Днями Міністерство охорони здоров’я анонсувало масштабну реформу медико-соціальної експертизи. Це вкрай важливо після повернення з фронту тисяч захисників, які втратили на війні своє здоров’я. Відтак зручність та ефективність системи встановлення статусу інвалідності – надважливе і навіть перезріле питання. З якими проблемами стикаються українці при проходженні МСЕК, та як у МОЗ пропонують покращити систему - дізнавався "Апостроф".
Реформа
Медико-соціальна експертиза проводиться українцям, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікарні. Функціональний орган експертиз – медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Саме вони визначають ступіть обмеження життєдіяльності та групу інвалідності.
Слід зазначити, що конкретного плану реформи МСЕК ще немає. МОЗ та Мінсоц до 1 квітня повинні подати на схвалення уряду відповідний план. Роботи багато.
"Реформування служби медико-соціальної експертизи потребує внесення змін до 19 законів України, 39 постанов уряду та 40 наказів різних міністерств та документів інших органів влади", - повідомили в Кабміні.
Проте певне бачення реформи в уряді все ж існує. Це, наприклад, планування нових маршрутів пацієнтів.
"Тому що це просто не зручно. Так як це зараз робиться - це неповага до ветеранів і військових. Люди, що сидять в МСЕК, не мають на меті надати зручні послуги. Вони складні, з купою паперів та довідок", - каже "Апострофу" юрист та військовослужбовець Масі Найєм.
Або ж цифровізація роботи комісій.
"Фокус на запровадження електронних інструментів так само має допомогти позбутися і корупційної складової, яка довгий час супроводжувала роботу МСЕКів", - заявляв Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
"Але питання електронного реформування - це проблема конфіденційності. Це ж буде база персональних даних військовослужбовців та учасників бойових дій. А ми вже мали інциденти на окупованих територіях, коли такі дані потрапляли не в ті руки", - пояснює "Апострофу" епідеміолог Олексій Галімський.
Однак всі ці майбутні анонсовані зміни – лише окремі елементи значно ширшої проблеми.
"Як для всієї системи МОЗ, так і для її складових, найважливіше – цілепокладання. Реформа потрібна, але що ставиться за мету, та які встановлюються індикатори її досягнення? Покращення "взагалі", це ні про що", - додає "Апострофу" експерт з охорони здоров’я Костянтин Надутий.
Наразі ж індикатори ефективної роботи комісій, за словами експертів, дещо спотворені.
"Принципова вада МСЕК – ефективність її роботи завжди вимірювалася кількістю інвалідів в країні. Тобто чим більше інвалідів, тим гірше працює МСЕК. Але як залежить взагалі кількість інвалідів від МСЕК? Ніяк. МСЕК тільки реєструє стан людини, а не впливає на те, що люди хворіють. А коли тобі кажуть, що чим більше інвалідів, тим гірше ти працюєш, то це призводить до того, що МСЕК просто не реєструє реальний стан людини. Тобто "добра" робота МСЕК зараз полягає в тому, що вона не виконує свою пряму функцію", - резюмує Надутий.
Чому так відбувається? За словами експертів, є дві ключові причини. Перша з них:
Некомпетентність комісій
Світлана Яковенко з Бучі разом з матір’ю пережила пекельні дні російської окупації. Родині довелося провести тривалий час у холодному підвалі власного будинку, через що мати Світлани отримала обмороження, та вимушена була пережити ампутацію ноги.
"Пройшовши всіх лікарів, можу сказати, що проблема МСЕК саме в спеціалістах, - пояснює "Апострофу" Світлана. – Чи просто від некомпетентності, чи для того, щоб за кошти потім можна було все виправити, вони роблять серйозні помилки. Наприклад, не ставлять правильні коди діагнозів, а довідки без кодів ніде не приймаються, адже неправильно оформлені документи не дають жодного результату".
Дійсно, за словами експертів, у МСЕК далеко не завжди потрапляють професіонали.
"Наприклад, більшість з тих, хто засідає в МСЕК, не знають, що на сьогоднішній день існує вісім видів реабілітації", - додає "Апострофу" голова ГО "Федерація організацій осіб з інвалідністю" Петро Подпружніков.
"Я не медик, але забезпечував представництво Фонду соціального страхування від нещасних випадків, - розповідає "Апострофу" колишній член однієї з МСЕК Львівської області, що побажав зберегти анонімність. – І я, як не медик, не розумів і половини з того, що там відбувалося. Але в законі передбачено, що представництво Фонду повинно бути присутнім на МСЕК. Просто сидячи на комісії, відкриваєш перед собою наказ МОЗ, і дивишся скільки відсотків втрати працездатності можна поставити людині відповідно до її діагнозу".
Друга причина вузла проблем у МСЕК:
Корупція
Петро Олексюк – український десантник, ветеран з 81-ї бригади. Чоловік отримав поранення на Донбасі ще в 2018 році, підірвавшись на російській міні. Однак для отримання III групи інвалідності на комісії у воїна почали вимагати 1,5 тисячі доларів.
"Коли я приніс пакет документів на комісію, то мені сказали, що мій батько повинен приїхати і поспілкуватися з приводу встановлення мені групи інвалідності. Мене це здивувало: на той момент мені було 25 років, тобто я давно повнолітній, а викликають батьків. Та певно подумали, що в мене загострене почуття справедливості та я не поведуся на те, щоб заплатити хабар, а от батьки поведуться", - розповідає "Апострофу" Олексюк.
Чоловік звернувся до СБУ, чиновників затримали. Проте судовий розгляд справи не завершений до цього часу.
"Коли було затримання хабарників, то в них знайшли 37 папок особових справ учасників АТО на встановлення групи інвалідності і до 26 з них були прикріплені конверти з грошима", - додає Олексюк.
"На мою думку, головна проблема МСЕК - це корупція, - додає Масі Найєм. – Тому це і головне завдання реформи – подолати корупцію".
"МСЕК, так само як і багато інших наших державних органів, має "вірусну хворобу" - корупцію", - підтверджує Голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Валерій Сушкевич, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Дійсно, корупційні ризики при проходженні МСЕК прямо визнають і в уряді, і в МОЗ.
"Перед тим, як іти на МСЕК, людині потрібно хоча б поцікавитись, скільки відсотків втрати працездатності, або яка група інвалідності передбачена для діагнозу, що їй ставлять в лікарні. Якщо комісія дає, наприклад, третю групу, а з цим захворюванням повинна бути друга, то варто було б і відстоювати свої права. Та хто ж це робить? Тому краще піти "порішати". Однією рукою "рішаємо" і тут же кричимо, що у МСЕК такі сякі. Так не треба просто давати, а домагатися того, що передбачено законом", - додає співрозмовник "Апострофа" з МСЕК.
Ще один популярний епізод при визначенні інвалідності. Людину з невиліковною хворобою щороку направляють на МСЕК, хоча зрозуміло, що, умовно, рука чи нога у людини не відросте. І от, щоби отримати інвалідність на довічно, слід позолотити ручку тому, хто вирішує такого роду питання.
Що робити?
Насправді ідея реформувати МСЕК виникла ще за часів, коли МОЗ очолювала Уляна Супрун. Тоді суть реформ зводилась до того, щоб ліквідувати МСЕК як інституцію. Логіка була проста: не буде МСЕК – не буде і корупції. Щоправда експерти від такої ідеї не в захваті.
"Кожен раз, коли знаходили випадки хабарництва у МСЕК, одразу ж виникали заклики ліквідувати МСЕК. Але коли знаходили системне хабарництво, наприклад, на митниці, ніхто ж не казав, що треба ліквідувати митницю", - пояснює Сушкевич.
Замість МСЕК пропонувалось ввести Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ). Що це таке?
Зараз МСЕК визначає групи інвалідності на основі дуже обмежених критеріїв. Наприклад, одним з критеріїв для встановлення I групи інвалідності є "нездатність до орієнтації". Однак міжнародний класифікатор дивиться на цей критерій набагато ширше і вимагає від експертизи встановити детальні аспекти дезорієнтації: в часі, місці, власній особистості, інших особистостей. Тобто враховує і зовнішні фактори.
"А там вже математика: в тебе немає однієї руки, значить це обмеження на стільки то відсотків. В усьому світі немає проблеми саме інвалідності, а просто є констатація, що на визначений відсоток людина не самостійна", - резюмує Найєм.
Це потрібно для того, щоб для людини була створена ефективна система реабілітації. По-друге, це значно б мінімізувало корупційну складову, адже сімейний лікар просто вводив би дані людини до електронного модуля МКФ, визначаючи ступіть обмеження життєдіяльності пацієнта, а потім відправляв би його на реабілітацію. По завершенні реабілітації пацієнт знову оцінювався б за критеріями міжнародного класифікатора, та за потреби отримував групу інвалідності.
Впровадження МКФ актуальне і зараз. Про це кажуть і в уряді. Тим паче, в квітні минулого року Україна схвалила дію міжнародного класифікатора у нас в країні.
Однак навчити лікарів працювати за новими правилами – не просте завдання. І це знову питання до компетентності кадрів.
"Наразі ним мало хто володіє. Повинні бути професіонали, які б пройшли навчання по цьому класифікатору. Це ж не просто прочитати документ", - каже Петро Подпружніков.
"МКФ – чудовий потужний інструмент, щоб відпрацювати та створити систему реабілітації людини. Та знаєте скільки років текст МКФ перекладали на українську мову? Чотири! Коли Німеччина почала впроваджувати МКФ з точки зору реабілітації, то цей процес зайняв біля 10 років. І там була команда фахівців, мирний час і нормальне фінансування", - додає Сушкевич.
Викорінення корупції та компетентні кадри в МСЕК - задачі звісно ж амбітні, тим паче, в період воєнного стану. Проте здійснити це можливо за однієї важливої умови.
"Такі структури показують найкращі результати, коли вони є незалежними, та не знаходяться при МОЗ чи Мінсоці. Це повинна бути міжвідомча незалежна структура, яку б очолювали професіонали. Це можна зробити рішенням Кабміну", - резюмував Подпружніков.
"Експертиза має бути незалежною, - погоджується Сушкевич. – Тому я давно вважаю, що є необхідність створити національну службу експертизи і реабілітації України".
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →