Кабмін затвердив та передав на розгляд до Верховної Ради проект держбюджету на 2023 рік. Як і очікувалося, бюджет зверстано під воєнні рейки. Понад 50% всіх коштів буде спрямовано на оборону та безпеку. Водночас всім решта доведеться міцніше затягнути пояси. Власних доходів навряд чи вистачить на покриття потреб армії, не кажучи про розвиток та інфраструктурні інвестиції.
Крім того, у документі не передбачили грошей на індексацію пенсій, а субсидії як окрему статтю взагалі прибрали. Також з метою економії планують суттєво скоротити держапарат та зменшити зарплату чиновникам.
Кожну другу гривню буде витрачено в борг
Головний фінансовий документ, з яким країна житиме наступного року, не викликає особливого оптимізму. Війна остаточно відправила Україну до боргової ями, яка наступного року лише збільшиться. Доходи бюджету-2023 пропонується затвердити на рівні 1,28 трлн грн, що на 270 млрд грн менше, ніж 2022 року. Водночас витрати, навпаки, зростуть на 350 млрд грн – до 2,57 трлн грн.
Таким чином, кожну другу гривню, витрачену з бюджету, буде взято в борг. Щомісячний дефіцит уряд оцінює у понад $3 млрд, або приблизно у $36-38 млрд на рік.
Покривати такий шалений дефіцит в уряді планують переважно за рахунок зовнішньої допомоги, адже дорога на зовнішні ринки капіталу для нашої країни наразі закрита.
Очікувана інфляція – 30%. А офіційний курс нацвалюти – 42 грн/$. Щоправда, протягом останніх років влада під час підготовки бюджету жодного разу не вгадала з курсом долара. Він виявлявся значно нижчим, через що бюджет недоотримував величезні суми. Цього року, ймовірно, ситуація буде протилежною.
"Зараз середній курс долара по року становить 32,3 грн, до кінця нинішнього року ми очікуємо на рівні 37 грн. Звичайно, за умов емісії та інфляції, яка існує в Європі та всьому світі, вважаємо, що середньозважений курс наступного року буде в діапазоні 42 грн. Він буде коливатися. Передбачити цифри на кінець наступного року неможливо, але для розрахунків обиралося лінійне зростання цього курсу, тому можемо вийти приблизно на 49 грн", – зазначив Шмигаль.
Цікаво, що за таких умов в уряді очікують на зростання економіки наступного року на 4%. Щоправда, як каже UBR.ua нардеп від партії "Слуга народу", член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко, цей показник, скоріше, є орієнтиром, ніж реальними очікуваннями.
"Він може бути меншим – 2% або навіть нуль, а може, навпаки, збільшиться до певної цифри. Зараз ми спостерігаємо збільшення експорту, але дії агресора не підлягають жодній логіці – по яких об'єктах промисловості або критичної інфраструктури він завдаватиме ударів. Зрозуміло, що це позначається на економіці", – пояснює Устенко.
Витрати на владу уріжуть, але не для всіх
Аби ще більше не множити дефіцит, в уряді вирішили скоротити витрати на владу та ключові напрямки. Так, наприклад, витрати на соціальну сферу знизили одразу на 19,6 млрд, на охорону здоров'я – на 20,6 млрд, а на освіту та науку – на 22,9 млрд. Докладніше дивіться у нашій інфографіці.
Крім того, урізано видаткові частини практично всіх міністерств. Але є винятки. Наприклад, витрати на Офіс президента знизили лише на 100 млн грн, натомість господарському департаменту Кабміну й взагалі пропонують додати наступного року 1,7 млрд грн.
Також наступного року триватиме скорочення держапарату та зарплат чиновників. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, цього року чиновникам скоротили поточні зарплатні витрати на 10%, і наступного року буде скорочено ще додатково 10%.
"Щодо апарату управління, щодо держслужбовців скорочення становитиме додатково 11,6 млрд грн. Це передбачає оптимізацію апаратів, звільнення людей. За воєнних часів оптимізація – це те, що можливо. Цей бюджет не передбачає компроміси. Військовий бюджет, соціальний бюджет забезпечуємо, а всі решта міністерств та відомств зачекають, коли війна закінчиться", – наголосив Марченко.
Певно, єдина сфера, яка очікувано отримає більше грошей – це сектор оборони та безпеки.
"Поки ми воюємо, це буде найбільша стаття – майже 50% бюджету йде на сектор безпеки та оборони. Якщо брати у відсотках до ВВП, то це буде 17,8%, притому що ВВП суттєво зросте. Наступного року планується, що він становитиме 6,4 трлн грн", – наголосив міністр.
Передбачили гроші на компенсації
У частині відновлення житлового фонду передбачено фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 млрд грн. У резервному фонді передбачено 17,3 млрд грн. На підтримку кредитування через фонд розвитку підприємництва – 16 млрд. Надання гарантій бізнесу – 1,4 млрд грн.
Місцеві бюджети також отримають суттєвий ресурс – 94,4 млрд грн. Додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів через агресію – 24 млрд грн.
Субсидії, пенсія та мінімалка
А от на соціальну сферу, медицину та освіту власних доходів уже не вистачило. Всі ці потреби планується покривати за рахунок кредитів та міжнародної допомоги. З метою економії наступного року прибрали статтю "субсидії". Якщо раніше це була окрема стаття, то тепер відомство самостійно вирішуватиме, скільки воно готове виділити на ці потреби. Водночас з огляду на шалене зростання вартості енергоресурсів та кількість українців, які втратили роботу, очевидно, що кількість субсидіантів може різко збільшитися вже цього року.
Однак на підтримку малозабезпечених сімей пропонується спрямувати майже 73 млрд грн, частина з яких все ж таки може піти на субсидії.
Під великим питанням сьогодні перебуває й щорічна індексація пенсій, яка зазвичай відбувається у березні. Зокрема на пенсії виділено 233 млрд грн (на 70 млрд грн більше). Виплачувати їх передбачається у повному обсязі. Але цих грошей навряд чи вистачить для індексації з огляду на очікуваний рівень інфляції до кінця року.
"Для індексацій пенсій у березні необхідні додаткові кошти. Вони не закладалися до бюджету, бо ближче до березня необхідно прораховувати показник інфляції", – пояснила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
Не буде наступного року й вже звичного для українців зростання мінімальної зарплати. Як пояснює член комітету Верховної Ради з питань бюджету, нардеп "Слуги народу" Леся Забуранна, мінімальну заробітну плату – 6700 грн на місяць, а також прожитковий мінімум – 2589 гривень на місяць – не планують змінювати 2023 року.
"Якщо понад трильйона гривень буде використано на безпеку та оборону, всі соціальні гарантії дотримуються на рівні 2022-го хоча б для того, аби підтримати людей. Аби попри такі великі витрати на оборону люди отримували стабільно пенсії та зарплати, і соцвиплати", – сказала вона журналістам.
Податки не зміняться
Бюджет наступного року дав чітко зрозуміти, що жодних податкових реформ наступного року не передбачається. А податкова реформа "10-10-10-3", скоріш за все, так і залишиться у фантазіях її авторів.
"Це дуже важливо для бізнесу. Фактично податкова система працюватиме так само, як зараз. Це нормально в умовах війни, це полегшує життя бізнесу, бухгалтерам, які відповідають за сплату податків в Україні", - зазначив в ефірі національного телемарафону виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Боргова яма збільшується
З огляду на такі шокуючі цифри нового бюджету найстрашніше, що може статися з Україною наступного року – це припинення зовнішньої допомоги. Як каже голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп "Слуги народу" Данило Гетманцев, зовнішній борг України дуже великий, але без додаткових запозичень нам доведеться скорочувати захищені статті бюджету.
"Щодо боргу, ми перетнемо ту позначку, яка є для нас небезпечною, це 90% ВВП. Але навіть не в тому річ, що борг великий, а в тому, що він дорогий. Борговий портфель та його обслуговування коштує державі великих грошей. Одне із завдань уряду та Міністерства фінансів – залучити гроші якомога дешевше на найкращих у країні умовах, щоб не надто обтяжувати державний бюджет", - пояснив Гетманцев.
Але якщо Україна не отримає фінансової допомоги від західних партнерів, у країні почнуться серйозні проблеми у соціальній сфері.
"Вкрай неприйнятний сценарій для нашої держави – коли гроші взагалі не надійдуть. Безумовно, треба буде скорочувати витрати. Ті витрати, які не повинні скорочуватися, це війна та армія. На жаль, другою такою статтею є соціалка. Але я навіть не хочу розглядати такого роду сценарій. Я впевнений, що ми знайдемо джерела для покриття дефіциту бюджету", – резюмував Гетманцев.
Втім, це ще далеко не остаточний варіант. Тепер робота над бюджетом триває в Раді. Але основний тренд вже зрозумілий – тотальна економія на всьому, крім армії. Як каже нардеп від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна, депутати вивчають проект бюджету та розбираються, чи правильно скорочуються видатки та де можна буде ще зекономити.
"Будемо думати про те, як величезну частину функцій автоматизувати, замінити, щоб це було дешевше для держави, та щоб кошти, які вивільняться після цього, йшли на ті виплати для людей", – резюмувала Южаніна.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →