Близько половини вчених львівського Інституту біології клітини працюють з мікроорганізмами - переважно дріжджами й бактеріями. Решта - з клітинними лініями, зокрема здоровими та раковими.
Про це повідомляють Vesti-UA.net з посиланням на інтерв'ю РБК-Україна директор Інституту біології клітини Національної академії наук (НАН) України Костянтин Дмитрук.
На яких саме дослідженнях і розробках сфокусована робота
В цілому Інститут, за словами його очільника, має чотири відділи (кожен із яких працює над своїми напрямами).
Так, відділ молекулярної генетики та біотехнології займається генетичною інженерією дріжджів для отримання біологічно активних сполук.
Йдеться про біопаливо, вітаміни, антибіотики та білки.
Дослідники вивчають також деградацію білків у дріжджів.
У відділі аналітичної біотехнології досліджують ферменти, перспективні для визначення важливих аналітів та створення біосенсорів.
Інший напрям - синтез нанозимів (штучних ферментів на основі наноматеріалів).
У відділі регуляції проліферації клітин і апоптозу:
- досліджують протипухлинну активність синтетичних і природних сполук;
- розробляють системи доставки біологічно активних речовин на основі наноматеріалів;
- створюють нові матеріали для регенеративної медицини.
Насамкінець у відділі сигнальних механізмів клітини:
- розробляють підходи до лікування онкологічних захворювань;
- досліджують амінокислотні аналоги як протипухлинні та протимікробні агенти;
- отримують моноклональні антитіла до антигенів біотехнологічного та медичного значення.
Про які саме "протипухлинні" дослідження й розробки йдеться
Він уточнив, що це, передусім, "гетероциклічні сполуки, в яких поєднують кілька активних фрагментів".
Особливо перспективним, за його словами, "є пошук сполук, які діють на конкретні молекулярні мішені в пухлинних клітинах".
Він зауважив, що "такий підхід дозволяє точніше впливати на пухлинні клітини, зменшуючи дію на здорові".
Паралельно з цим науковці перевіряють безпеку потенційних препаратів - "чи не токсичні вони для здорових клітин і чи не пошкоджують ДНК".
Він нагадав, що "багато агресивних пухлин залежать від надходження певних амінокислот, зокрема аргініну, глутаміну та аспарагіну".
Отже, "якщо обмежити їх доступність, можна пригнічувати ріст пухлинних клітин".
В Інституті вже створили, за словами екперта, "власні мікробні продуценти рекомбінантних ферментів, здатних розщеплювати окремі амінокислоти".
Насамкінець він зауважив, що ці підходи "випробовують на лабораторних тваринах із пухлинами".
