Аятола Ірану Алі Хаменеї планує втечу з країни, якщо його сили безпеки не зможуть придушити протести в країні або дезертують, пише The Times з посиланням на розвідувальний звіт. Так, 86-річний Хаменеї планує втекти з Тегерана у вузькому колі помічників до 20 осіб та родини.
«План Б» призначений для Хаменеї та його дуже близького кола соратників і родини, включаючи його сина та номінованого спадкоємця престолу Моджтабу», – повідомило джерело в розвідці газеті The Times.
Бені Сабті, який десятиліттями служив в ізраїльській розвідці після втечі від режиму через вісім років після Ісламської революції, розповів The Times, що Хаменеї втече до Москви, оскільки «для нього немає іншого місця». До того ж аятола Ірану також «захоплюється Путіним, тоді як іранська культура більше схожа на російську».
За даними видання, план базується на втечі поваленого сирійського диктатора Башара Асада. Останній втік з Дамаска на літаку до Москви, щоб возз'єднатися зі своєю родиною, перш ніж опозиційні сили штурмували столицю Сирії в грудні 2024 року.
«Вони розробили шлях виходу з Тегерана на випадок, якщо відчують потребу втекти, що включає збір активів, майна за кордоном та готівки для забезпечення їхнього безпечного проїзду», – сказав співрозмовник видання.
Хаменеї володіє великою мережею активів, деякі з яких належать одній з найпотужніших організацій Ірану – Setad. Вона є частиною системи напівдержавних благодійних фондів, відомих тим, що приховують фінансові операції. Згідно з розслідуванням Reuters у 2013 році, загальна сума активів разом з нерухомістю та компаніями, що належать та контролюються Хаменеї, оцінюється в 95 мільярдів доларів. Багато його найближчих помічників, зокрема секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, мають родичів, які вже живуть за кордоном, зокрема в США, Канаді та Дубаї.
Протягом останнього тижня загальнонаціональні протести, спричинені економічними труднощами, охопили міста по всьому Ірану, зокрема священне місто Кум.
Протестувальники звинувачують сили боротьби з заворушеннями у використанні насильницьких засобів, зокрема бойову зброю, сльозогінний газ та водомети, для придушення демонстрацій. До цих сил оборони входять Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), формування Басідж, поліція та армія Ірану. Всі вони перебувають під повним командуванням Хаменеї, який є верховним джерелом влади в Ісламській республіці та має під своїм керівництвом армію, суди та ЗМІ. Він покладається на КВІР як центральне джерело влади для забезпечення виконання своїх наказів.
План втечі хочуть задіяти, якщо Хаменеї відчує, що його сили безпеки не виконують наказів. Дезертирство та перехід на інший бік – справа нелегка, оскільки Хаменеї захищає лоялістів, контролює ключові призначення та їхню безпеку. Про останнє свідчить психологічний профіль аятоли, складений західною розвідувальною службою, з яким ознайомився з The Times.
Однак у тій самій оцінці йдеться, що Хаменеї «ослаб як психічно, так і фізично» з часів торішньої 12-денної війни з Ізраїлем. Його майже не бачили на публіці та, що примітно, про аятолу не було нічого чути протягом останніх кількох днів протестів. Протягом усієї війни Хаменеї ховався в бункері, уникаючи долі кількох інших високопоставлених чиновників КВІР та підживлюючи свою «одержимість виживанням». В оцінці його називають «параноїдальним» лідером, і це риса, яка вплинула на його план залишити Іран у разі, якщо його війська покинуть його.
«З одного боку, він дуже ідеологічно мотивований, але з іншого боку, він прагматичний у тому, що бачить: він бачить тактичний компроміс заради довгострокової вищої мети. Він мислить довгостроково», – йдеться в оцінці розвідки.
Хаменеї народився в Мешхеді в 1939 році в родині релігійних священнослужителів азербайджансько-турецького походження. У молодості він цікавився поезією, перською та західною музикою, а також літературою, читаючи класику, зокрема Толстого та Стейнбека.
За правління останнього шаха Ірану Мохаммеда Рези Пехлеві Хаменеї приєднався до опозиції. Його кілька разів заарештовували та катували таємні поліції Савак, а в 1981 році він пережив замах, в результаті якого втратив здатність керувати однією з його рук.
Згідно з оцінкою, замах на вбивство зміцнив відчуття «божественної місії» очолити Іран у його протистоянні Ізраїлю та Заходу, а також понад усе зберегти режим. Після революції він став заступником міністра оборони та членом ради, перш ніж стати президентом. Коли помер колишній верховний лідер Рухолла Хомейні, Хаменеї прийшов до влади, попри те, що не мав необхідного ланцюжка наукових літургійних кваліфікацій, щоб бути лідером.
Він вважає себе лідером шиїтських мусульман у всьому світі, виправдовуючи свої інвестиції в так звану вісь опору — «Хезболлу» в Лівані, «Хамас» у Газі, а також шиїтські рухи та ополчення в Іраку, Сирії та Ємені.
Знищення цих фронтів у війні з Ізраїлем змусило іранців поставити під сумнів інвестиції у зовнішні сили, а не у власний народ, який залишився з рекордною інфляцією та погіршенням умов життя. На вулицях Ірану лунав один скандування: «Ні Газі, ні Лівану, я віддам своє життя лише за Іран».
В останні дні грудня 2025 року в Ірані почалися загальнонаціональні протести через інфляцію та девальвацію валюти. Іранський ріал досяг рекордно низького рівня відносно долара США
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →