Через 50 тижнів після початку дії "зернової угоди" РФ офіційно вийшла з угоди. Україна намагається забезпечити роботу морського коридору за будь-яких обставин – за участю країни-агресора чи без, – проте поки що не зрозуміло, чи вдасться владі досягнути цієї мети. Хоча це буде дорожче і призведе до збитків для вітчизняних аграріїв, проте Україна зможе експортувати весь свій урожай і альтернативними маршрутами, не використовуючи морський шлях, пише ubr.ua.
Експортні обмеження теж можуть вплинути на рішучість Нацбанку знизити облікову ставку вже у липні, але особливих загроз для валютного ринку наші співрозмовники не бачать.
Взаємна блокада, турецький конвоїр або підключення до SWIFT: чи повернуться поставки морем
Після оголошення РФ про вихід із зернової угоди українська влада заявила про можливість продовжити морські поставки продовольства без згоди країни-агресора. Одним з аргументів для цього стала відсутність домовленостей безпосередньо між Києвом і Москвою, які окремо уклали зернові угоди з ООН і Туреччиною наприкінці липня минулого року.
На практиці зерновий коридор без Росії пропонується прокласти від трьох портів ("Чорноморськ", "Одеса", "Південний") вздовж 12-мильної зони територіальних вод України з виходом суден у територіальні води Румунії. Саме цей варіант шляху Україна запропонувала у листі до ООН як альтернативу зерновому коридору у зв'язку з його блокадою Росією.
Для гарантування безпеки руху цим маршрутом, зазначив президент Володимир Зеленський, Україна вже "порушувала питання" військового конвоювання суден. При цьому домовлятися про надання конвою треба не лише з Туреччиною та ООН, додав президент.
Військове конвоювання суден для захисту від РФ – крок, на який Турецька Республіка може зважитися лише у разі провалу дипломатичних способів відновлення зернового експорту, припустила науковий співробітник Atlantic Council у Туреччині Євгенія Габер. Вона додала, що інші країни НАТО навряд чи братимуть участь у конвоюванні.
Сама турецька влада поки що публічно не відреагувала на заклик. Президент країни Реджеп Таїп Ердоган розраховує, що у серпні Туреччину відвідає президент РФ Володимир Путін. Очевидно, що під час цього візиту насамперед обговорюватиметься відновлення зернової угоди.
Очевидно, як мінімум до цього часу вихід суден з українських морпортів буде заблоковано. Незважаючи на встановлення нового "рекомендованого маршруту" і пропозицію української влади страхувати рейси торговельних суден, на що вже було виділено 20 млрд грн, рішучість перевізників має зменшитися через агресивні дії РФ.
У ніч на 19 серпня Росія обстріляла інфраструктуру портів "Одеса" і "Чорноморськ", а на території останнього було знищено близько 60 тис. т зерна. Пізніше Міноборони Росії заявило, що вважатиме будь-яке цивільне судно, яке прямує в українські порти, таким, що потенційно перевозить вантажі військового призначення.
Аналогічним заходом відповіло й українське військове відомство: з 21 липня там почали вважати, що всі кораблі, які йдуть до чорноморських портів РФ, перевозять військові вантажі.
Можливо, Москва готувалася до подібних дій, припустив у себе на сторінці в Facebook економіст Олексій Кущ: він звернув увагу, що 2022 року обсяг перевалки зернових в російський портал балтійського басейну зріс до понад 20% порівняно з менш як 10% станом на 2020 рік. Навпаки, обсяг перевалки в азовсько-чорноморському басейні скорочувався (хоча 2022 року ще перевищував 40% всього обсягу).
"Навіщо росіянам переорієнтування на Балтику? Офіційно – для перерозподілу навантаження на логістику. Неофіційно – росіяни очікують на дестабілізацію ситуації у своїх чорноморських портах", – висловив думку Кущ.
Спонукати росіян повернутися до "Чорноморської ініціативи" може не лише дипломатичний тиск Туреччини і Китаю, який є одним з основних покупців українського зерна. Як заявляла російська влада, вони вийшли з угоди у зв'язку з невиконанням Заходом зобов'язань, взятих під час підписання угоди.
Серед них ключовим, за словами Генерального секретаря ООН Антоніу Гутеріша, було підключення Россельхозбанка до міжнародної системи транзакцій SWIFT для забезпечення розрахунків за експорт російських добрив і продовольства, які не перебувають під західними санкціями.
За визнанням Путіна, ООН на чолі з Гуттерішем "щиро" просували реалізацію цієї вимоги, проте ЄС, від якого залежить рішення, своєї позиції не змінив, і Россільгоспбанк так і залишився без "свіфту".
Утім, до кінця не зрозуміло, чи не є SWIFT просто мотивом для блокади портів і чи поновиться робота коридору, якщо Євросоюз піде на поступки шантажу Кремля. Варто врахувати, що це не єдина умова для угоди, яку висуває РФ (серед них також розблокування поставок запчастин для сільгосптехніки), а платежі за продовольчий експорт Россельхозбанк може отримувати навіть без підключення до SWIFT, пояснювали ЗМІ експерти.
Успіху українського сільгоспекспорту допоможе Дунай і врожай, нижчий ніж зазвичай
Українська сторона теж усвідомлювала ризики чергової блокади своїх морпортів і вживала заходи для експорту обхідними маршрутами.
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин підтвердила UBR.ua, що з минулого року, коли замінити морський коридор річковими поставками через Дунай за допомогою залізничного та автомобільного шляхів було неможливо, ситуація дуже змінилася.
"Рік тому, на четвертому-п'ятому місяці війни, у нас залишалися значні залишки зернових та олійних після рекордного врожаю 2021 року 108 млн т. Крім перехідних залишків, у нас починався збір нового врожаю. Водночас альтернативні маршрути лише починали працювати", – пояснює Литвин.
Якщо до літа минулого року загальні поставки річкою, залізницею та автомобільним шляхом вдалося збільшити лише до 3 млн т на місяць (з 2-2,5 млн т на початку війни), то зараз Україна потенційно здатна постачати 3 млн т одним лише річковим маршрутом Дунаєм, навіть не проводячи робіт з днопоглиблення та створення додаткових перевалочних пунктів, висловив впевненість президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов. Наразі обсяги експорту Дунаєм становлять близько 2 млн т.
З урахуванням відправки продовольчих вантажів автомобілями і поїздами через західні кордони (виходячи з оцінки Горбачова, сумарно вони можуть становити близько 900 тис. т на місяць) альтернативних маршрутів має вистачити, щоб за 12 місяців вивезти врожай зернових та олійних, що збирається зараз, вважає Литвин.
"Зараз у нас майже немає залишків урожаю 2022 року, ми все вивезли. Новий урожай очікується на рівні 60-62 млн т. 20 млн т – це внутрішнє споживання. Близько 40 млн т піде на експорт", – зазначила аналітик УКАБ.
Що буде з українськими аграріями
Поставляти зерно річками і сушею буде дорожче, важче і довше, ніж морем, каже Литвин. Усе це негативно позначиться на доходах аграріїв: страхові та логістичні витрати, зрештою, припадуть саме на них.
"Виділені державою 20 млрд грн страхуватимуть лише морські перевезення. Однак через війну страховка дорого коштуватиме і при експорті альтернативними шляхами – а їх вже покриватиме український бізнес", – зазначила експерт.
При цьому продавати зерно українські фермери можуть лише за прийнятною для світового ринку ціною, що радикально не зросте навіть у разі повної блокади українських морпортів, вважає Литвин. Вона пояснює, що на початку війни обмеження поставок призвело до 40% зростання цін на зернові, оскільки ринок не розумів, що в принципі буде з експортом з України та РФ, на які 2021 року припало 27% всього обсягу експорту пшениці у світі.
Після початку дії зернової ініціативи ціни відкотилися назад, і зараз ринок розуміє, що поставки з України так чи інакше продовжуватимуться навіть без морського коридору.
"Стрибка цін, подібного до торішнього, саме через зрив Чорноморської ініціативи не буде. Світові ціни формуються багатьма чинниками. Зокрема, зараз ми бачимо скорочення пропозиції на деякі зернові у США, Канаді та Аргентині через спекотні погодні умови у цих країнах. Крім цього та інших чинників зерновий коридор має вплив, але не такий великий, щоб спричинити значне зростання цін", – пояснила Литвин.
Дещо краща ситуація для аграріїв буде і у разі повернення зернового коридору до формату роботи, в якому він функціонував останніми місяцями до зриву угоди – з багатоденними затримками виходу суден з портів, що було викликано перевірками російських інспекторів у Спільному координаційному центрі.
На думку експерта УКАБ, ідеальним варіантом було б забезпечення того ступеня свободи судноплавства, який мала Україна до війни. Тоді була можливість гнучко експортувати продовольство в обсягах до 7 млн т і вище саме в ті періоди, коли цього потребували світові ринки і коли вартість продукції найвищою. Ні при зерновому коридорі формату останніх місяців, ні у разі альтернативних поставок на це не слід чекати, оскільки експорт буде дуже розтягнутий у часі.
Проте деградації вітчизняної сільгоспгалузі через експортні обмеження Литвин не передбачає. Скорочення зборів, що відбулося минулого року, було обумовлено не так через скорочення посівних площ, як через перехід аграріїв на дорожчі та менш врожайні щодо зернових олійні культури.
"Аграрієм дуже важко працювати з початку війни, в тому числі й з тієї причини, що ціна на українському ринку набагато нижча, ніж за кордоном. Впливають і додаткові витрати. Але поки що вони продовжують працювати. У найближчій перспективі говорити про якесь суттєве скорочення посівних площ або занепад галузі не можна", – впевнена спеціаліст.
Як експортні обмеження вплинуть на валютний ринок
За словами начальника департаменту казначейства Глобус Банку Тараса Лєсового, обмеження постачання зерна так чи інакше може вплинути на валютний ринок України: понад 50% від усіх валютних надходжень, що з січня по квітень 2023 року становили $13,3 млрд, припадає на продукцію АПК.
Але, наголошує Лєсовий, Нацбанк враховує цей та інші подібні ризики під час проведення монетарної політики.
"Слід також розуміти, що валютний ринок навіть на небажаний сценарій не відреагує миттєво. Інерційний шлях залежно від обставин може зайняти до 2 тижнів", – наголосив Лєсовий.
Інший представник банківського ринку зазначив у коментарі UBR.ua, що зрив зернового коридору може трохи відстрочити прийняття НБУ рішення щодо зниження облікової ставки. Регулятор раніше неодноразово анонсував, що ця подія може статися вже в липні, а саме зниження може становити 1-2 в.п. з нинішніх 25%.
Утім, наш співрозмовник наголошує, що скасування зниження ставки та інших заходів валютної лібералізації теж не передбачається: вони обумовлені в умовах чотирирічної програми співпраці з МВФ, за якою Україна має отримати до 2027 року $17 млрд.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →