Національний банк України офіційно спростував інформацію про нібито відставку свого голови Андрія Пишного після обшуків НАБУ і САП. Раніше ЗМІ повідомляли, що чиновник нібито написав заяву про звільнення за власним бажанням.
Це не перша резонансна історія навколо голови НБУ. Що відомо про кар'єру Пишного та які запитання виникали до його діяльності, передає ukr.live.
Обшуки та інформація про відставку
21 жовтня НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводили слідчі дії в Національному банку України. За інформацією журналістів проєкту "Схеми", правоохоронці прийшли, зокрема, до кабінету Андрія Пишного.
У НАБУ підтвердили проведення слідчих дій у приміщенні регулятора та за місцем проживання одного зі співробітників. На момент публікації повідомлення нікого не затримали, а жодній особі не оголосили про підозру. Подробиці справи правоохоронці не розкрили.
Пізніше видання Dilo повідомило, що Пишний нібито написав заяву про звільнення за власним бажанням за станом здоров'я. За словами співрозмовника видання на банківському ринку, під час обшуку у голови НБУ вилучили два особисті мобільні телефони.
Джерело також стверджувало, що відставку Пишного планували після його повернення з щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку. За цією версією, раніше він відмовився йти з посади за власним бажанням.
Однак Національний банк офіційно спростував інформацію про звільнення свого керівника.
Андрій Пишний очолив Національний банк України 7 жовтня 2022 року. До цього він був народним депутатом від "Батьківщини" у 2012–2014 роках, а з березня 2014-го по листопад 2020-го керував державним "Ощадбанком". Також у 2007–2009 роках працював заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Диплом Пишного: через що почали розслідування
У серпні 2026 року в медіа з'явилася інформація про кримінальне провадження за фактом можливого підроблення документів, пов'язаних з освітою Андрія Пишного. Про це написав економіст Борис Кушнірук у матеріалі для УНІАН. Автор посилався на судові документи, які стосувалися службового підроблення документів про навчання у Сумській філії "Університету сучасних знань".
За викладом Кушнірука, у матеріалах кримінальної справи йшлося про оформлення документів на осіб, які фактично не навчалися у цьому закладі. Серед них він ідентифікував Пишного. Автор також стверджував, що відповідні документи могли використовуватися для зарахування на четвертий курс Української академії банківської справи, де чиновник згодом здобув диплом за спеціальністю "Банківська справа".
5 серпня 2026 року Шевченківський районний суд Києва зобов'язав Державне бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Як зазначив Кушнірук, суд задовольнив його скаргу на бездіяльність ДБР.
"Ощадбанк" і розслідування НАБУ
До призначення головою Нацбанку Пишний протягом шести років керував державним "Ощадбанком". У листопаді 2018 року стало відомо, що НАБУ розслідує можливі зловживання службовим становищем та привласнення майна з боку голови правління банку та інших посадових осіб.
Як повідомляла "Українська правда", відповідне кримінальне провадження стосувалося майна, на яке було накладено арешт. У матеріалах судових ухвал йшлося про суму близько 34,96 млн грн.
Розслідування стосувалося можливих порушень під час управління майном, що перебувало у віданні банку. У публікації йшлося про перевірку дій керівництва та інших співробітників установи.
Окрема суперечка виникла у листопаді 2017 року навколо коштів і цінних паперів, пов'язаних з колишнім президентом Віктором Януковичем. Адвокат Януковича заявив про недостовірність інформації, яку, за його словами, поширив Пишний щодо відповідного доручення про розміщення активів в "Ощадбанку".
"Сенс Банк" і кадрова суперечка
У вересні 2026 року. Під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради колишній голова наглядової ради "Сенс Банку" Шевкі Аджунер заявив, що Пишний рекомендував кандидатуру Василя Веселого на посаду радника з питань взаємодії з органами державної влади.
Аджунер заявив, що обговорював з представниками НБУ проблеми комунікації між наглядовою радою банку та державними органами. Після цього, за його словами, Пишний запропонував знайти людину, яка допомогла б налагодити таку взаємодію, а згодом особисто представив Веселого.
Веселий отримав посаду радника наглядової ради з питань взаємодії з органами державної влади. Як пояснював Аджунер, його завданням було налагоджувати контакти з Нацбанком, Міністерством фінансів та Офісом президента.
Резонанс цієї історії пов'язаний із тим, що Веселий фігурував у матеріалах розслідування НАБУ і САП у справі "Мідас".
Сам голова НБУ ці звинувачення спростував. У заяві, опублікованій після засідання комісії, він підкреслив, що не рекомендував Веселого на посаду радника, не давав вказівок членам наглядової ради та не чинив на них тиску.
