Коли собака літнього віку довго гавкає без видимого приводу, це часто сигнал про проблеми зі здоров'ям: прихований біль, погіршення органів чуття або вікові когнітивні розлади. На це звернув увагу біхевиорист Яцек Галушка, повідомляє TVN24.
За словами фахівця, у старості поведінка тварини рідко визначається однією причиною. Зазвичай діють кілька факторів одночасно.
"У літнього собаки різні проблеми можуть накладатися одна на одну. Тварина може гірше чути, втрачати орієнтацію в навколишньому середовищі, не знати, де перебувають домочадці, чи чого очікувати наступної хвилини. Гавкіт буває тоді спробою налагодити контакт", — зазначає Галушка.
Як приклад експерт наводить 16-річного лабрадора Тофика. Пес хворий на рак, у нього дегенеративні зміни суглобів, він важко пересувається і майже весь час лежить на дивані. Сім'я постійно доглядає за ним, але собака все одно значну частину дня вперто гавкає. Присутність людей поруч і погладжування допомагають не завжди.
Біхевиорист припускає, що в цьому випадку погіршення слуху поєднується з дезорієнтацією та тривогою. Собака, яка не чує голосів господарів, може не розуміти, чи одна вона, навіть коли хтось поруч. Проте спочатку потрібно перевірити іншу причину.
"Перше, що слід виключити, — це появу болю, про який ми не знаємо", — підкреслює Галушка.
Якщо симптоми помітно посилюються, ветеринар повинен оцінити стан тварини і те, наскільки добре діє знеболювальне. Лікар також може призначити добавки, що підтримують організм літнього собаки, або протиепілептичні та заспокійливі препарати.
Шість груп симптомів собачої деменції
У літніх собак можуть розвиватися когнітивні розлади, подібні до деменції у людей. Щоб їх розпізнати, ветеринари використовують, зокрема, модель DISHAA, яка ділить симптоми на шість груп.
Перша група — дезорієнтація. Тварина губиться у власному будинку, завмирає в кутку або довго дивиться в одну точку. Друга — зміни у стосунках із господарями: собака уникає контакту або, навпаки, через нарастаючу тривогу шукає його значно частіше.
Далі йдуть порушення сну і неспання, коли собака спить удень і блукає вночі, а також звичка справляти потребу в домі, якої раніше не було. Насторожити мають і зміни в активності: безцільне ходіння, повторювані дії, втрата інтересу до навколишнього світу та все сильніше занепокоєння.
Водночас Галушка попереджає, що такі прояви не обов'язково означають деменцію. Вони можуть бути пов'язані з болем, проблемами з зором чи слухом, порушеннями обміну речовин (наприклад, діабетом) або неврологічними захворюваннями, зокрема пухлинами. Тому інші причини змін у поведінці має виключити ветеринар.
Рутина та ігри з нюхом: як допомогти літньому собаці
Собаці з когнітивними порушеннями насамперед потрібна передбачувана і безпечна середовище. Експерт радить без потреби не переставляти меблі та не переносити миски й лежак. Місця, де тварина може застрягти, слід огородзити, на слизьку підлогу постелити протиковзкі килимки, а на ніч залишати м'яке світло. Найбільше це потрібно собакам, які в темряві блукають квартирою, втрачають орієнтацію і нервують.
Не менш важливий постійний графік годування, прогулянок і відпочинку. Літні собаки дуже прив'язуються до таких ритуалів, тому їх може вибити з колії навіть перехід на зимовий час.
"Шістнадцятирічний пес не переставить собі так легко годинник", — зазначає Галушка.
На думку біхевиориста, власники найчастіше недооцінюють розумову активність. Як кросворди допомагають людям зберігати яясність думки, так і правильно підібрані заняття можуть сповільнити згасання когнітивних функцій у собак.
Складні трюки чи виснажливі тренування для цього не потрібні. Галушка рекомендує короткі сесії з повторенням добре знайомих команд, спокійне вивчення території та прості ігри на нюх, наприклад пошук ласощів, розсипаних на доступній поверхні. Також можна використовувати килимки для облизування та м'які іграшки з їжею всередині.
Навантаження потрібно підбирати з урахуванням фізичних і розумових можливостей собаки. Фахівець попереджає: не можна вимагати бездоганного виконання команд, тиснути на тварину чи затягувати заняття, а спокійне спілкування з господарем має не менше значення, ніж сама активність.
Літній собака, який гавкає, не спить ночами або справляє потребу в домі, не стає злим чи неслухняним. Так він може сигналізувати про хворобу, розгубленість чи дискомфорт.
