Пішов третій рік великої російсько-української війни. Проте й досі доволі багато українських військовослужбовців скаржаться на нестачу належного їм за статутом речового забезпечення. Хоча на запит "форма ЗСУ" інтернет видає купу посилань комерційного змісту. Купуй – не хочу. Хоч берці, хоч тактичний бушлат. Хоч піксель, хоч мультикам. Чому так виходить – з'ясовував "Апостроф".
Що передбачено для бійців
Забезпечення українських військовослужбовців речовим майном наразі регулюється наказом Міністерства оборони України №232 від 29 квітня 2016 року "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту".
У документі цілих 48 позицій:
- 5 – головні убори (від кепі до зимової шапки);
- 12 - обмундирування (сюди входять тактичні бушлати, штани);
- 8 – білизна (у тому числі труси та шкарпетки);
- 6 – взуття (від казармових капців до берців);
- 14 – спорядження (сюди входять, зокрема, спальний мішок, каремат, польовий казанок);
- 3 – засоби індивідуального захисту (захисні окуляри, шолом, бронежилет).
У кожній позиції – 5 категорій військовослужбовців: залежно від того, де служиш, строковик ти, контрактник чи мобілізований. А від категорії, своєю чергою, залежить – скільки часу має прослужити та чи інша річ, після чого її можна замінити на нову.
"Під час дії правового режиму військового стану всі категорії військовослужбовців забезпечуються бойовим єдиним комплектом на терміни, які встановлені для 5-ї категорії", - пояснюють "Апострофу" у Командуванні сил логістики ЗСУ.
Наприклад, шапка-феска (підшоломник) видається бійцям на 1 рік. Вітровологозахисна зимова куртка – на 2 роки, такі ж штани – так само. Літній польовий костюм – на 2 роки, причому штани від нього – на 1 рік. Труси (як чоловічі, так і жіночі) – два екземпляри на рік. Термобілизна – два комплекти на два роки. Зимові трекінгові шкарпетки – 3 пари на рік. Берці, літні та зимові – одна пара на 2 роки (казармові капці - так само). Спальний мішок, каремат, тактичні окуляри, шолом та бронежилет – теж на два роки.
"Якщо військовослужбовець у тилу, то шкарпеток за нормою йому вистачить з головою. А на "нулі" життя будь-якої форми дуже коротке. Спробуй навіть у найкращій формі день по землі повзати, та все одно дірки будуть. Вона швидко зношується, вона горить. Це дуже великий витратний ресурс. Або щодо берців: одна справа в тилу, а якщо в окопах, та ще й під дощем або снігом - то зовсім інша справа. Так, держава зобов'язана забезпечувати. І начебто все є, але цього мало", - говорить рядовий Вадим, який самомобілізувався ще у лютому 2022 року.
На його думку, величезний мінус полягає у тому, що дуже часто все відбувається чітко за статутом. За буквою закону, так би мовити. "Передбачено раз на два роки. Видали? Ну, а далі - вже твої проблеми, солдате", – каже Вадим.
Життєві історії
Дуже часто боєць може чогось недоотримати з вини недбайливих батьків-командиров. І якби ці випадки не були такими сумними, то їх можна було б назвати анекдотичними. Яскравий приклад. Старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов, за військово-обліковою спеціальністю – тилове забезпечення ракетно-бомбовим озброєнням, після мобілізації та перенавчання був призначений заступником командира із речового забезпечення (зампотила) одного з допоміжних підрозділів гірничо-штурмової бригади "Едельвейс". У вересні 2023 року (коли ще було тепло) отримав поранення, а коли після нового року повернувся до свого підрозділу, з'ясувалося, що він залишився без зимового обмундирування.
"Зампотила сказав – а немає на тебе форми. І нічого не видали. Добре там труси або шкарпетки. Але зимові бушлати, штани, шапка, берці, фліска, термобілизна… Замполіт, тобто заступник командира з виховної роботи, наїхав – чому ти не за формою. Це коли він побачив, що я в літній куртці та штанах. Так мовляв і так - кажу. Не хвилює - відповідає. Купи. Одне слово, пішов кудись "наліво" мій комплект обмундирування. Можливо хтось подумав - комісують мене, то чого добру пропадати. А зараз тягнуть із вирішенням питання. Думаю, це тому, що скоро перехід назад на літню форму", – розповідає "Апострофу" В'ячеслав Коновалов.
Подумайте лише. У заступника командира з речового забезпечення це забезпечення й зникло.
Втім, є й протилежні випадки. Вадим, наприклад, розповідає, що у двох новоприбулих мобілізованих не було форми. Її фізично не було на складі. Так командир підрозділу віддав блискавичний наказ, який пішов вгору по інстанціях, й необхідні комплекти форми швидко звідкись привезли. "Все від командира залежить. А якщо людина негідник - так це вже по життю. Може навіть і є комплект, а він все одно каже - нема. А за магарич одразу знайдеться", - резюмує Вадим.
Волонтерська допомога
Трапляються випадки, коли необхідне обмундирування бійці не можуть отримати через надмірну бюрократичну процедуру, пов'язану з отриманням нового речового забезпечення. Видані військовослужбовцеві речі записуються у спеціальний речовий атестат, і боєць несе відповідальниість. У разі передислокації возить із собою.
Якщо, наприклад, зима, то літнє обмундирування можна здати старшині роти на зберігання на складі. Звісно якщо він візьме. Найчастіше в бліндажі для цього куточок відводять, куди все й звалюють. Але можуть миші з'їсти. А буває й гірше. Прилетить снаряд - добре, що там бійців не було, вони в окопах. Але от майна вже точно немає”, – каже В'ячеслав Коновалов.
Втрачене під час боїв речове майно рано чи пізно спишуть (і видадуть потім нове), але ця процедура є досить тривалою.
"Коли трапився приліт й розвалило бліндаж, то від рапорту до нових постачань може пройти кілька місяців", – каже "Апострофу" колишній директор Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги, волонтерка Наталка Костишин.
За її словами, в таких випадках без термінової волонтерської допомоги просто не обійтись. "Військовим постійно чогось не вистачає. Форма, берці, кросівки", – розповідає волонтерка, котра нещодавно відправляла під Авдіївку дрон (завдяки йому було знищено, як мінімум, два танки та два бронетранспортери), й обгорнула його у посилці зимовими шкарпетками – 50 пар мінімум.
Але навіть якщо все обмундирування та спорядження видається справно, бійці все одно часто купують його самі. Або просять про це волонтерів.
"Бо якість! Нормальний шолом, наприклад, який витримає все що завгодно, крім, може, прямого влучання снайпера, коштує від 20 тисяч гривень. А без нормального шолома, вже ніяке інше обмундирування не знадобиться. Або потрібна хороша американська куртка. Або хороші берці. От і купують все самі. Якщо боєць на "нулі", то грошове забезпечення йому дозволяє. А взагалі в Україні зараз кожна родина мобілізованого, друзі та близькі – це невеликий волонтерський осередок", – каже "Апострофу" керівник волонтерської організації "Реставратор" Микола Васильков.
А якісну військову форму зараз купити можна легко. Хоч імпортну, хоч вітчизняну. І це не тому, що зі складів крадуть, а потім продають. Просто отримала якась фірма окреме замовлення, наприклад, на 100 тисяч курток чи пар берців від Міністерства оборони. Але ця фірма і раніше все це робила. А тепер свій товар сміливо можуть продавати за назвою "військова форма". І не причепишся.
Але все-таки із речовим забезпеченням наших бійців треба щось вирішувати. Спростити процедуру видачі нової форми, усунути бюрократичні перепони. Військовий, який отримує 100 тисяч гривень на місяць, може дозволити собі добрий шолом за 30 тисяч. Щоб і надалі захищати батьківщину. Але це не зовсім правильний підхід.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →