Українські полярники зафіксували біля антарктичної станції "Академік Вернадський", розташованої на острові Галіндез, температуру повітря +11,1 °C. Це найвищий показник для жовтня за весь період спостережень, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Зазначається, що попередній жовтневий рекорд був зафіксований ще у 1968 році – тоді повітря прогрілося до +7,9 °C. Водночас абсолютний температурний максимум у районі станції становить +12,7 °C. Його було зареєстровано у лютому 2022 року.
Керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк звернув увагу на невелику різницю між абсолютним максимумом і жовтневим рекордом – лише 1,6 °C. При цьому йдеться про різні пори року: лютий припадає на розпал антарктичного літа, тоді як жовтень – лише на початок весни. Науковець назвав таку тенденцію тривожною.
Обидва температурні максимуми супроводжувалися різким потеплінням. Цього разу температура піднялася з +1,2 °C до +11,1 °C – майже на 10 градусів усього за дві з половиною години.
Одночасно вологість повітря знизилася з 90% до 54%, а швидкість вітру зросла з 1,5 до 13,1 м/с. Також змінився його напрямок.
Виходячи із сукупності цих ознак, науковці припускають, що причиною різкого потепління став гірський фен – сухий і теплий вітер, що виникає, коли повітряні потоки перетинають гірський хребет. У районі станції "Академік Вернадський" цей ефект пов'язаний із вершинами півострова Київ, навпроти якого розташований острів Галіндез зі станцією.
Піднімаючись у гори, тепле вологе повітря охолоджується, втрачає вологу, з якої утворюються хмари й опади. Під час конденсації виділяється тепло. Після подолання гірського хребта повітря опускається вниз, стискається і додатково нагрівається. У результаті формується сухий теплий потік, який викликає різке підвищення температури та посилює танення льодовиків.
Гірські фени є типовим явищем для цього району Антарктики, однак цього разу вони були особливо інтенсивними. Ймовірно, їх посилила так звана атмосферна річка – вузька смуга атмосфери з високою концентрацією вологи.
Останніми роками такі потоки все частіше проникають із тропіків у полярні регіони, переносячи великі обсяги теплого вологого повітря, зазначають науковці. Це один із наслідків зміни клімату, який активно досліджують учені Національного антарктичного наукового центру.
Під час потепління метеорологи також спостерігали над горами сочевицеподібні хмари – характерні хмари овальної форми, які часто супроводжують гірські фени. Вони утворюються з вологи, яку повітряний потік втрачає під час проходження над гірськими вершинами. Завдяки постійному надходженню вологи такі хмари можуть тривалий час залишатися майже нерухомими.
На одній із фотографій, оприлюднених полярниками, також видно темні хмари над горами. Учені припускають, що в цей момент із них випадали інтенсивні опади. Вони могли бути ще однією ознакою процесів, які супроводжували екстремальне потепління.
