Телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним у понеділок не стала проривом — навпаки, вона показала, наскільки малоймовірним наразі є припинення війни в Україні, пише CNN.
Україна та європейські союзники пропонують 30-денне припинення вогню для початку переговорів. Росія ж наполягає на переговорах щодо остаточної угоди — процесі, який може затягнутися на місяці. Це дає змогу Москві продовжувати наступ і обстріли цивільних.
Після розмови Трамп оголосив, що Україна та Росія тепер вестимуть переговори "як тільки вони можуть" щодо припинення вогню та, зрештою, завершення війни, — попри те, що бойові дії тривають. Таким чином, він фактично підтримав підхід Кремля.
Сумніви у щирості Трампа
Трамп уникнув спростування слів віцепрезидента Дж. Д. Венса про можливий вихід США з процесу:
"Кажу вам, тут задіяні великі его, але я думаю, що щось станеться. А якщо цього не станеться, я просто відступлю, і їм доведеться продовжувати".
Хоча така риторика може бути елементом тиску, з огляду на загальний скептицизм щодо підтримки України, це не виглядає як блеф. Трамп також дав зрозуміти, що США можуть відійти від безпосередньої участі, запропонувавши Ватикан і Папу Лева як потенційних посередників.
Позиція експертів
Колишня заступниця директора національної розвідки Бет Саннер поставила під сумнів ефективність дзвінка:
"Мені здається, що президент, можливо, взагалі не намагався тиснути на Путіна. Добре, що вони мали двогодинну розмову, але що ми маємо в результаті? Путін продовжує висувати дуже максималістські вимоги… домовленості про обговорення рамкових умов для переговорів про майбутню мирну угоду та, можливо, про припинення вогню, яке буде укладено після досягнення домовленостей з багатьох питань".
Вона підсумувала, що Путін отримав від дзвінка Трампа саме те, чого хотів.
Кремль задоволений
Росіяни прокоментували розмову з ентузіазмом.
"Скажу вам, що розмови такої тривалості трапляються рідко, коли обидва президенти… жоден з них не хотів завершити розмову і покласти слухавку", – сказав помічник президента Юрій Ушаков.
Перед розмовою Трамп обіцяв жорсткість, а його радник Стів Віткофф запевняв:
"Президент має неперевершену силу особистості... І я думаю, що це буде дуже успішна розмова".
Однак важелі впливу — санкції чи військова підтримка України — так і не були задіяні. Після розмови Трамп, кажучи про санкці, лише заявив, що "може настати час, коли це станеться".
Зеленський відповідає
Президент Володимир Зеленський, який двічі говорив із Трампом у той день, оприлюднив дипломатичну, але суперечливу заяву. Він закликав до санкцій проти Росії, якщо вона не припинить нападів, і запропонував мирні переговори в нейтральних країнах, але з обов’язковою участю США та Європи.
"Для всіх нас вкрай важливо, щоб Сполучені Штати не дистанціювалися від переговорів та прагнення до миру, тому що єдиний, хто отримує з цього вигоду, — це Путін. Це вирішальний момент. Світ тепер може побачити, чи справді його лідери здатні забезпечити припинення вогню та досягти справжнього, тривалого миру", - сказав він.
Трамп заявляє, що хоче бути миротворцем:
"Усе моє життя схоже на угоди – одну велику угоду".
Але з моменту вступу на посаду ситуація лише загострилася: війна в Україні триває, а в Газі Ізраїль розпочав новий наступ. Трамп похвалився звільненням заручника з Гази, але припинив активну участь у врегулюванні конфлікту. Його заява про припинення ескалації між Індією та Пакистаном також не підтвердилася.
Всі ці війни мають глибоке історичне підґрунтя, і поверхневі зусилля Трампа виявляються недостатніми.
Намагання виглядати впливовим
"Я вважаю, що Путін хоче це зробити… якби я думав, що президент Путін не хоче з цим покінчити, я б навіть не говорив про це", – заявив Трамп.
Та реальність інша. Путін говорить про "корінні причини війни", які включають денацифікацію та обмеження суверенітету України — вимоги, які несумісні з її незалежністю.
Тобто, Путін хоче миру, але лише на умовах, які Україна не могла б прийняти, залишаючись незалежною державою.
