У середу, 8 листопада, Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу розпочати переговори з Україною щодо нашого вступу до ЄС. Водночас у Брюсселі зазначили, що Україна ще не виконала частину реформ і саме через це були сумніви, що Єврокомісія може відкласти початок переговорів. Однак у Брюсселі цього робити не стали. Чому Єврокомісія дала Україні "зелене світло" на початок переговорів, як довго вони можуть тривати і що ще потрібно виконати для вступу до ЄС, читайте в матеріалі "Апострофа".
ЄК рекомендує
На рішення Єврокомісії чекали як українська влада, так і прості українці. Президент Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевняли, що проблем із Єврокомісією не буде і вона дасть нам "зелене світло" для переговорів. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн на брифінгу в Брюсселі, 8 листопада, заявила, що Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих Єврокомісією.
"На цій підставі ми рекомендували сьогодні, щоб Рада відкрила переговори про вступ. Ми також рекомендуємо, щоб Рада схвалила переговорну рамку, коли Україна виконає реформи, які наразі тривають", - сказала фон дер Ляйєн.
Чиновниця додала, що з цього приводу ЄК надасть звіт у березні 2024 року.
Урсула фон дер Ляєн залишилася задоволеною тим, що наша країна продовжує проводити необхідні реформи, навіть незважаючи на повномасштабну війну.
"Головний прогрес було досягнуто у конституційній реформі, реформі у сфері правосуддя, у відборі до Вищої ради правосуддя, в антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей, були важливі заходи для обмеження впливу олігархів на суспільне життя, новий закон про медіа, прогрес щодо національних меншин. Реформи, що залишилися, виконуються, і це добре", - сказала вона.
Але є умови
На рішення Єврокомісії відреагував президент Володимир Зеленський.
"Сьогодні історія України та всієї Європи зробила правильний крок – Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори щодо членства з Україною. Наша держава має бути в Євросоюзі. Українці цього заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть під час повномасштабної війни ми дотримуємося свого слова, розвиваючи державні інститути. Усі необхідні рішення ухвалюємо. Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні!", - заявив глава української держави.
Водночас, голова ЄК фон дер Ляйєн наголосила, що Україна із семи критеріїв виконала чотири, а ще до трьох є питання. Тому Комісія рекомендує Верховній Раді виконати наступне:
- ухвалити запропонований урядом закон про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;
- виключити із закону про запобігання корупції положення, що обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК з перевірки майна, придбаного декларантами до надходження на державну службу, без шкоди правилам, що застосовуються до забезпечення національної безпеки під час війни;
- ухвалити закон, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами, як частину антиолігархічного плану дій;
- ухвалити закон, що стосується інших рекомендацій Венеціанської комісії від червня 2023 року та жовтня 2023 року, пов'язаних із законом про національні меншини, а також врахувати рекомендації Венеціанської комісії, пов'язані з законами про державну мову, медіа та освіту.
Щодо останнього пункту, то до нього Єврокомісія дала окремі пояснення.
"Відповідно до заключних положень нової редакції Закону про нацменшини (громади), Кабінет міністрів зобов'язаний протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом підготувати та подати на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до законів "Про освіту", "Про державну мову "і "Про засоби масової інформації", – зазначається у документі.
Тут слід зазначити, що у вересні Верховна Рада ухвалила законопроект про зміни до закону про національні меншини. Проте у жовтні Венеціанська комісія його розкритикувала.
"Рішення Єврокомісії рекомендувати державам Євросоюзу розпочати переговори з Україною про наш вступ до ЄС - це звичайно ж аванс, - зазначає в коментарі "Апострофу" співголова програми з безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, - Ми виконали більшу частину рекомендацій, але залишилися ще й невиконані. І ЄК дає нам час до березня 2024 року".
"Рішення про початок переговорів, швидше є політичним, і тут Єврокомісія йде нам на поступки", - сказав у коментарі директор Інституту світової політики Євген Магда, - Але сам процес переговорів означатиме узгодження великої кількості позицій".
Що робити з Угорщиною?
Михайло Пашков зазначив, що за чотири місяці умови, що залишилися, виконати реально.
"Україна поступово просувається у виконанні рекомендацій ЄК. Каменем спотикання став закон про нацменшини. Але базовий закон ухвалено і його потрібно лише вдосконалити у руслі рекомендацій Венеціанки", - каже експерт.
Невдоволення українським законом "Про державну мову" висловлює Угорщина. Там уже заявили, що блокуватимуть переговори з Україною щодо вступу до ЄС, доки не будуть виконані їхні вимоги щодо мови освіти.
Політичний директор угорського прем’єра Балаж Орбан сказав, що Угорщина завжди була прихильником зближення України з Європейським Союзом, але новий мовний закон змінив ставлення.
"Позиція Угорщини абсолютно чітка: поки існує цей закон, не може бути жодних дискусій з українцями щодо їх інтеграції до Європейського Союзу. Ми блокуватимемо доти, доки проблему не буде вирішено. Нові закони зробили життя угорців в Україні нестерпним. Ми не можемо із цим змиритися", – заявив Орбан.
Нагадаємо, новий закон зобов'язує усі меншини здобувати не менше 70% освіти українською мовою.
"Угорщина цією заявою подає сигнал не так Києву, як Брюсселю про те, що вона хоче отримати гроші, які були заблоковані через проблеми з демократією в цій країні. Це накатана тактика Віктора Орбана", - каже Євген Магда.
На думку експерта, для нас було б вигідно простягнути руку для діалогу всім країнам Вишеградської четвірки, а не лише Угорщини.
"І як би ми не ставилися до Орбана, іншої процедури прийому до ЄС немає. Угорщина вже пройшла шлях євроінтеграції, і вона є повноправним членом ЄС. Нам потрібно діяти більш гнучко, щоб не дати Угорщині зупинити наш рух до ЄС", - зауважив Магда.
"З Угорщиною, звичайно, буде важко. Але, віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина сказала, що переговори з Угорщиною просуваються. Думаю, ми зможемо консолідувати інші країни ЄС, щоб з Орбаном питання вирішити", - сказав Пашков.
В інтерв'ю ERR Стефанишина заявила, що українська делегація їздила до Будапешта і певних домовленостей досягнуто.
"Ми ці домовленості реалізуємо з точку зору очікувань угорської сторони, вони стосуються освітнього процесу для нацменшин. З Румунією у нас, до речі, продовжується дуже продуктивний діалог з цього питання", – розповіла віце-прем'єр.
Як бути із Польщею?
Обіцяла заблокувати переговори України щодо вступу до ЄС та Польща. Але тут проблема в іншому. Польща вимагає ексгумації поховань своїх співвітчизників, які загинули під час Волинської трагедії.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Павло Яблонський в інтерв'ю Radio ZET заявив: "Я скажу нашу позицію. На мою думку, без вирішення цього питання – і багато українців це вже теж усвідомлюють – Україні нема чого мріяти про вступ до Європейського Союзу. Тому ми абсолютно підкреслюватимемо, що без вирішення цього питання не буде довгострокового примирення з Україною".
"Заява міністра Яблонського не випадкова. Питання вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії для поляків дуже важливе, - каже Євген Магда, - Тут ми ніяк не зможемо похитнути польську позицію".
За словами експерта, самостійно ексгумацію поляків ми провести не зможемо, і для цього потрібно залучати інші країни.
"Ми повинні відповідним чином діяти та шукати спільну мову. Для польської сторони важлива не кількість загиблих, а їхні імена. Тобто хто конкретно постане перед господом", - пояснив Магда.
"Я впевнений, що з Польщею ми питання вирішимо і навіть не виноситимемо його на розгляд Євросоюзу. Це не глобальна проблема. Це питання взаємини між нашими країнами ", - каже Михайло Пашков.
Обидва експерти висловили тверду впевненість у тому, що Польща не включатиме червоне світло.
"Я думаю, ця заява Яблонського не вплине стратегічно на характер взаємовідносин між нашими країнами", - зауважив Євген Магда.
Скільки чекати?
"З одного боку, процес вступу України до ЄС запущено. Але, з іншого боку, треба розуміти, що цей процес може бути тривалим, – каже Михайло Пашков, – наприклад, з Балканськими країнами переговорний процес триває десятиліття".
"Процес пішов. І тут нам потрібні кваліфіковані переговорники, які вміють відстоювати наші позиції та не дати країнам-сусідам нав'язати нам свою волю", - зазначив Євген Магда.
"Тепер, наскільки швидко підуть переговори і наскільки швидко ми вступимо до ЄС, залежатиме від нас усіх: від влади, від громадянського суспільства. Нам дали термін до березня провести реформи, що залишилися. А у грудні своє слово має ще сказати Єврорада. Чекаємо", - резюмував Пашков.
"Ну що ж, Єврокомісія сказала "так, рекомендуємо", тепер справа за Радою ЄС. Сподіваємося, що все ж таки ситуативні інтереси окремих країн не перекреслять довгострокову вигоду", - підбив підсумок Євген Магда.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →