Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) вперше виплатило винагороду викривачеві корупції в сумі 1,68 млн грн. Гроші отримав чинний військовослужбовець, ексдиректор департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони Андрій Бойко, який викрив ексглаву управління Міноборони.
Про це повідомили у НАЗК. Виплату здійснено за рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 9 листопада 2023 року у справі № 991/2197/22.
Бойко обіймав зазначену посаду у Міноборони у 2020-2021 роках. Саме у 2021 році він звернувся до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із повідомленням про те, що йому запропонували хабар у 24 млн грн за позитивний аудит на користь приватної компанії "Фортеця-Ост".
Ця фірма, як зазначає журналіст Олег Новіков, займалася реконструкцією частини будівлі одного з центральних управлінь під Єдиним центром безпеки Міноборони. Позитивний висновок аудиту допоміг би компанії отримати повну суму контракту більш ніж на 400 млн грн і претендувати на майбутні договори з Міноборони.
Сума винагороди викривачеві повинна становити 10% від розкритого хабара. Проте встановлено обмеження – максимальна винагорода не може перевищувати 3000 мінімальних зарплат, встановлених на момент скоєння злочину. Оскільки 2021 року мінімалка становила 6000 грн (5600 грн після оподаткування), Бойко отримав максимально можливу суму – 1,68 млн грн "на руки".
Цікаво, що у березні 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив у виплаті винагороди викривачеві, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому нібито не має права на винагороду. Викривач оскаржив це рішення, і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його скаргу та присудила виплату.
До речі, раніше Верховний суд підтвердив вирок, оголошений ексглаві управління Міноборони, якого викрив Бойко. За даними Новікова, йдеться і Дмитра Комаху. Йому призначили 4,5 роки позбавлення волі.
Чому за 5 років не було жодної виплати
Можливість винагороди викривачам корупції було запроваджено ще у 2019 році. Суди за цей час ухвалили два позитивні рішення про виплати, але через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим, зазначають у НАЗК. Перша в історії українського інституту викриття виплата стала можливою завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на реалізацію антикорупційних стратегій.
"Зараз маємо відповідне рішення та виплату першої винагороди. Це фундаментальна подія для подальшого розвитку інституту викриття в Україні та формування стійкої культури викриття. На черзі – наступний кейс", – зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.
До речі, Україна є не єдиною країною із виплатами винагород викривачам корупції. Така практика існує у США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, проте різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права.
"У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який довів свою ефективність в інших країнах. Так, наприклад, закон про наклеп у США фіксує, що викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15–25% від будь-яких вилучених коштів та штрафів", – зазначили у НАЗК.
Щоб мати статус викривача, особа повинна відповідати низці критеріїв. Зокрема, існують такі вимоги (відповідати потрібно всім одразу):
- здійснити повідомлення має фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка має переконання, що інформація достовірна;
- інформація повинна містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; ці дані повинні підлягати перевірці;
- інформація про корупцію стала відома особі у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби або навчанням або участю у передбачених законодавством процедурах, обов'язкових для початку діяльності, проходження служби чи навчання.
Аналогічні вимоги до особи викривача передбачені, наприклад, і в законодавстві Великої Британії – там викривачами є працівники чи колишні працівники відповідного підприємства, які виявили правопорушення під час виконання своїх трудових обов'язків. Це збільшує можливість підтвердження інформації доказами (документацією, обставинами правопорушення тощо).
