З 1 січня 2027 року в Україні запрацює як аналітичний інструмент База даних цін на будівельну продукцію. Як пише Інтерфакс Україна, про запуск повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури після онлайн-зустрічі з представниками майже 500 громад, замовників і виконавців будівельних робіт.
База є частиною Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). У ній уже накопичено близько 2 млн цінових записів. Замовники будівництва, підрядники та учасники публічних закупівель зможуть використовувати її для перевірки вартості матеріалів, порівняння пропозицій постачальників і обґрунтування кошторисів.
Її практичне призначення — дати змогу перевіряти, наскільки ціна будівельного ресурсу в конкретному кошторисі відповідає ринковій. Наприклад, якщо замовник планує закупити бетон, металопрокат, утеплювач або інші матеріали для ремонту школи, лікарні чи інфраструктурного об'єкта, він зможе зіставити закладену вартість із середніми цінами в базі.
Це має допомогти виявляти завищені ціни ще на етапі підготовки кошторису або закупівлі, а також обґрунтовувати витрати бюджетних коштів.
Водночас база не буде просто довідником із середніми цінами. Її планують використовувати як інструмент обґрунтування кошторисів і контролю закупівель. Для цього передбачено три етапи впровадження.
Як працюватиме база і хто нею користуватиметься
До 1 січня 2027 року систему наповнюватимуть інформацією зі звітів, прайс-листів виробників і постачальників та інших джерел. Уже накопичено близько 2 млн цінових записів.
З 1 січня 2027 року в системі мають оприлюднювати середні ціни на будівельну продукцію. Це дасть змогу:
-
Замовникам будівництва — перевіряти ціни, закладені в проєктну документацію та кошториси, і документально обґрунтовувати витрати.
-
Підрядникам — підтверджувати вартість матеріалів під час формування пропозицій та укладання договорів.
-
Учасникам публічних закупівель — порівнювати власні цінові пропозиції з інформацією в державній базі.
-
Аудиторам — перевіряти, чи відповідає вартість будівельних ресурсів ринковим даним і чи має замовник підтвердження своїх розрахунків.
Наприклад, якщо в кошторисі ремонту лікарні зазначена певна ціна будівельного матеріалу, замовник зможе порівняти її із середньою в базі та пояснити відхилення. Це не означає, що будь-яка ціна, вища за середню, автоматично буде порушенням: на вартість впливають регіон, характеристики продукції, обсяги партії та умови доставки. Але відхилення потребуватиме належного обґрунтування.
Наступний етап — 1 серпня 2027 року. Тоді планують запровадити єдиний порядок аналізу цін для всіх будівельних об'єктів незалежно від їхньої кошторисної вартості.
Ресурси розподілять на три категорії:
-
60% — ціноутворюючі ресурси;
-
35% — другорядні;
-
5% — ресурси, які не підлягають аналізу.
Це означає, що найбільшу увагу приділятимуть матеріалам та ресурсам, які найбільше впливають на загальну вартість будівництва.
Чому важливо наповнювати базу регіональними цінами
Одна з проблем, яку визнає Мінрегіон, — різниця цін між областями. Вартість будівельних матеріалів у Києві, Львові, Дніпрі або прифронтових громадах може суттєво відрізнятися через логістику, доступність виробників і безпекові ризики.
Тому міністерство разом із громадами планує активніше залучати місцевих виробників і постачальників до подання актуальних прайс-листів. Без цього середні показники можуть недостатньо точно відображати ситуацію на конкретному регіональному ринку.
Ще один важливий елемент — Кодифікатор будівельної продукції. Він має забезпечити єдину ідентифікацію матеріалів. Це потрібно, щоб у базі порівнювали не просто товари з однаковими назвами, а продукцію з відповідними характеристиками. Інакше зіставлення цін на матеріали різної якості або призначення буде некоректним.
Чи допоможе база боротися із завищенням кошторисів
Реформу ціноутворення в будівництві запровадили постановою Кабміну № 1512 від 19 листопада 2025 року. Її мета — зробити формування вартості будівельних робіт прозорішим, зокрема під час реалізації проєктів за бюджетні кошти.
Голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва повідомила, що під час перевірок договорів, укладених за новими правилами, замовники вже проводять аналіз цін і мають документальне підтвердження вартості будівельних матеріалів. За її словами, критичних зауважень щодо неможливості такого аналізу від замовників або підрядників не надходило.
Однак сама наявність бази не гарантує автоматичного усунення завищення цін. Її ефективність залежатиме від повноти інформації, регулярного оновлення прайс-листів і того, наскільки якісно замовники та аудитори використовуватимуть дані під час перевірок.
Для України це особливо важливо з огляду на масштаб майбутньої відбудови: державна система має допомогти не лише збирати інформацію про ціни, а й перевіряти обґрунтованість витрат на відновлення житла, лікарень, шкіл, доріг та інфраструктури.
