За підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось. Що подорожчало найбільше, в чому причини та які є прогнози щодо інфляції на майбутнє?
За рік подорожчали всі продукти
За інформацією Держстату, річна інфляція сягнула 15,9% порівняно з 15,1% у минулому місяці. Рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 р., коли він становив 17,9%.
За рік середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Подорожчали всі продукти. Найбільше подорожчали яйця – на 86%. Овочі подорожчали на 35,4%, соняшникова олія – 35,4%, фрукти – на 33,5%, вершкове масло – на 28,5%.
Хліб подорожчав на 22,3%, молоко – на 20,9%, безалкогольні напої – на 19,7%, сир і кисломолочний сир – на 18%,
Ціни на хлібопродукти зросли на 18,8%, на м'ясо та м'ясопродукти – на 18,2%, рибу та продукти з риби – на 13,3%, макаронні вироби – на 13%, цукор – на 12,4%.
Нагадаємо, за підсумками 2024 р. рівень інфляції в Україні сягнув 12%. На споживчому ринку в грудні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої підвищились на 1,8%.
Локальний максимум
Своєю чергою за підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось до 1,3% у порівнянні з 0,7% у квітні.
У регулятора визнали, що зростання річної інфляції у травні дещо перевищило “поточну прогнозну траєкторію.
“Відхилення від прогнозної траєкторії зумовлювалося насамперед стрімкішим подорожчанням сирих харчових продуктів внаслідок несприятливих погодних умов навесні й активного експорту продовольства. Фундаментальний інфляційний тиск був дещо слабшим, ніж очікувалося, однак залишався доволі стійким на тлі жвавого споживчого попиту та високих витрат бізнесу на сировину й оплату праці”, – йдеться в заяві НБУ.
Там кажуть, що ціни на сирі продукти у травні стрімко зростали: суттєво пришвидшилося здорожчання свинини, курятини, яловичини, яєць, молока на тлі активного експорту, високих зовнішніх цін, підвищення собівартості виробництва та зниження поголів’я свиней та великої рогатої худоби. Темпи ж зростання вартості яблук, кісточкових, ягід та окремих тепличних овочів значно підвищилися внаслідок затримки надходження врожаю та зниження врожайності через похолодання та заморозки. Швидше дорожчали риба, крупи, борошно та соняшникова олія.
“Подорожчання оброблених продовольчих товарів у травні пришвидшилося до 18%. Темпи зростання цін на хліб, м'ясопродукти, деяку молочну продукцію (зокрема сири, сметану, вершки) та безалкогольні напої підвищилися під впливом здорожчання продовольчої сировини та подальшого збільшення витрат підприємств на оплату праці”, – пояснює регулятор.
За інформацією Держстату, найбільше подорожчали фрукти і м’ясо, водночас знизились ціни на яйця.
На споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,8%. Найбільше (на 17,6%) подорожчали фрукти. На 8,3-0,7% зросли ціни на свинину, м’ясо птиці, яловичину, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, хліб, сало, овочі, макаронні вироби, цукор.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,4%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2%.
Водночас на 8,7% подешевшали яйця, на 0,8-0,5% знизилися ціни на масло, молоко і рис.
Своєю чергою темпи зростання вартості непродовольчих товарів не змінилися (3,8% р/р). Інфляція послуг також залишилася на незмінно високому рівні (14,6% р/р), відображаючи подальше зростання заробітних плат і стійкий споживчий попит. Та порівняно з квітнем швидше зростала вартість послуг ресторанів та готелів, послуг з особистого догляду, амбулаторних послуг. Натомість уповільнилося зростання цін на транспортні, страхові та фінансові послуги, а також послуги з відпочинку та культури.
Зростання цін на пальне у травні очікувано сповільнилося порівняно з квітнем з огляду на здешевлення імпорту, надлишок дизпалива та автогазу на внутрішньому ринку і конкуренцію між мережами АЗС у бензиновому сегменті.
Своєю чергою, за інформацією Держстату, одяг та взуття подешевшали на 1,9%, зокрема взуття – на 2,4%, одяг – на 1,5%.
Ціни на транспорт знизилися на 0,1% в основному через здешевлення палива та мастил на 1,3% і проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 0,7%. Водночас на 0,5% подорожчав проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті.
Прогнози на майбутнє
Водночас прогнози на майбутнє оптимістичні. Зокрема, в НБУ очікують сповільнення інфляції.
“Інфляція навесні очікувано зростала, однак, за нашими оцінками, у травні вже сягнула цьогорічного максимуму. Надалі очікується її сповільнення за широким спектром товарів і послуг”, – зазначає НБУ.
Як пояснює регулятор, сповільненню інфляції має посприяти розширення пропозиції продовольства на тлі нових урожаїв, а також краща ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску.
Раніше у квітні НБУ погіршив прогнозовані показники щодо ВВП і інфляції. Зростання економіки становитиме 3,1% (3,6% у попередньому січневому прогнозі), а інфляції – до 8,7% з 8,4%.
Як зберегти заощадження
Експерти кажуть, що при інфляції потрібно зберігати накопичення, але робити це потрібно грамотно, щоб інфляція не з'їла ваші гроші.
“Інфляція зменшує купівельну спроможність грошей: за 1000 грн сьогодні ви можете купити більше, ніж за рік. Якщо не зберігати та не примножувати кошти, ви втрачатимете їхню реальну вартість”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Для того, аби кошти не знецінились потрібно диверсифікувати заощадження.
Не треба тримати всі кошти в одному “кошику”. Варто відкласти частину у готівці на “чорний день” (на 1–3 місяці життя).
Решту – зберігати у більш прибуткових та стійких активах.
Також експерти радять, використовувати інструменти, які обганяють інфляцію, приміром, банківські вклади, лише якщо відсоток вищий за рівень інфляції.
Треба пам’ятати, що облігації із захистом від інфляції (наприклад, Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП), акції або фонди акцій дають потенційне зростання вище за інфляцію на довгому горизонті.
Також захищає від інфляції нерухомість, особливо при здачі в оренду. Можна використовувати золото та інші захисні активи, як частину довгострокового захисту капіталу.
Якщо в країні висока інфляція та нестабільна економіка, як в Україні зараз, то частину заощаджень має сенс тримати в доларах, євро чи іншій стабільній валюті. Можна інвестувати у закордонні активи через брокера.
Також варто інвестувати в себе. Зокрема підвищувати кваліфікацію, навчатися та набувати нових навичок.
Водночас не треба зберігати всі гроші готівкою або на звичайному рахунку, в цьому випадку матимете гарантований збиток через інфляцію. Не варто вкладатися в шахрайські схеми з “високою прибутковістю”. Не радять експерти ігнорувати валютні ризики – диверсифікація важлива.
