Україна очікує старту переговорів про членство в ЄС. Чи виконав Київ всі рекомендації Єврокомісії та чи не завадить вступу внутрішня реформа Євросоюзу, – нижче у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
На початку жовтня в Києві відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС. Вперше в історії таке засідання проходило за межами Євросоюзу, що, як говорив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, стало промовистим сигналом щодо майбутнього України в ЄС.
Це історичне засідання відбувалося і в той час, як Україна чекає звіту Єврокомісії щодо прогресу у виконанні вимог для початку переговорів про вступ в ЄС. Як заявляли в Києві, свою "домашню роботу" Україна виконала на 99,9%, тому розраховує на початок переговорів вже цьогоріч.
"Очікуємо, що в жовтні Україна отримає позитивну оцінку в межах звіту щодо пакету розширення Євросоюзу. А потім буде голосування Європейської ради, яке відкриє дорогу до переговорів про вступ нашої країни до ЄС", – говорив наприкінці вересня прем'єр Денис Шмигаль.
Чи виконала Україна рекомендації ЄС
Аналітики Центру "Нова Європа" відзначають значний прогрес у виконанні Україною рекомендацій Єврокомісії для вступу в ЄС. В опублікованому 27 вересня звіті незалежного моніторингу аналітики оцінили рівень виконання "домашки" на 8,1 балів з 10. У попередньому звіті від 4 травня оцінка була 6,8.
З того часу українська влада повністю виконала вимогу щодо законодавства про медіа, впритул наблизилася до повного виконання вимоги щодо нацменшин та судової реформи, суттєво просунулася в перезапуску Конституційного суду. Також була покращена оцінка боротьби з корупцією, зокрема, через відновлення електронного декларування.
А от боротьба з олігархами за рекомендацією Венеційської комісії була поставлена на паузу та не буде розглядатися як вимога для початку переговорів.
Єдиним проблемним моментом, як зазначив в розмові з РБК-Україна перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий, на сьогодні залишається імплементація законодавства для боротьби з відмиванням коштів. Мова про так званий закон про діяльність ПЕПів (політично значущих осіб). Закон передбачає довічний фінансовий моніторинг політичних діячів, навіть після їхнього відходу з політики. У вересні документ пройшов лише перше читання і прогресу у його подальшому ухваленні парламентом немає.
"Я так розумію, що наразі точаться дискусії навколо питання щодо ПЕПів, бо немає достеменного розуміння, на яке рішення вийде Верховна рада, наскільки воно влаштує FATF, Міжнародний валютний фонд та Євросоюз", – зазначив Солодкий.
Якщо закон про ПЕПи не проголосують або ж його ухвалять з певними пом'якшенням, які будуть йти в розріз з вимогами європейських партнерів, то це, на думку Солодкого, може призвести до непрогнозованих наслідків. Аж до негативного рішення ЄС щодо початку переговорів з Україною.
На якомога скорішому ухваленні законодавства про ПЕПи наполягає і президент Володимир Зеленський. Він неодноразово закликав народних депутатів виконати цю важливу рекомендацію Євросоюзу. Ба більше, закон про ПЕПи є одним із "маяків" МВФ для перегляду програми співпраці з Україною.
"Україна майже виконала відповідні сім рекомендацій Єврокомісії. З нашого боку все буде готово. Верховній раді залишився один крок. І важливо, щоб депутати цей крок зробили", – заявляв президент в одному зі своїх звернень.
Часу до оприлюднення звіту Єврокомісії щодо українського прогресу залишилося не так багато, адже він планується на жовтень. Проте, як сказав минулого тижня на прес-конференції у Києві глава європейської дипломатії Жозеп Боррель, Євросоюз працює над звітом, але його ще немає.
"Повірте мені, це буде об'єктивна оцінка прогресу України. Існує сильний стимул та сильна політична воля ЄС. Я розумію, що ви хочете знати конкретну дату, але вам ніхто її не скаже", – зазначав він.
В Україні розраховують на позитивний звіт Єврокомісії та рекомендацію почати переговори про вступ вже в 2023 році. Зокрема, такі очікування неодноразово висловлював Зеленський. Позитивним сигналом стала публікація видання Politico, в якій неназвані європейські дипломати говорили, що Єврокомісія дасть "зелене світло" на початок переговорів з Україною і зробить це до грудня цього року.
Те, що переговори щодо членства можуть початися цьогоріч, не виключає і Солодкий. За його словами, до такого оптимістичного сценарію схиляються як аналітики, так і українські чиновники.
"Все вказує на те, що шанси на позитивне рішення щодо початку переговорів про вступ доволі великі та доволі оптимістичні. В Україні як експертна спільнота, так і урядовці налаштовані досі оптимістично, оскільки Україні вдалося виконати значну частину рекомендацій", – зазначив він.
Як сказала в коментарі РБК-Україна віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, Україна вже забезпечила "хороше підґрунтя" для позитивної оцінки з боку Єврокомісії. І як тільки буде опубліковано звіт, Київ почне працювати з європейськими столицями для отримання рішення щодо початку переговорів про вступ.
"Вже зараз можу з упевненістю сказати, що досягнення України у сфері реформ не викликають сумнівів у наших партнерів", – додала вона.
Проте не варто забувати, що подібні рішення в ЄС ухвалюються консенсусно, а отже будь-яка держава-член блоку може заблокувати початок переговорів. Наприклад, Болгарія до сьогодні заважає початку переговорів з Північною Македонією, яка стала кандидатом на вступ в ЄС ще в 2005 році.
Не можна виключати, що умовна Угорщина, яка товаришує з РФ та має власні інтереси, зокрема у питанні нацменшин, може накласти своє вето на початок переговорів. Або ж Польща, попри союзництво у війні, може використати цей процес для вирішення зернового питання, яке останнім часом загострило відносини між Києвом та Варшавою.
Тому зараз, за словами Стефанішиної, основним завданням України є побудова консенсусу всередині Євросоюзу. Для цього Київ веде активну індивідуальну роботу з кожною столицею ЄС.
"На цьому етапі можу стверджувати, що кожна держава-член ЄС розуміє: жодного рішення щодо початку перемовин про вступ із іншими країнами-кандидатами не може бути ухвалено без відповідного рішення щодо України", – додала віце-прем'єр.
Членство у 2030 році?
Початок переговорів – це лише перший крок до членства в ЄС. Надалі Україну будуть чекати тривалі переговори, в ході яких українське законодавство потрібно буде приводити у відповідність з європейським, а потім – ратифікація членства всіма державами ЄС.
Цей шлях від початку переговорів до ратифікації може зайняти роки або ж навіть десятиліття. Наприклад, вступ Польщі в ЄС тривав 10 років, вона приєдналася до блоку одночасно з іншими 9 країнами Східної Європи. А от Фінляндії свого часу знадобилося всього три роки, щоб пройти шлях від заявки до членства в ЄС.
Водночас українська влада ставить перед собою амбітну ціль – бути готовими до вступу в ЄС через два роки після початку переговорів. Саме такі терміни неодноразово публічно озвучували президент з прем'єром. Крім того, голова уряду Денис Шмигаль в інтерв'ю Politico наголошував, що Київ не буде миритися зі штучним затягуванням процесу з боку Брюсселя.
"У нас є чітке розуміння, що держава може бути повністю готовою до вступу в ЄС протягом двох років від початку переговорного процесу", – підтвердила РБК-Україна Стефанішина.
Солодкий до заяв про "вступ в ЄС за два роки" ставиться обережно, але водночас утримується від власних прогнозів щодо термінів, бо цей процес складний і непередбачуваний. Багато чого, за його словами, буде залежати перш за все від української влади. Втім, наразі малоймовірним виглядає те, що Києву вдасться за два роки впровадити всі необхідні реформи, оскільки всього сім кандидатських рекомендацій виконувалися близько року. Але, звісно, при наявності політичної волі цей процес можна пройти швидко та якісно, зауважує експерт.
У Брюсселі ж називають не такі оптимістичні терміни вступу, як в Києві. Так, в нещодавньому інтерв'ю німецькому Der Spiegel голова Євроради Шарль Мішель заявив, що Україна може стати членом ЄС у 2030 році, якщо "обидві сторони зроблять свою домашню роботу". Ймовірно, під домашньою роботою ЄС він мав на увазі внутрішню реформу, завершити яку блок також планує до 2030 року.
Ініціаторами реформи виступають Німеччина та Франція, які замовили експертну оцінку того, яких змін потребує Євросоюз. У цій оцінці експерти, зокрема, запропонували змінити підхід до прийняття нових членів. Якраз напередодні масштабного розширення, запланованого у Брюсселі. Так, ЄС до 2030 року планує розростися аж до 36 держав (сьогодні ж до блоку входять 27 членів).
Однак у своїй оцінці експерти вказали на те, що за такого різкого та масштабного розширення неможливий рівномірний розвиток всіх членів ЄС. Тому вони запропонували запровадити різний рівень інтеграції. Одні будуть в ядрі ЄС з "шенгеном" та єдиною валютою, інші будуть асоційованими членами та матимуть доступ до єдиного європейського ринку, а хтось – буде входити до Європейського політичного співтовариства і матиме політичну та економічну співпрацю з іншими державами-членами.
В Києві ж виступають категорично проти можливості такого підходу щодо України. На такі ідеї різко реагував прем'єр Шмигаль, наголошуючи, що Україна не погодиться на "другосортне" членство в Євросоюзі. В такому ж дусі висловлювався і Кулеба, зазначаючи, що Україна є "першосортною" державою, а тому нічого, крім "першосортного членства", її не влаштовує.
Варто зауважити, що в Євросоюзі поки що ніхто офіційно не пропонував жодних альтернатив вступу України. На прес-конференції в Києві Боррель з подивом коментував питання журналістів про можливість якогось "неповноцінного" членства. "Я не розумію, звідки це береться. Членство - це членство і крапка", – наголошував він.
Наразі невідомо, чи реформуватиметься Євросоюз на основі французько-німецької ініціативи, а, можливо, Брюссель взагалі не переглядатиме підхід до розширення.
Перебуваючи на саміті Європейського політичного співтовариства у Гранаді, де серед іншого планували обговорити і майбутнє розширення, Боррель заявляв, що завдяки Україні процес вступу нових членів може проходити швидше, а озвучений раніше європейськими політиками 2030 рік лише орієнтир.
Стефанішина в розмові з РБК-Україна також зазначила, що 2030 рік – це термін, який стосується загалом поточної хвилі розширення, і не обов'язково вступ всіх кандидатів має відбуватися разом.
"Є розуміння, що не йдеться про приєднання всіх країн "за одну ніч". До кожної з країн застосовується індивідуальний підхід, з врахування швидкості її трансформацій. Держави-кандидати на сьогодні перебувають на різних етапах прогресу щодо реформ й готовності до вступу. А отже, рішення щодо деяких країн можуть бути ухвалені раніше визначеного терміну", – пояснила віце-прем'єр.
За словами Солодкого, 2030 рік виглядає як об'єктивний термін для вступу України в ЄС. Звісно ж, зауважує експерт, це може відбутися раніше, адже Євросоюзу буде складно пояснювати відмову давати "зелене світло" членству, якщо Україна виконає всі необхідні реформи раніше.
Проте у питанні вступу України, додає Солодкий, ЄС буде більш пильнішим та ретельнішим, ніж то було у випадку з Польщею чи Угорщиною в 90-х. Пояснити це можна тим, що зараз ЄС розплачується за свої минулі поспішні, так звані авансові рішення, адже змушений тепер рахуватися з певними "сповзаннями" в деяких країнах Європи в плані демократії та верховенства права. "Україні буде непросто", – констатує експерт.
Складнощі можуть бути і на етапі ратифікації членства, адже доволі часто цей процес використовується столицями ЄС для просування власних інтересів. Тут знову ж таки можуть виникнути проблеми з тією ж Угорщиною. Але поки що, як показує практика, Угорщина не блокувала шлях України до ЄС, а разом з іншими країнами блоку відкривала Києву двері до вступу.
***
Україна з великою ймовірністю розпочне з ЄС переговори про вступ у 2023 році. Очевидним є те, що цей процес точно не буде блискавичним і потребуватиме кропіткої праці та великих зусиль з боку українських уряду та парламенту. Незрозумілими залишаються і терміни приєднання України до блоку, однак велику роль у цьому відіграватиме саме український прогрес в імплементації європейських норм та законодавства.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News