Часто думаю, чому в державі так туго йдуть оті, всіма довгоочікувані, реформи і лізуть вони чомусь геть через інше місце, не для цього природою зроблене.

Зокрема, чому ми досі, на четвертому році війни, маємо настільки беззубу систему інформаційної протидії потужній і в більшості ефективній путінській пропаганді і от саме вчорашній "прорив Саакашвілі", не те що б дав відповіді на ці запитання, а скоріш, вкотре підтвердив ті роздуми та припущення, які вже виникли із спостереженням за цим повсюдним безладом.

Луценко про в’їзд Саакашвілі заявив: Прорив Державного кордону!

Як у воюючій країні, де росіяни віджали купу землі і оголили східні кордони через які "тупо женуть" військову техніку, зброю та боєприпаси, можна безперешкодно організувати "Прорив Державного кордону" після такої масової і ретельної, заздалегідь проведеної підготовки до того "прориву" усіх силових структур країни.

Тому питання значно розширюється і з тим генеральним прокурором в ряд встають прикордонники, СБеки і звичайно поліціяни із нацгвардійцями – навіщо вони всі здались, якщо не здатні виконати волю свого самого старшого начальника – не впустити Саакашвілі в країну.

Але головне навіть не в цьому, а у тім, що, оці всі служби, які мали запобігти в’їзду Саакашвілі в країну, вкотре показали свою повну неспроможність до дій в умовах, які хоч трохи виходять за межі – "повсякденної діяльності", яка убаюкує на стільки, що навіть не помічаєш, як починаєш спочатку потроху, а потім і на повну котушку брати хабарі і жити лише заради них одних та й служити виключно лише зеленому сто доларовому папірцеві і знов таки наголошую, це все не в мирний час, це під час війни, коли якийсь там "герой АТО", що махав перед Саакашвілі своїм посвідченням "учасника дебальцевської битви", замість того аби діяти згідно вимог чинного законодавства вкотре спасував і легенько так дозволив аби злочин було зчинено і отой "незаконний перетин кордону" відбувся.

І ще одне, все це дійство з Саакашвілі – це фантастичний піар для самого Саакашвілі і просто повне опускання в помиї іміджу діючої влади. Єдино що мені досі не зрозуміло, чому наша влада так і не спромоглась оточити себе за роки війни справжніми професіоналами, обтулившись лише дешевими піарщиками і кумами, які й і потягнуть її на дно політичного болота.

Таким чином, маємо реформи у всіх силових відомствах, які по факту демонструють повну не здатність цих структур до дій в умовах не те що надзвичайних чи критичних, а просто – нестандартних!!! Що ж до наших фахівців з інформаційних операцій, то оце й була – одна з них і можна аплодувати тим хто її провів, звісно на користь Саакашвілі – феєрично!!! І знов, залишається лише сором’язливо опускати голову, тим, хто має це робити в наших доволі чисельних державних структурах, що працюють за напрямком інформаційної безпеки, вкотре констатуючи свою абсолютну профнепригодність, непрофесіоналізм і бездарність, на жаль!!!

Що ще треба, аби ці структури врешті запрацювали???

А якщо замість Саакашвілі на прорив кордону підуть румунські, угорські, чи польські націоналісти, що постійно підігрівають полум’я розбрату на наших західних кордонах. Що тоді будуть робити наші силовики, які тільки но показали свою повну неспроможність щодо адекватного відпору???

А те ж саме, що й вже зробили на її східних кордонах – з гордо піднятими прапорами і гучним розспувуванням гімну – "ще не вмерла…" здадуть все і то без єдиного вистрілу в повітря, відтягнувшись до центральної України, де їх як зазвичай зустрінуть родичі з вже звичними гаслами "Слава героям!", а "керівники" державні особисто нагородять "Зіркою героя", чи то спрямують до Верховної ради сидіти там тихенько за партою і голосувати коли потрібно по команді, бо ж в законотворчої діяльності вони такі ж фахівці, як і в захисті Держави, її кордонів та територіальної недоторканності, то ж приїзд Саакашвілі показав дуже багато, але лише тим, хто має очі і спроможний щось бачити…

Джерело: Анатолий Кравчук, obozrevatel.com