Минулого тижня в Україні виникла справжня політична криза довкола НАБУ та САП.
РБК-Україна розповідає, як протягом тижня на ситуацію реагували на Заході та чи позначиться скандал на подальших відносинах України зі США та ЄС.
Чи не вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ головні події в суспільному житті України стосувалися не війни або ж переговорів про її завершення. Хоча на фронті ситуація залишається складною, масштабні обстріли тилу не припиняються, а в Туреччині відбувся черговий раунд переговорів з Росією, на короткий час в Україну повернулася справжня політика. А це своєю чергою створило нові виклики у відносинах з ключовими партнерами Києва.
Глибоке занепокоєння
В понеділок 21 липня по всій Україні СБУ та ДБР провели десятки обшуків у співробітників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, за підозрою у цілому наборі злочинів: від державної зради до ДТП, скоєних кілька років тому.
На початку тижня події розвивалися так швидко, що зрозуміти їх суть було непросто – як в іноземних посольствах у Києві, так і в столицях ключових партнерів України. Додатково сумбур вніс той факт, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта якраз перебували із турне в Японії і Китаї.
Перша реакція на ситуацію із НАБУ від послів Великої сімки в Києві з'явилася лише ввечері 21 липня. "Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду", – йшлося в повідомленні послів.
Вони уточнили, що хочуть підтримувати прозорість, незалежні інститути та належне управління. Наступного дня приводів для занепокоєння стало ще більше.
Вдень 22 липня український парламент ухвалив законопроект №12414, яким суттєво обмежив незалежність НАБУ і САП.
Одночасно з цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що Євросоюз стурбований останніми діями України щодо антикорупційних органів. "Ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості", – підкреслив Мерсьє.
Також він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу за умови досягнення прогресу в галузі прозорості, судової реформи та демократичного управління. Перекладаючи з дипломатичної мови, це означає: якщо Європа вважатиме, що Україна не виконує своїх зобов’язань щодо боротьби з корупцією, фінансування може бути припинено або надано в меншому обсязі, ніж планувалося.
Розмови з президентом
Ще кілька годин після ухвалення закону як Україні, так і за кордоном існувало сподівання, що президент Зеленський його ветує. За даними Financial Times, президент Франції Еммануель Макрон та вже згаданий Антоніу Кошта намагалися відмовити президента України від підписання скандального законопроєкту. Вони телефонували Зеленському перед підписанням, буквально "в останній момент".
Окрім них, не підписувати законопроект вимагали посли країн G7 у Києві. Один з послів повідомив Financial Times, що їх нібито тримали понад дві години у закритій кімнаті без телефонів – щоб вони не змогли донести своїм урядам про наміри Зеленського.
Глава МЗС Нідерландів Каспар Велдкамп заявив, що такі дії є серйозним кроком назад у процесі євроінтеграції України. А очільник дипломатичного відомства Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що президенту Зеленському передали: "найгірше, що він може зараз зробити, це відмовитися від боротьби з корупцією. Українці борються за чесну, європейську державу".
Разом з тим, президент Зеленський згодом повідомив, що не мав розмови із Урсулою фон дер Ляєн цього тижня.
Відкритої реакції від Білого дому на ситуацію так і не надійшло, натомість із заявою виступили двоє впливових сенаторів. Члени Сенатського комітету з міжнародних відносин демократка Джин Шахін та республіканець Ліндсі Грем висловили побоювання, що закон підриває значну частину антикорупційного прогресу в Україні. Вони вкотре нагадали, що одним із найпоширеніших аргументів для припинення підтримки України є те, що в країнї панує корупція.
В цьому контексті, одіозна ультраправа конгресменка США Марджорі Тейлор Грін поширила неправдиву інформацію про протести, які почалися в Україні. Конгресменка написала, що вони спалахнули нібито через те, що Зеленський "відмовляється припиняти війну".
Спроби "відіграти" ситуацію
Вже після другого дня протестів та розмов із західними партнерами президент Зеленський пішов на деякі поступки. Ввечері 23 липня він заявив, що найближчим часом до Верховної Ради буде внесено президентський законопроект, який має посилити незалежність антикорупційних інституцій та виключити будь-який російський вплив на правоохоронні органи.
У внесеному в четвер законопроекті, по суті, скасовується урізання повноважень антикорупційних органів, хоча і містяться кілька нововведень. Зокрема, передбачається перевірка співробітників НАБУ на поліграфі.
Одразу після заяви президента України, 24 липня у Єврокомісії заявили, що "вітають" розробку нового законопроекту щодо нормалізації діяльності НАБУ та САП.
"Ми працюємо з Україною, щоб переконатися, що наші занепокоєння, які були чітко пояснені вчора та позавчора (22-23 липня - ред.), дійсно враховані", – заявили в ЄК.
Посли G7 також привітали рішення щодо НАБУ і САП.
В це й же день Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
"Поінформував про підготовку законопроєкту, який посилить систему правопорядку та гарантує незалежність і дієвість антикорупційної інфраструктури. Кір запропонував залучити експертів, які можуть бути корисними для довгострокової співпраці", – повідомив президент України.
За його словами, вони з прем'єром Британії домовилися бути в контакті щодо цього питання.
Розмова із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом також почасти стосувалася врегулювання ситуації навколо НАБУ і САП. "Запропонував Німеччині долучитися до експертизи законопроєкту. Фрідріх запевнив у готовності допомогти", – повідомив Зеленський.
"Напевно, треба було робити діалог. Завжди треба комунікувати", – зазначив президент 24 липня вже під час спілкування з медіа.
Проте, за його словами, він зосереджений на питаннях війни в Україні. "Тому що зараз в Україні питання номер один – це питання війни", – сказав президент.
У Брюсселі спостерігають за подіями, підтримуючи діалог з Києвом. Тарас Качка, новий віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, поінформував про нову законодавчу ініціативу Марту Кос, єврокомісара з питань розширення, та заявив, що "законопроєкт враховує занепокоєння експертів та міжнародної спільноти".
Своєю чергою, Кос заявила, що "уважно стежить за подіями". Вона наголосила, що верховенство права та цінності ЄС – це не просто критерії вступу, "це те, чого хочуть українці".
Вже надвечір п'ятниці з'явилась офіційна інформація про те, що Євросоюз уріже наступний транш Україні в рамках програми Ukraine Facility – Київ недорахується 1,5 млрд євро. І хоча офіційно це пояснено іншими проблемами з реформами (щодо децентралізації, реформи АРМА, добору суддів в Вищий антикорсуд), джерело РБК-Україна повідомило, що й урізана сума не буде надана, допоки ситуація з НАБУ і САП не буде вирішено.
***
Події поточного тижня можуть мати далекосяжні наслідки як для внутрішньополітичного життя України, так і для відносин із західними, насамперед європейськими партнерами.
Де-факто, досі в ЄС (за окремими винятками, на кшталт Віктора Орбана) працював негласний мораторій на критику української влади – задля того, щоб не послаблювати і так складне становище України в боротьбі з російською агресією. Тепер же на адресу Києва зазвучали перші критичні ноти на офіційному рівні, західні медіа ж у своїх оцінках ситуації були ще відвертішими.
Тож безпосереднє суворе "покарання" України за останні дії її влади навряд чи настане незабаром – звісно, за умови, що наступного тижня відповідний законопроект буде успішно проголосовано у Верховній раді. Однак за підсумками цих подій Україна точно не полегшила собі жодне завдання на європейському треку: ані отримання додаткової допомоги, ані рух в напрямку членства до ЄС.
