У черзі на вступ до ЄС можуть з’явитися нові, більш “привабливі” кандидати, які потенційно здатні потіснити Україну. Йдеться про економічно розвинені держави, які відповідають більшості критеріїв Євросоюзу.
Про це повідомляє Politico.
Як зазначає видання, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та на тлі сумнівів щодо надійності США, навіть заможні країни, такі як Ісландія та Норвегія, почали знову розглядати можливість членства в ЄС.
"Членство в ЄС завжди пропонувало стабільність і процвітання європейським країнам. Зараз ми бачимо, що ті, хто не входить до ЄС, дедалі більше усвідомлюють, що у світі конкуруючих впливів місце за столом переговорів у ЄС також пропонує підвищену безпеку та захист", - сказала комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.
За даними джерел, одним із ключових факторів змін стала політика президента США Дональда Трампа після його повернення до Білого дому у 2025 році.
"Зараз не найкращий час, щоб діяти поодинці, Трамп все змінює", - повідомив норвезький чиновник.
Зокрема, Ісландія може стати першою, хто відновить переговори про вступ, адже країна прискорила підготовку до референдуму.
Нові привабливі кандидати
Водночас для чинних членів ЄС приєднання багатших країн виглядає більш привабливим, ніж розширення за рахунок бідніших держав Східної Європи, серед яких Україна, Молдова, Сербія та Чорногорія.
"Ці фінансові міркування означають, що буде важко переконати нинішніх членів у тому, що ці бідніші країни мають бути прийняті. Існуючі члени отримають ще меншу частку коштів ЄС", - зазначається у статті.
Крім економічного фактору, європейські уряди також зважають на політичні ризики.
"Ми не хочемо повторення Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли у нас буде ще один (угорський прем'єр-міністр Орбан", - каже один із дипломатів.
Натомість країни з усталеними демократичними інститутами, як-от Норвегія та Ісландія, мають значно кращі шанси на швидкий вступ.
"Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б простіше приєднатися. Вони практично на 80 відсотків наблизилися до мети" у питанні закріплення законів ЄС у своїх правових системах. Якщо вони захочуть приєднатися - а це залежить тільки від них самих – це може статися дуже швидко", - сказав представник ЄС у коментарі виданню.
Трамп змінює все
Трамп неодноразово ставив під сумнів готовність Вашингтона прийти на допомогу своїм союзникам, і тепер країни, які раніше покладалися на членство в НАТО для забезпечення своєї безпеки, шукають альтернативи. Подібно до статті 5 НАТО, Договір про ЄС містить пункт про взаємну оборону - статтю 42.7.
Норвегія подала заявку на вступ до ЄС у 1992 році, але через два роки на референдумі відхилила її. Хоча більшість норвежців, як і раніше, не підтримують членство в ЄС, кількість прихильників членства зростає протягом останніх 18 місяців. Гнів Трампа на адресу Норвегії через рішення не присуджувати йому Нобелівську премію миру, схоже, також сприяв зміні поглядів людей.
Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році на тлі фінансової кризи, але заморозила переговори у 2013 році після суперечки щодо рибальської політики та зміни економічних умов. Вона відкликала свою заявку у 2015 році.
Взаємна оборона
Звичайно, ісландці та норвежці цілком можуть відмовитися від вступу до ЄС, особливо якщо адміністрація Трампа послабить войовничу риторику. Чорногорія та Україна цілком можуть завершити свої переговори до того, як Осло чи Рейк’явік ухвалять рішення.
Або ж ті столиці, які блокували будь-яке розширення ЄС з моменту вступу Хорватії у 2013 році, можуть продовжувати накладати вето на будь-яких нових учасників.
Хоча остаточних рішень ще не ухвалено, в Європі все частіше звучить думка: в умовах тиску з боку російського диктатора Володимира Путіна і лідера Китаю Сі Цзіньпіна "діяти поодинці" стає надто ризиковано.
