Вимерлий вид людей, відомий як денисівська людина, мешкав в Азії приблизно 200 000 – 32 000 років тому. Ці стародавні люди були добре пристосовані до полювання на велику дичину, але, як вважають вчені, вони не ловили рибу. Незрозуміло, чи відіграло це якусь роль у вимиранні цього виду, але нові дані дозволяють краще зрозуміти особливості поведінки наших найближчих еволюційних родичів. Результати дослідження опубліковано на сервері препринтів bioRxiv, пише IFLScience.
Денисовська людина населяла великі території Азії, але про існування цього виду стародавніх людей вчені дізналися лише 16 років тому. Вчені дослідили великогомілкову кістку денисовця, знайдену біля узбережжя Тайваню. Радіовуглецевий аналіз показав, що вік кістки становить 45 000 років.
Виходячи з довжини кістки, вчені підрахували, що зріст денисівця становив близько 190 сантиметрів. На кістці було виявлено сліди загоєної травми. Вчені вважають, що її було отримано під час полювання. Автори дослідження зазначають, що ці та інші анатомічні дані свідчать про те, що денисівці мали ідеальну статуру для полювання на великих тварин на відкритій місцевості.
Ізотопний аналіз кістки показав, що рослини, якими харчувався денисовець, були характерними для відкритих ландшафтів, таких як савани. Водночас рівень ізотопів азоту вказує на те, що ця стародавня людина споживала багато м’яса і, ймовірно, полювала на великих травоїдних тварин.
Але, як не дивно, дослідження показало, що ця денисівська людина не вживала в їжу рибу, якої, ймовірно, було багато в прилеглих річках та прибережних зонах. Для порівняння: представники Homo sapiens, що жили в той самий час у Китаї та Південно-Східній Азії, харчувалися як м’ясом наземних тварин, так і рибою.
Незрозуміло, чи відіграв раціон, позбавлений риби, якусь роль у вимиранні денисівців. Вчені вважають, що конкуренція з Homo sapiens, які проникли на територію денисівців близько 45 000 років тому, могла сприяти зникненню цих стародавніх людей.
