Територія колишнього Каховського водосховища без втручання людини вже років через 5-10 зміниться до невпізнання.
На його місці з'явиться екосистема, яка історично притаманна цьому регіону, розповів у розмові з УНІАН віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.
На його думку, не потрібно відновлювати водосховище, забудовувати чи змінювати цю територію. Уже зараз природа бере своє. Науковець нагадав, що ця територія історично була частиною Великого Лугу Запорізького — унікального природного комплексу з величезним екологічним значенням, що виконував кліматоутворювальну, гідрологічну та біологічну функції для всього басейну середнього й нижнього Дніпра.
Він вирізнявся родючими землями, багатим тваринним світом, розвиненим землеробством, тваринництвом, бджільництвом, і за біологічною продуктивністю можна порівняти з долиною Нілу.
"І ось ця екосистема, завдяки своїй гнучкості, стійкості, пластичності — це стандартні властивості екосистем, — відновлюється. І протягом тисячоліть тут було так. Що стосується тепер — вона відновлюється з першого дня після того, як хвиля прориву пройшла. І ми зараз у режимі реального часу це спостерігаємо, незважаючи на війну", — підкреслив Щербина.
Еколог констатує, що ці території історично зазнавали затоплень і повеней, тому екосистема плавнів пристосована до різких змін рівня води.
Після руйнування дамби і знищення Каховського водосховища загинуло чимало риби, постраждали 85 рибних господарств, зокрема завод у Херсоні з розведення осетра.
"Я прогнозую, що саме втрати маточного поголів'я осетрових, якому потрібен не один десяток років, щоб вийти на життєздатну популяцію, дуже великі. Причому це види з Червоної книги України, і це найбільший удар по рибних запасах і взагалі по іхтіофауні. Інші види риб відновлюються швидше", — розповів співрозмовник видання.
Також прорив дамби призвів до того, що в нижню течію Дніпра і прилеглі морські акваторії потрапила велика маса прісної води, що позначилося на частині фауни, яка звикла до певного рівня солоності.
Однак незважаючи на сумну ситуацію, ці екосистеми мають високий потенціал до відновлення. Ба більше, для багатьох прохідних видів риб розкриття природного русла Дніпра навіть створює сприятливі умови для міграції та нересту.
Не меншого стресу через знищення водосховища зазнали птахи, які гніздилися в плавнях Дніпра, тим паче що катастрофа якраз припала на період гніздування. Також еколог зазначає, що через прорив дамби могли зникнути кілька ендемічних видів, тобто таких, що існують лише в межах конкретної території і більше ніде у світі не зустрічаються.
Зокрема, каже Щербина, є підстави вважати, що щонайменше два види ендемічних мурашок могли зникнути, оскільки їхні єдині відомі середовища існування були повністю затоплені. Те саме стосується сліпака піщаного, значна частина популяції якого була зосереджена на Херсонщині та зазнала затоплення, емуранчика Фальц-Фейна, миші, окремі види плазунів, зокрема гадюки та жовтобрюха.
Більш зрозумілою картина втрат стане після детальних польових досліджень.
Однак усе не так погано. Після відходу води залишився родючий ґрунт, який зараз активно заростає вербами, і вже сформувалися зарості до 3-4 метрів заввишки.
Щербина пояснює, що насадження поступово стабілізують ґрунт, запобігають його розмиванню та розвіюванню і створюють основу для подальшого формування нового природного середовища. Йде відновлення природних екосистем.
"Згодом густі вербові зарості почнуть природно розріджуватися через конкуренцію, і частина слабших дерев відпаде. Утворяться відкриті ділянки, куди потраплятиме насіння інших порід — зокрема тополі та осокора", — прогнозує науковець.
За його словами, прогноз динаміки та характеру відновлення ландшафтів для правобережної та лівобережної частини території суттєво відрізняється у зв'язку з особливостями будови ландшафтів, характером і площею затоплення.
Вище греблі зараз самостійно відновлюються екосистеми Великого Лугу Запорізького — плавні, заплавні ліси, водно-болотні угіддя.
"Якщо не втручатися, територія поступово сама стабілізується і за десятки років перетвориться на складну, самодостатню природну систему. Швидкість цього процесу залежить від того, чи буде там людський вплив, особливо — зарегульованість течії Дніпра. Тому до завершення активних бойових дій і я так прогнозую, що ще років п'ять за природними законами", — каже еколог.
Зрештою років через 50-100 затоплені та звільнені від штучної водойми території поступово повернуться до природного стану вільнотекучої річки та близьких до природних екосистем річкової долини.
"Збільшення річкового стоку, підвищення швидкості течії в майбутньому сприятиме швидкому відновленню та поліпшенню екологічного режиму Дніпровсько-Бузького лиману, активізує течії в Чорному морі та оздоровить екосистему річка-море в цілому", — резюмує Щербина.
Читають зараз: В Україні уріжуть субсидії: хто постраждає в першу чергу.
