Берлін став одним із найзапекліших противників спроб вилучити частину майже 300 мільярдів доларів заморожених активів Кремля, пише The Wall Street Journal.
"Німеччина побоюється, що вилучення, а не заморожування цих коштів може створити прецедент і спровокувати нові позови проти них за злочини часів Другої світової війни", - зазначає видання.
Вимоги про подальші репарації під час Другої світової війни переслідували Німеччину впродовж десятиліть, часом погіршуючи відносини з її сусідами. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзним державам і тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, з 1952 року Німеччина також виділила понад 90 мільярдів доларів тим, хто пережив Голокост, та їхнім родинам.
Однак останнім часом поновилися заклики до подальших репарацій. Польща з 2022 року зажадала від Берліна компенсації в розмірі 1,3 трильйона доларів, а Греція з 2019 року запросила понад 300 мільярдів доларів.
Суди в Італії також останніми роками присудили реституційні виплати сім'ям жертв окупації. Потім деякі італійські суди спробували конфіскувати державні активи Німеччини, з"окрема нерухомість в Італії, що належить німецьким школам і культурним, історичним та археологічним установам.
"Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє приватним особам пред'являти позови проти держав в іноземних судах і що державні активи захищені від конфіскації. Але берлінські чиновники заявляють, що порушення цього принципу у випадку з Росією підірве давню правову позицію Німеччини", - пише WSJ.
Німеччина також стверджує, що російські активи слід залишити недоторканими, щоб їх можна було використовувати як важіль у будь-яких переговорах, щоб покласти кінець війні і спонукати Росію поступитися частиною окупованих нею українських територій.
Славомір Дебський, голова аналітичного центру Pism, сказав, що ще однією причиною відмови Берліна захопити російські активи може бути те, що він захищає німецькі компанії, які все ще працюють там, від відплати. Група "Залиш Росію", яка виступає за вихід західних компаній з російського ринку, стверджує, що там, як і раніше, працюють 272 німецькі компанії.
При цьому Барт Шевчик, юрист американської юридичної фірми Covington, заявив, що побоювання Берліна з приводу створення прецеденту для справ про репарації необґрунтовані.
"Логіка контрзаходів явно застосовна тільки до поточних і триваючих порушень міжнародного права, а не до тих, що сталися 80 років тому", - сказав він.
Однак канцлер Німеччини Олаф Шольц, юрист, який колись керував власною юридичною фірмою, не бажає йти на ризик, зазначає WSJ.
Читають зараз: Саудівська Аравія веде з Україною переговори про закупівлю великої партії дронів-перехоплювачів, - WSJ.
