Зруйнувати не можна залишити: експерти оцінили шанси на знищення Кримського мосту

Після тривалої перерви Україна знову атакувала Кримський міст: що змінилося в логістиці окупантів та чи можна остаточно зруйнувати переправу
Сьогодні, 19:53
Редактор: Ілько Северин Ілько Северин

96
Зруйнувати не можна залишити: експерти оцінили шанси на знищення Кримського мосту

У ніч на 16 листопада 2026 року Україна знову завдала удару по Кримському мосту. Це сталося після доволі тривалої перерви: востаннє масштабні удари по цій споруді фіксувалися ще влітку 2025 року. Російська окупаційна влада підтвердила удар: рух мостом обмежили, у Керчі розгорнули оперативний штаб, а за повідомленнями місцевих пабліків, удар припав на одну з арок судноплавного прольоту. Судячи з усього, є певні пошкодження — проте не настільки серйозні, щоб надовго вивести цей об'єкт із ладу.

Але річ навіть не в тому, наскільки серйозним виявилося ураження цього разу. Важливий сам факт: Україна й надалі розглядає Кримський міст як законну військову ціль і готова завдавати по ньому ударів, попри всі розмови про «червоні лінії» та попри те, що Росія вклала в його захист чималі ресурси. Це також можна інтерпретувати як своєрідну відповідь на удари РФ по мостах у Києві, Запоріжжі та інших українських містах.

Так що ж це за споруда — Кримський міст — на даний момент, навіщо він потрібен, скільки разів його вже атакували і чи можна зрештою зруйнувати його так, щоб відрізати Крим від материкової Росії? Видання UA.News разом із експертами розбиралося в цьому питанні.

Що це за міст і навіщо він потрібен Росії

Кримський міст (який також називають Керченським) з'єднує окупований український півострів із Краснодарським краєм Росії через Керченську протоку. Його відкрили в травні 2018 року. Для Кремля це був не лише масштабний інфраструктурний проєкт, а й особистий піар Путіна: міст мав символізувати, що Крим «назавжди з Росією», і фізично зв'язати півострів із материковою частиною РФ. До повномасштабного вторгнення він виконував переважно цивільну функцію: забезпечував півострів товарами, продуктами і загалом усім необхідним.

Але з початком великої війни все змінилося. Росія почала використовувати міст у військових цілях: перекидати ним війська, техніку, боєприпаси та пальне для угруповання, що воює на півдні України. Саме тому Кримський міст став однією з головних цілей для українських сил. Він був і залишається об'єктом подвійного призначення: це нібито і цивільна інфраструктура, яка водночас активно використовується для забезпечення військової машини.

Проте в останні роки ситуація суттєво змінилася. За різними оцінками, з роками війни міст усе більше втрачав своє стратегічне значення. Логістика супротивника розгалужувалася та диверсифікувалася, а південне угруповання військ постачається, зокрема, через окуповані території на сході. Водночас міст через Керченську протоку залишається важливим політичним символом окупації, і його потенційне знищення мало б для Росії не лише військові, а й репутаційні наслідки.

Паралельно з цим Росія зіткнулася з новою проблемою: траса Р-280 «Новоросія», що з'єднує Ростов-на-Дону з окупованим Кримом і доволі довгий час слугувала альтернативою мосту, перетворилася на справжню «дорогу смерті» через домінування українських дронів. БПЛА полюють на вантажівки прямо на трасі, знищуючи їх одну за одною. Це змушує російську логістику шукати обхідні шляхи. Тому Кримський міст, з одного боку, вже не є тією критично важливою артерією, якою був на початку війни. З іншого ж — він залишається об'єктом, що має і військове, і логістичне, і символічне значення — і саме тому Україна продовжує завдавати по ньому ударів.

Історія атак: від вантажівки до підводних дронів

Кримський міст зазнавав масштабних атак щонайменше тричі за весь час великої війни, і кожна з цих атак мала свої особливості.

Перший великий удар стався 8 жовтня 2022 року — одразу ж після дня народження Володимира Путіна. На автомобільній частині мосту вибухнула вантажівка з вибухівкою. Це спричинило пожежу на залізничній гілці, де якраз перебували цистерни з пальним, а внаслідок обвалення двох напівсекцій автомобільної частини загинули люди, які в той момент проїжджали мостом. Повністю відновити рух вдалося лише в травні 2023 року — тобто ремонт тривав понад пів року. Пізніше Служба безпеки України розкрила подробиці операції: вибухівку вдалося провезти на територію Росії через кілька країн, замаскувавши її під харчову плівку, а люди, задіяні в операції, не знали про її справжню мету.

Друга масштабна атака сталася в ніч на 17 липня 2023 року. Цього разу українські сили використали морські надводні дрони «Sea Baby». Удар припав на район 145-ї опори мосту. Один проліт автомобільної частини обвалився, ще один зазнав пошкоджень. Загинули дві людини, які їхали мостом, також були поранені. Повну пропускну спроможність для автомобілів вдалося відновити лише в жовтні 2023 року — на ремонт пішло кілька місяців.

Третя велика атака сталася 3 червня 2025 року, і цього разу СБУ заявила про підводні вибухи. Агенти заздалегідь замінували підводні опори конструкції, а потім підірвали заряд із потужністю, еквівалентною приблизно 1,1 тонни тротилу. Київ повідомляв про серйозні пошкодження опор. Кремль тоді підтвердив вибух, але наполягав, що міст нібито не зазнав суттєвих пошкоджень і продовжує функціонувати. Відтоді минуло понад рік, і нинішня атака 16 листопада 2026 року стала першою за цей час.

Показово, що після кожної атаки РФ не просто ремонтувала міст, а й посилювала його захист. Після 2023 року росіяни почали активно зводити фізичні перешкоди проти морських дронів, а з 2024-го уздовж усього мосту почали встановлювати палі. До березня 2025 року будівництво цих стін завершили. З боку Чорного моря з'явилися дві паралельні лінії палей, а з боку Азовського — одна, оскільки морські дрони можуть проходити лише через фарватер під аркою мосту, і зробити це непомітно надзвичайно складно. Також розміщувалися баржі, які мали виконувати роль хибних цілей для ракет із радіолокаційним наведенням, та протидронні їжаки. Але, як показала практика, навіть найпотужніший захист усе ж не є абсолютним.

Чи можна остаточно зруйнувати міст

Це питання виникає після кожної нової атаки: чи можливо врешті-решт повністю знищити Кримський міст, щоб відрізати Крим від материка? Відповідь на нього складніша, ніж здається.

По-перше, треба розуміти, що повністю знищити міст — це не те саме, що просто пошкодити його. Навіть серйозні пошкодження, такі як обвалення кількох прольотів, не означають повного припинення функціонування споруди назавжди. Росіяни щоразу відновлювали рух. Щоб міст перестав виконувати свою функцію повністю і надовго, потрібно завдати ударів по його найуразливіших елементах — опорах, особливо тих, що стоять у воді, або по критичних ділянках прольотів.

По-друге, питання в тому, чим саме бити. Тих засобів, які є або можуть бути в України, недостатньо для повного знищення мосту. Крилаті ракети здатні завдати серйозних пошкоджень, але не обвалити всю конструкцію. Для повного руйнування потрібні або значно потужніші боєголовки, або скоординовані масштабні удари по кількох критичних точках одночасно.

По-третє, і це найважливіше: навіть повне знищення мосту не означає, що Крим опиниться в ізоляції. Росія вже давно диверсифікувала логістику. Окрім мосту, є «сухопутний коридор» через окуповані території півдня України, є поромні переправи тощо. Знищення мосту завдало б Росії серйозного удару — передусім репутаційного та символічного — і ускладнило б постачання. Але це точно не стало б якимось «вирішальним ударом», який змінив би хід війни. Саме тому українські сили наразі концентруються на ударах по «сухопутному коридору» загалом, а не лише по мосту. Руйнування залізничних та автомобільних шляхів на суходолі може мати для воєнної логістики супротивника набагато більше значення, ніж чергове пошкодження Кримського мосту.

Думки експертів

Військовий оглядач, офіцер-резервіст Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін прокоментував для UA.News ситуацію навколо Кримського мосту таким чином.

«Кримський міст — як і, до речі, будь-який інший міст — це, без жодних сумнівів, легітимна ціль України в цій війні. Була і залишається. А от чи є це частиною ширшої операції — подивимося, якщо будуть ще атаки. Кримський міст досі має цінність і важливість саме у військовому сенсі, хоча при цьому його ураження має й вагоме символічне значення. Україна може зруйнувати або, як мінімум, надовго вивести з ладу цей об'єкт. Засоби для цього є, хоча це й складно. Мости — це взагалі дуже складні об'єкти з погляду їх виведення з ладу. Хой там як — подивимося, чи була це разова акція, чи системна операція. Бо за однією єдиною атакою за довгий час складно щось сказати», — зазначив Левін.

Військовий експерт Олег Жданов впевнений: настала черга Кримського мосту. Для атак по ньому з'явилися відповідні можливості.

«Ми довго вибивали систему ППО в районі Керчі. Там складна система, щось на кшталт московської. Пробити ці ешелони було дуже складно. Наскільки я розумію, зараз ми все ж подолали поріг захисту ППО противника, і один чи кілька дронів таки дісталися мосту. Це перший крок, і далі, сподіваюся, ми будемо системно завдавати ударів по мосту, нарощуючи бойову міць. Але треба розуміти: дрони можуть пошкодити міст, але не зруйнувати. Суттєві руйнування — це тільки ракети з бойовою частиною вагою від 300+ кілограмів. Це наші «Нептуни», це SCALP і Storm Shadow, а найкраще і найнадійніше — це балістика. А де наша балістика? Досі її чекаємо.
Сьогодні Кримський міст набув нового значення для окупантів, бо ми фактично контролюємо трасу «Новоросія». На придніпровському та оріхівському напрямках не ведуться активні бойові дії — чому? Тому що ці напрямки забезпечуються саме цією трасою. Альтернатива їй — Кримський міст. Це кримське угруповання + група армій «Південь». Саме вона зараз залежить від Кримського мосту. Але росіяни знайшли вихід: ночами вони переганяють через міст невеликі состави. Невеликі, по 10–15 вагонів, на маневрових тепловозах. Тому цей міст досі працює як артерія для постачання ЗС РФ», — резюмував Олег Жданов.

Підсумовуючи, удар по Кримському мосту 16 листопада — це черговий сигнал, який Україна надсилає і Москві, і Заходу: Кримський міст залишається легітимною військовою ціллю, і Київ не відмовляється від своїх намірів щодо цього об'єкта. Водночас важливо тверезо оцінювати, що означає цей удар і чого він не означає.

Він не означає, що міст завтра обвалиться і Крим опиниться в блокаді. Пошкодження цього разу, судячи з наявної інформації, аж ніяк не є якимись катастрофічними. Він не означає і того, що в України зараз достатньо засобів, щоб повністю знищити міст. Але він означає, що тиск на російську логістику триває, і що Кримський міст залишається однією з тих точок, де цей тиск відчувається найбільш болісно — не лише фізично, а й символічно.

Загалом же історія цього мосту — це історія про те, як символ може бути водночас і сильною, і вразливою точкою. Для Путіна це був особистий проєкт, доказ того, що Крим «назавжди» його. Для України це об'єкт, що нагадує про окупацію і який можна використати, щоб зробити цю окупацію дорожчою для агресора.

Скільки ще таких ударів знадобиться і чи приведуть вони до бажаного результату — питання відкрите. Але сам факт, що через чотири роки після першого вибуху міст досі стоїть, а Україна досі завдає по ньому ударів, говорить сам за себе. Ця війна триває не лише на полі бою, а й у сприйнятті символів. І Кримський міст — один із найяскравіших таких символів.

Чому ви можете довіряти Vesti-UA

Google News
Читайте без шуму в Google News
Додайте у джерела для швидкого доступу та підпишіться на стрічку
Новини партнерів
Чи замислювалися ви про переїзд через постійні атаки?
Реклама
Останні новини
Більше новин