Втеча за кордон, кримінальне переслідування та корупційні скандали не завжди означають втрату фінансового впливу. Яскраве підтвердження цього – історія Миколи Злочевського – колишнього міністра екології та природних ресурсів України часів Януковича. Покинувши країну ще у 2014 році, ексчиновник не лише не втратив свій ключовий бізнес, а й зумів побудувати надприбуткову схему, яка щороку генерує десятки мільярдів гривень.
Бізнес-структури Злочевського продовжують активно розробляти українські надра, скуповувати елітну нерухомість у столиці та виводити капітали через закордонні юрисдикції. Все це відбувається на тлі повного юридичного спокою для самого бенефіціара, якому вдалося остаточно врегулювати свої проблеми з антикорупційними органами.
Про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на OBOZ.UA який розпочинає серію публікацій про діяльність компаній Миколи Злочевського в Україні. У першому тексті – про те, яким бізнесом володіє родина Злочевських і як йому вдалося уникнути покарання.
Формальна зміна власників: кіпрські паспорти та доньки-мільярдерки
Абсолютна більшість українських активів Злочевського сьогодні юридично йому не належить. Масштабний процес переоформлення майна розпочався напередодні посилення міжнародного та українського фінансового моніторингу. До серпня 2020 року Микола Злочевський особисто фігурував серед кінцевих бенефіціарних власників своїх ключових компаній. Однак пізніше структури були переписані на двох його доньок – Карину та Анну Злочевських.
Цікавою деталлю юридичного переоформлення стало використання доньками іноземних паспортів. Зараз обидві доньки колишнього чиновника живуть на Кіпрі. Під час внесення змін до українських державних реєстрів використовувалися саме кіпрські документи, через що в реєстраційних даних навіть відсутні по батькові нових власниць. Подібний крок дозволив не лише дистанціювати сам бізнес від прізвища ексміністра часів Януковича, а й створити зручну систему для подальшого виведення дивідендів за межі України.
За даними аналітичної системи Opendatabot, у 2025 році сукупний дохід українських підприємств, оформлених на Карину та Анну Злочевських, досяг вражаючої позначки – понад 20 мільярдів гривень.
Центральний елемент імперії – ТОВ "Еско-Північ". Ця компанія спеціалізується на розвідувальному бурінні, видобутку нафти та природного газу, а також оптовій торгівлі енергоресурсами. Динаміка фінансових показників цього підприємства вражає: якщо у 2021 році його чистий дохід становив лише 50,8 мільйона гривень, то за кілька років він зріс у 44 рази. За підсумками року "Еско-Північ" згенерувала 13,8 млрд грн загального доходу, забезпечивши своїм власницям 2,2 млрд грн чистого прибутку.
Окрім флагманського підприємства, до переліку активів родини Злочевських входять й інші великі компанії, річна виручка кожної з яких впевнено перевищує позначку в 100 мільйонів гривень:
- ТОВ "Еско-Північ" – основний газовидобувний актив;
- ТОВ "Інфокс" – багатопрофільна компанія (відома, зокрема, управлінням одеським водоканалом);
- АТ "ЗНВКІФ "Скайфол" – венчурний інвестиційний фонд, через який акумулюються та перераховуються фінансові потоки;
- ТОВ "Компанія "Технокомсервіс";
- ТОВ "Перша українська газонафтова компанія";
- ТОВ "Системойлінжиніринг";
- ТОВ "Надрагаз";
- АТ "Родоліт";
- ТОВ "Геоюніт";
- ТОВ "Парі".
Хоча нинішній розмах енергетичного бізнесу Злочевського об'єктивно поступається масштабам, що спостерігалися до 2014 року, він залишається одним із найпотужніших гравців на приватному ринку вуглеводнів України. Секрет стабільності та надприбутковості цього бізнесу полягає не стільки в інноваційних технологіях, скільки в портфелі спецдозволів (ліцензій) на видобуток корисних копалин, накопиченому за багато років.
Перебуваючи в кріслі міністра екології та природних ресурсів, Злочевський володів колосальним адміністративним ресурсом. Саме в той період закладався фундамент його приватної енергетичної імперії. Компанії, пов'язані з його оточенням, систематично отримували доступ до найперспективніших нафтогазових родовищ країни.
Яскравим прикладом стало отримання у 2010 році ліцензії на розробку Пролетарського родовища, розташованого у Дніпропетровській області. За даними Асоціації газовидобувних компаній України, це родовище з підтвердженими запасами понад 1,5 мільярда кубічних метрів газу входить до топ-10 найбагатших газом ділянок країни.
З юридичної точки зору процедура видачі подібних спецдозволів була вибудувана так, щоб максимально захистити очільника відомства. Усі рішення приймалися колегіально спеціальними комісіями та колегіями, тому особистого підпису Миколи Злочевського на ключових дозвільних документах немає. Це створило майже непереборний процесуальний бар'єр для правоохоронних органів у майбутньому: довести в суді факт зловживання службовим становищем, прямого тиску на підлеглих чи створення преференційних умов для власного бізнесу виявилося юридично вкрай складним завданням.
Рекордний хабар, закриті справи та "угода року"
Попри формальну відсутність претензій до видачі ліцензій, Микола Злочевський опинився в центрі найгучнішого корупційного скандалу в історії сучасної України. Йдеться про спробу передати рекордний хабар у розмірі 6 мільйонів доларів готівкою.
Ці кошти призначалися для тодішнього директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. Метою передачі такої астрономічної суми було оперативне закриття кримінальних проваджень, у яких фігурували компанія Burisma (що належить Злочевському) та підконтрольний йому "Реал Банк".
Справа "Реал Банку" стосувалася схеми розкрадання коштів Нацбанку. Фінансова установа отримала від НБУ стабілізаційний кредит у розмірі 800 мільйонів гривень під заставу майна – нафтобаз. Коли банк, як і очікувалося, не повернув кредит, а регулятор спробував відчужити заставне майно, з'ясувалося, що реальна вартість об'єкта була штучно завищена, а фактично нафтобазу придбали за ціною менш ніж 3 мільйони гривень.
Однак спроба підкупу високопоставлених антикорупційних чиновників була задокументована, а посередники – затримані. Здавалося, ця справа мала призвести до реального терміну ув'язнення та конфіскації майна замовника. Однак фінал історії виявився суттєво іншим.
Микола Злочевський пішов на угоду зі слідством (визнання вини). За рішенням суду та за згодою прокурорів САП колишньому міністру призначили символічний кримінальний штраф у розмірі 68 тисяч гривень. Додатково в рамках угоди Злочевський перерахував 660 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України (зокрема, на проєкт "Армія дронів").
Правоохоронна система трактувала це так: оскільки хабар не дійшов до адресатів, безпосередньої фінансової шкоди державі цим епізодом завдано не було, а отже, залучення значних коштів на потреби оборони через благодійність є достатньою компенсацією за вчинене правопорушення. Чиновники та посередники, які сприяли ексміністру в цій справі, також уникнужали реальних термінів, отримавши умовні покарання та зберігши свої активи.
Блокування відкритих торгів як стратегія захоплення
Нещодавно про бізнес Злочевського знову написали найбільші ЗМІ. Інформаційним приводом стала відмова Держгеонадр у проведенні відкритого електронного аукціону на Стинавську ділянку. Ця відмова грає виключно на руку родині Злочевського. Усі звернення та клопотання "Укрнафти" про прозорий продаж права на видобуток блокуються під різними формальними приводами, що створює штучну паузу в управлінні родовищем.
Не оголошуючи відкриті торги, регулятор фактично консервує об'єкт. Це дозволяє структурам Злочевського реалізувати кілька вигідних для себе сценаріїв. Поки зупинений видобуток завдає збитків державному бюджету, ТОВ "Парі Нафтогаз" використовує факт "накладення меж" спецдозволу № 5398 як важеля тиску, заблокувавши будь-які сторонні ініціативи щодо розробки родовищ.
Затягування з аукционом дає компаніям Злочевського можливість врегулювати необхідні питання відведення земель, скоригувати межі власної суміжної ділянки або використати інші юридичні лазівки, щоб згодом претендувати на розширення меж свого спецдозволу або отримання ділянки за спрощеною процедурою – без конкуренції та без переплати на торгах.
Родина Злочевського зберігає значний вплив на чиновників. А про те, як саме здійснюється цей вплив, можна здогадатися, згадавши кримінальне провадження стосовно самого Злочевського та розміри хабарів, що фігурували в ньому.
Раніше повідомлялося: Злочевський сильніший за державні інститути? Стратегічне родовище опинилося в руках ексміністра Януковича
