальнений матеріал до правоохоронних органів та органів прокуратури, що є збільшенням порівняно з 2024 роком (1053). Однак спостерігалося суттєве скорочення кількості узагальнених матеріалів, поданих до Національного антикорупційного бюро України. Кількість запитів до іноземних юрисдикцій скоротилася (у 2025 році — 455, а у 2024 — 621), тоді як і без того низька кількість кримінальних проваджень, відкритих на підставі матеріалів ДСФМ, скоротилася до 2,5 % від загальної кількості. Для підвищення ефективності узагальнених матеріалів, а також комунікації та довіри між ДСФМ і правоохоронними органами слід проводити регулярні незалежні аудити ефективності. Крім того, слід запровадити прозору та конкурентну процедуру відбору керівника ДСФМ, зокрема обмеження терміну його повноважень», — ідеться в документі.

Таким чином, ключовими висновками Європейської комісії щодо оцінки Держфінмоніторингу за останній рік є:

  • суттєве скорочення кількості узагальнених матеріалів, поданих Держфінмоніторингом до НАБУ;
  • скорочення кількості запитів до іноземних юрисдикцій у 2025 році на 26 % порівняно з 2024 роком;
  • незначна кількість кримінальних проваджень, відкритих на підставі матеріалів Держфінмоніторингу, яка скоротилася до 2,5 % від загальної кількості.

У зв'язку з цим Єврокомісія рекомендує проводити регулярні незалежні аудити ефективності та запровадити прозору й конкурентну процедуру відбору керівника Держфінмоніторингу.

Крім того, у звіті зазначається, що «законодавчі зміни, які вводять реєстри банківських рахунків і кінцевих бенефіціарних власників трастів, досі блокуються в парламенті».

Кроком уперед є те, що 10 листопада 2026 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні відповідний проєкт закону № 14327 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейським платіжним комітетом, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», яким створюються зазначені реєстри.

Під час розгляду цього законопроєкту представники деяких парламентських груп і фракцій наголошували, що доступ до реєстру банківських рахунків не може бути наданий Держфінмоніторингу через недовіру до його керівника Філіпа Проніна (попри те, що такий доступ для фінансової розвідки згідно з європейським регулюванням є обов'язковим), і закликали до реорганізації цього державного органу.

Таким чином, оновлення Держфінмоніторингу та зміна його керівника в результаті прозорого й конкурентного конкурсу можуть водночас розблокувати процес ухвалення проєкту закону про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), а також виконати рекомендації Європейської комісії.

Нагадаємо, влітку Національне антикорупційне бюро під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікаційних споруд у Донецькій області, зведенням яких займалася Полтавська ОДА, виявило схему відмивання грошей через десятки офшорних компаній. При цьому схема діяла і в той період, коли Філіп Пронін очолював уже не Полтавську ОДА, а Державну службу фінансового моніторингу.

Зі свого боку НАБУ на початку року повідомило, що у 2025 році Державна служба фінансового моніторингу України отримала від бюро 109 запитів, однак відповіла лише на 50 із них, причому частина відповідей була проміжною. При цьому на половину запитів НАБУ не надали навіть таких проміжних відповідей. Зокрема, за даними ZN.UA, Держфінмоніторинг під керівництвом Проніна дев'ять місяців не відповідав НАБУ на запити у справі Fire Poin. А в розслідуванні справи "Мідас" є величезний масив даних про легалізацію викрадених грошей у різних сферах, які також мав би підтвердити саме Держфінмоніторинг.

Чому ви можете довіряти Vesti-UA

Google News
Читайте без шуму в Google News
Додайте у джерела для швидкого доступу та підпишіться на стрічку
Новини партнерів
Чи замислювалися ви про переїзд через постійні атаки?
Реклама
Останні новини
Більше новин