Влада планує скоротити кількість заброньованих від мобілізації. Офіційна причина – масові зловживання з боку підприємств на тлі величезної нестачі особового складу в армії. Для цього у Кабміні ведеться робота над відповідною постановою, яка вже викликала чималий резонанс і зустріла масовий опір як з боку бізнесу, так і народних депутатів та антикорупційних органів.
Про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на OBOZ.UA, який розповідає, скільки зараз в Україні працівників, звільнених від призову, і чому в уряді хочуть їх "прорідіти". А також як уже змінили постанову і коли її можуть ухвалити.
"Секретна" постанова
Перша інформація про те, що уряд готує зміни до порядку бронювання українців від мобілізації, з'явилася ближче до середини жовтня. Тоді в мережу просочилися повідомлення, що для підприємств ОПК можуть скасувати квоту у 100%. Однак згодом питання розрослося.
"До нас із джерел потрапив проєкт змін, який уряд готує до постанови про деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час. Ця розсилка була від 9 жовтня. Справжність документів підтвердили джерела. Правила бронювання переписують. Броні стане менше – і вирішуватиме не ваше міністерство", – повідомив нардеп Ярослав Железняк 12 жовтня.
Тоді ж він опублікував проєкт можливих змін. Зокрема, передбачалося:
- Скорочення квот для ОПК та енергетики – зі 100% до 85%, для комунальних підприємств – з 75% до 60%.
- Працівників із відстрочкою (студенти, доглядачі, батьки трьох дітей) не враховувати в квоті підприємств, які можуть забронювати до 50% співробітників – що, за оцінками, могло взагалі залишити працівників таких підприємств без бронювання.
- Створення Координаційного центру при Кабміні, до складу якого, серед інших, мали увійти представники силового блоку.
При цьому – і це важливо – документ готувався максимально непомітно. Власне, більшість як представників бізнесу, так і громадськості дізналися про нього з публікацій у мережі.
Чому? Чіткої відповіді на це питання так ніхто і не дав. І ось цього ніхто й не приховує.
"Я точно на одній хвилі з бізнесом, відчуваю його не гірше, ніж він сам, тому великих дискусій і консультацій немає, не було. Деякі були, але широкі формати, круглі столи ми не збирали", – визнав прем'єр-міністр Сергій Корецький.
Тим не менш, сам бізнес миттєво відреагував на потенційні зміни. Зокрема, ряд асоціацій розкритикував різкі зміни – тим більше, враховуючи, що попередній перегляд критичності підприємств та умов бронювання працівників завершився лише близько півтора місяця тому.
Спочатку здавалося, що це спрацювало. Так, 13 жовтня о 19:07 Железняк повідомив, що через суспільний резонанс "сьогодні (13 жовтня. – Ред.) на розгляд уряду зміни на затвердження не виносять".
І тут стався цікавий поворот. Вже о 19:23 народний депутат виступив із новим повідомленням: уряд таки ухвалив постанову. Проте – з 5-денним терміном на доопрацювання в частині відсотка резервування.
При цьому, наголосив Железняк, при ухваленні було збережено норму про базу для розрахунку у 50%. Тобто студенти, які доглядають за хворими, батьки трьох дітей і надалі входитимуть до цієї категорії.
Втім, на цьому "повороти" не закінчилися. Річ у тім, що 5-денний термін доопрацювання постанови сплив 18 жовтня. Проте її досі не ухвалено. Як і досі не було оприлюднено її попередній текст.
Чому правила бронювання знову змінюють
Тим не менш, мовчати влада вже не могла – надто гучним виявився резонанс через потенційні зміни. Тим більше що, за наявною інформацією, рішення про перегляд критеріїв бронювання ухвалювалося на Ставці головнокомандувача, тому йдеться саме про владну ініціативу, а не виключно про ініціативу Кабміну чи Мінекономіки.
"Цього тижня (закінчується 25 жовтня. – Ред.) будуть остаточно затверджені зміни в системі бронювання, щоб зробити її більш справедливою. Вони спрямовані проти зловживань, які, на жаль, мають місце. Ми не приховуємо цю проблему і говоримо про неї відкрито", – повідомив 19 жовтня Корецький.
Він же виявився головним спікером від влади з цього питання. Попри те, що офіційно розробкою проєкту постанови, за повідомленнями, займалося Мінекономіки.
Зокрема, серед причин, які змусили уряд знову переглянути систему бронювання, глава Кабміну назвав "надмірну" кількість тих, хто має законне право не йти в армію. При цьому, за його словами, йдеться не лише про заброньованих, а й про тих, хто має відстрочку.
"Статистика останніх 6–8 місяців показує: динаміка щомісячних бронювань та/або відстрочок становить десятки тисяч на місяць. І все це зростає просто з неймовірними темпами. Якщо ця динаміка збережеться, то скоро будуть заброньовані абсолютно всі", – сказав прем'єр.
Поглиблює ж проблему, за його словами, той факт, що сьогодні в Україні тих, хто має відстрочку або заброньований, "суттєво більше, ніж тих, хто служить". Сюди ж, до речі, він додав і тих, хто ховається від мобілізації – тобто українців, які, не маючи законного права не йти в армію, уникають цього.
Ще однією проблемою, за словами Корецького, є нестача людей в армії. "Генштаб потребує військових, потребує мобілізації", – констатує він.
Останнє підтверджують і в Міноборони. За словами джерела OBOZ.UA в міністерстві, часто військові змушені боротися з підприємствами за одних і тих самих людей – а той, кого бронюють, на війну не потрапить. Тому до перегляду правил критичності там ставляться позитивно.
Втім, омовилися в Міноборони, потенційне скорочення квоти для підприємств ОПК там розцінюють негативно. Адже нарощування виробництва вимагає збільшення штату співробітників – а для цього люди мають розуміти, що будуть захищені.
Однак чому ці питання не були центральними ще кілька тижнів тому – коли закінчувався попередній перегляд критичності підприємств на тот момент ще за новими правилами? У Кабміні на це дивляться філософськи: як пояснило нам джерело в уряді, ситуація є динамічною і вимагає змін.
Кого хочуть позбавити броні
Загалом же, як повідомило OBOZ.UA джерело в Кабміні, зараз в Україні заброньовано близько 1,5 млн осіб. І конкретного плану щодо зняття броні, умовно, з 300 чи 400 тисяч із них, немає. Проте це не означає, що бронювання не втратить ніхто.
Логіку пояснює Корецький. За його словами, слід розрізняти "справжню" критичність і те, що він називає "економічним бронюванням" – коли підприємство отримує можливість забронювати співробітників, виконуючи вимоги щодо рівня зарплати та відсутності податкових боргів.
"Критичність – це два основні пункти: обороноздатність і життєзабезпечення держави... Чи може бути економічне бронювання? Скоріше за все, може, але заробітна плата, розмір і відсутність податкових заборгованостей – не зовсім те саме, що "критично важливе підприємство", – зазначив прем'єр.
Втім, і справді критично важливі підприємства не можуть почуватися у безпеці. Адже, судячи зі слів Корецького, вся логіка змін у перегляді критеріїв критичності спрямована на виявлення зловживань з боку тих, хто формально дотримується всіх правил.
"Хвилюватися... тим, хто створив компанію, яка виробляє умовно два дрони на рік, але зарахувала у себе в штат сотні людей", – пояснює він.
Здавалося б, ініціатива позитивна – адже ті, хто зумів обійти систему, справді є. Як і ті, хто фактично торгує "зарахуванням" – коли людина платить якомусь підприємству чи організації кругленьку суму, щоб числитися в його штаті, мати "зарахування", але фактичної роботи не виконувати. Проте є "але".
"Замість точкових перевірок... вирішили перетрусити половину економіки... а ключ віддати новому органу без правил і без публічних протоколів. Це не боротьба зі схемами. Це нова схема, де все вирішуватиме телефонний дзвінок", – вважає Железняк.
Хто ухвалюватиме рішення щодо бронювання
Цей новий орган, про який говорить Железняк, і є той самий Координаційний центр при Кабміні. Поява якого, як йдеться в депутатській постанові про перегляд рішення уряду щодо бронювання, під якою підписалися 63 народні депутати, "є сумнівною з правової точки зору і створює додаткові корупційні ризики".
Це, до речі, визнали і в НАЗК. Так, у висновку агентства щодо постанови прямо вказується:
- Проєктом постанови не визначено граничний строк розгляду документів щодо визначення критичності.
- Це є передумовою для запровадження непрозорої процедури, пов'язано з ризиками зловживань з боку посадових осіб державних органів та Координаційного центру і "створює передумови для корупційних практик".
Однак навіщо ж цей центр взагалі потрібен? Як розповів Железняк, у першій версії постанови передбачалося, що без рекомендації цього органу "ні статусу критично важливого, ні ліміту понад 50%" підприємства отримати не зможуть. Крім того, зазначалося, що цей же центр "може рекомендувати позбавити статусу".
Втім, у Кабміні таку монструозність майбутнього органу заперечують. За словами наших співрозмовників, це буде виключно консультативний орган, функцією якого буде надання рекомендацій держоргану щодо критичності того чи іншого підприємства, а вже остаточне рішення прийматиме сам цей орган.
Однак це ще не все. Згідно з ідеєю, яка була актуальною на момент нашої розмови, після ухвалення постанови міністерство та ОВА мали переглянути критерії критичності. А затверджувати їх мав саме Координаційний центр.
Також центр прийматиме рішення про те, чи рекомендувати підприємствам перевищувати відсоток зарезервованих потужностей. І в цьому експерти бачать проблему. Адже, як зазначила експерт Ukraine facility platform Тетяна Ніколаєнко, "кожне розширення виробництва вимагатиме нового звернення до Координаційного центру".
Ще одна проблема, за її словами, полягає в розмиванні відповідальності. Річ у тім, що зараз дозволи на критичність видають Мінекономіки, Міноборони та ОВА. Але після створення центру "ми отримаємо розмивання відповідальності, адже саме для цього координаційні ради в основному і застосовуються".
Але є ще один момент, через який сама ідея створення Координаційного центру зазнає жорсткої критики – його склад. Передбачається, що серед інших до нього увійдуть представники СБУ, ГУР, СЗР, Нацполіції. Але навіщо?
За словами наших співрозмовників, однією з причин цього є те, що представників міністерств та ОВА можна підкупити, а ось силовиків – нібито ні. Таким чином, начебто хочуть зменшити простір для маніпуляцій.
Так що ж ухвалюватимуть?
На момент написання цього матеріалу це невідомо. Відведені урядом 5 днів на опрацювання вже минули, конкретного терміну прем'єр не назвав, а текст постанови ніхто так і не бачив.
Однак, за словами Железняка, принаймні до вечора 19 жовтня в Кабміні були серйозно налаштовані ухвалити документ до кінця поточного тижня. "Постанова буде, з високою вірогідністю на цьому тижні і з перехідним періодом", – розповів нардеп.
Що ж вона передбачатиме? Перш за все, підкреслює він, відстрочників із квоти не виключать. "Для бізнесу це була проблема номер один", – нагадує Железняк. Крім того:
- З'являться правила, процедури та строки.
- Чинні обмеження не скасуються автоматично – "все, що було видано до цього, залишається".
- Координаційний центр залишиться, "хоча проти нього виступали навіть члени оборонного комітету від монобільшості". І в ньому залишаються силовики, що, на думку Железняка, для бізнесу є "поганим сигналом".
- Втім, центр справді буде лише консультативним органом – проте через нього "процес отримання критичності стане тривалішим".
- Після перегляду критеріїв частині підприємств може бути висунуто вимогу "підтягнутися або позбутися статусу".
Питання ж із квотами – зокрема, 100% для ОПК та 85% для енергетики, – залишається відкритим.
Чому держава завдає удару по тих, хто "легалізувався"
Втім, у всій цій історії є один момент, про який, якщо й згадують, то вкрай рідко. З одного боку, необхідність поповнення Сил оборони людьми ніхто не ставить під сумнів – але з іншого: чому держава пішла найлегшим шляхом? Чому вона спрямувала свою увагу на тих, хто "легалізувався" і перебуває на видноттах, замість того щоб зайнятися тими, хто порушує закон і, не маючи законного права на відстрочку чи бронь, ховається від мобілізації?
Вичерпної відповіді на це питання ніхто так і не дав. Ба більше, за словами Корецького, зміни, які ускладнять ухилення від мобілізації, все ще обговорюються.
