Війна змусила владу йти на радикальні заходи під час складання бюджету на 2023 рік. З метою економії під ніж було пущено цілі статті бюджету. Не стала винятком і соціальна сфера: у документі не передбачено підвищення мінімальної зарплати, ні прожиткового мінімуму.
В умовах божевільної інфляції, яка за підсумками двох років може перевалити за 50%, відсутність індексації може стати справжнім ударом для незахищених верств населення. UBR.ua поговорив із експертами та з'ясував, на скільки подорожчає життя і чому в Україні не піднімають соціальні стандарти.
Мінімальну зарплату піднімуть цього року на 200 грн
У проекті держбюджету на 2023 рік відсутнє підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Збільшення мінімальної заробітної плати заплановано на 1 жовтня, а прожиткового мінімуму – на 1 грудня цього року. При цьому прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що зарплату піднімуть з 1 грудня.
"Мінімальна заробітна плата, як і планувалося, збільшиться у грудні до 6,7 тис грн і буде такою стабільно протягом наступного року", – сказав він на прес-конференції 14 вересня, додавши, що уряд поки не бачить можливості подальшого підвищення мінімальної зарплати.
Виросте до кінця року і прожитковий мінімум. Щоправда, небагато – до 2 589 грн на місяць. Зазначимо, що сьогодні мінімальна зарплата становить 6500 грн, а розмір прожиткового мінімуму – 2508 грн.
"На руки" громадяни отримають менше грошей
Бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук Віктор Онищенко у своїй статті для журналу "Головбух" зазначає, що незважаючи на те, що мінімальна зарплата в Україні зросте на 200 грн і становитиме 6700 грн (159 євро, якщо рахувати по середньоринковому курсу), готівкою громадяни отримуватимуть меншу суму.
"Як відомо, всі ми сплачуємо податки. Тому "на руки" особа, якій нарахували мінімальну зарплату, отримує значно менше за наведені вище цифри", – написав Онищенко.
За словами бухгалтера, від мінімальної "брудної" зарплати віднімуться податок на доходи фізичних осіб (ПДФО – 18%) та військовий збір (ВЗ – 1,5%), після чого розмір реальної мінімальної "чистої" зарплати, яку отримає громадянин "на руки", складе не 6700, а 5769,44 грн.
Онищенко також звернув увагу на мінімальні зарплати найбідніших країн Європи та сусідніх з Україною держав, а саме:
- Албанія – €217
- Боснія і Герцеговина – €276
- Північна Македонія – €247
- Чорногорія – €250
- Болгарія (ЄС) – €257
- Хорватія – €448
- Греція – €637
- Білорусь – €110
- Російська Федерація – €124
- Румунія (ЄС) – €285
- Угорщина (ЄС) – €311
- Польща (ЄС) – €454
- Чехія (ЄС) – €517
- Словаччина (ЄС) – €508
"Виходить, що Україна за рівнем мінімальної зарплати випереджає лише Білорусь та Росію і не дотягує за рівнем до жодної західної країни Європи", – підсумував Онищенко.
Чому мінімалку не піднімають
За словами заступника міністра фінансів Романа Єрмолічева, провести підвищення мінімальної зарплати за умов повномасштабної війни складно.
"Буде забезпечено своєчасну виплату пенсій, соціальної допомоги, виплату заробітних плат медикам та педагогам. Мінімальна заробітна плата буде на рівні грудня поточного року", – наголосив Єрмолічев, додавши, що пріоритетом державного бюджету на 2023 рік є сектор безпеки та оборони, а також медицина.
Про можливість "замороження" мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму раніше заявляла й міністр соцполітики Оксана Жолнович.
"Я не впевнена, що наш бюджет сьогодні зможе потягнути зміну стандартів – таких як мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, і я поясню чому. Тому що це не лише збільшення стандарту, але й збільшення фіскального навантаження на роботодавців", – пояснювала вона.
Інфляція – 30%, збільшення зарплати – 3%
Водночас уряд очікує, що 2023 року інфляція в Україні становитиме 30%, а економічні експерти прогнозують, що ціни на продукти можуть зрости на 20-50%. При цьому мінімальна зарплата збільшується лише на 3%.
Керівник аналітичного напрямку "Мережі захисту національних інтересів "А Н Т С", економіст Ілля Несходовський у коментарі для UBR.ua зазначив, що сьогодні складно спрогнозувати, як сильно зростуть ціни наступного року, оскільки на інфляцію впливає низка таких чинників, як війна, руйнація інфраструктури, економічні санкції та фінансова допомога західних партнерів.
"У будь-якому випадку, ціни в Україні не знизяться, а лише зростуть. "Чиста" мінімальна зарплата громадян буде менше 6 тис. грн. Цієї суми достатньо лише для того, щоб не померти з голоду і абияк виживати", – каже Несходовський.
Експерт звертає увагу, що від мінімальної зарплати залежить і мінімальна пенсія для непрацюючих пенсіонерів віком від 65 років (зі стажем роботи 30 років у жінок та 35 років у чоловіків), яка має становити не менш ніж 40% від мінімальної заробітної плати.
"Якщо з мінімальною зарплатою у розмірі близько 6 тис. грн ще можна якось вижити, то як існувати пенсіонерам, які одержують 2400 грн? Це неможливо", – впевнений Несходовський.
Коли піднімуть мінімалку
Експерт не виключає, що наступного року ситуація може змінитись.
"Проект бюджету досить песимістичний. В нього закладено цифри з розрахунку того, що війна триватиме весь наступний рік. Однак, якщо Україна переможе раніше, то теоретично сектор оборони вже вимагатиме меншого фінансування і частину грошей, призначених для Міноборони, можна буде перенаправити на соціальний захист громадян", – каже економіст.
Екс-міністр соціальної політики України Андрій Рева вважає, що влада може не чекати на завершення війни і вже сьогодні збільшити мінімальну зарплату та пенсію, перенаправивши на соціальні потреби кошти з менш пріоритетних напрямків.
"Коли під час Другої світової війни один з британських міністрів запропонував прем'єру Вінстону Черчиллю збільшити витрати на оборону за рахунок фінансування культури, той відповів: "Якщо немає культури, то за що ми тоді воюємо?". Українці сьогодні воюють за наш народ, і в держави величезні зобов'язання перед громадянами, зокрема пенсіонерами", – каже UBR.ua Рева.
На його думку, в умовах війни головним пріоритетом має бути фінансування армії, але на другому місці – соціальне забезпечення громадян. Як зазначає екс-міністр, під час кризи люди насамперед потребують гідних зарплат і пенсій.
"На індексацію пенсій необхідно близько 60 млрд грн, яких у бюджеті немає. При цьому до бюджету закладено 43 млрд грн на відновлення інфраструктури. Уряд міг би перенаправити частину коштів, виділених на ремонт доріг, на збільшення зарплат і пенсій", – каже Рева.
Як зміняться податки та штрафи
Зазначимо, що після збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму зміняться суми податків та штрафів. Зокрема:
- мінімальний ЄСВ становитиме 1474 грн. на місяць (зараз 1430 грн.);
- максимальна база ЄСВ – 100500 грн (зараз 97500 грн);
- єдиний податок 2-ї групи залишиться незмінним, оскільки для розрахунку за весь рік стягується значення мінімальної зарплати на 1 січня поточного року;
- податок на нерухомість через підвищення мінімальної зарплати зросте. Загальна ставка для всієї країни – не більше 1,5% від мінімальної зарплати за кожен квадратний метр, тобто зайвий "квадрат" обійдеться в 97,5 грн. Податок накладають на ту площу, яка перевищує норму – 60 кв. м для квартири та 120 кв. м – для приватного будинку;
- податок ФОП за працівників - 8174 грн (зараз 7930 грн);
- штраф за порушення у сфері трудових відносин – 67 тис. грн за кожний факт порушення (зараз 65 тис. грн).
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News