В уяві багатьох українців Німеччина постає, як країна і суспільство із взірцевим рівнем організованості, законослухняності та порядності. Однак особистий досвід проживання серед німців показує, що національність насправді мало що говорить про людину, і її особисті якості, як правило, мають більше значення.
Українка, яка проживає в Німеччині, нещодавно розповіла про свій досвід роботи в цій країні. Те, з чим вона стикнулася, виявилося для жінки повною несподіванкою.
"На роботі я працюю з різними національностями, але більшість – німкені. І таких лицемірних жінок я не зустрічала ніде! Мені й раніше доводилось працювати в інтернаціональних командах. В Україні були жіночі колективи. Звісно, ми всі різні, можемо комусь подобатись, комусь ні – це ок. Але фальш і "посмішки в очі" – це те, що я взагалі не переварюю! І тут місцеві "перемогли", - поскаржилася в соцмережі Threads українка з нікнеймом maanoilenko.
Авторка допису додала, що "неймовірно сумує за нашими людьми, менталітетом, жартами". На її думку, погані люди є всюди, але українці – "найкращі".
Цей допис викликав бурхливе обговорення, і думки людей в коментарях розділилися. Частина підтримали авторку.
"Насправді через необхідність придушувати агресію (зокрема, спрямовану на іноземців), через закони тощо, вони дуже багато стримуються. Оскільки вони обмежені в можливості активної агресії, це вилилося в сильну пасивну агресію. І з'явилося багато "трюків", як її "виплеснути". Перекручувати ваше прізвище чи ім'я, не вітатись, стукати на вас, не повідомляти про збори, не доносити важливу інформацію тощо. І прихована агресивна субмова, зрозуміла тільки німцям", - написала одна з користувачок соцмережі.
Інша жінка додала, що деякі німці з нею принципово не віталися протягом першого року, бо вона іммігрантка.
Водночас чимало людей написали, що німці насправді не роблять нічого такого, чого немає в інших країнах.
"Я вас благаю. "Мили жіночі колективи" існують скрізь. Я працювала в Україні на одному підприємстві 22 роки. Надивилася. Було все: інтриги, плітки, амбіції, особиста ворожість та ревнощі, зрада. Хоч роман пиши", - зазначила одна з користувачок.
Інша порадила авторці допису завітати на локації, де живуть українці. "Ваш сум за ними миттєво зникне", - додала вона.
Читають зараз: «Нам є що сказати»: українка біжить із польського Вроцлава до Іспанії та пояснила, чому.
