Війна, теракти, протести, песимізм, бідність - ці слова домінують у всіх українських засобах масової інформації. Одним словом - поразки і зради. Може саме тому хочеться йти проти течії і побачити світ надії. Надія є!

Знаючи природу українців, їх сильні і слабкі риси характеру, в книжці "Антиукраїнець" я запропонував ідеальну модель держави, — звичайно, враховуючи найсучасніші соціально-економічні теорії, та геополітичні тренди сучасного світу.

Отже, наведу головні риси сучасних українців:

- толерантність до інших релігій, національностей, емігрантів, мов,

- схильність до самозабезпечення та ухиляння від сплати податків,

- відсутність амбіційності, немасштабність, концентрація на локальних проблемах і проектах,

- воля до свободи, незалежності та справедливості.

В цілому в книжці я описав ідеальну для життя, праці, бізнесу і інвестицій країну.

Підсумую. В цій країні мінімальні та стабільні податки, — і в той же час — мінімальний, але справедливий соціальний захист. В цій країні всі громадяни двомовні, але друга (майже офіційна) — англійська, перша — державна - українська. В цій країні важко жити державним та соціальним паразитам і корупціонерам, в ній заможно, але некомфортно жити державним чиновникам, політикам, урядовцям (вільна преса та антикорупційні органи ефективно працюють). В той же час — це рай для підприємців, творчих людей, тих, хто чесно, напружено та інноваційно працює… До речі, розроблена модель ідеальної країни підійде і для інших молодих країн, яких не влаштовує статус-кво. Звичайно, з урахуванням їх історичних і сучасних особливостей їх народів.

Too good to be true — дуже добре, щоб бути правдою. Звичайно, це так, але українці мають право знати, що вони втрачають у випадку, коли антиукраїнці з волею до боротьби, поразки, або зради будуть домінувати в Україні і надалі. Тому я продовжу. В такій країні економіка та реальні доходи українців будуть зростати на рівні 10–15 % досить довго: аж до того часу, поки майже всі українці, які виїхали за кордон на заробітки, не повернуться на Батьківщину, а інші українці, які ховаються в тіньовому секторі та серед пенсіонерів, не почнуть працювати легально. Ба більше: спочатку креативні, а потім і раціональні бізнесмени з Росії, разом з їх мільйонами та мільярдами почнуть емігрувати в Україну і відкривати в ній нові підприємства. Звичайно, після їх натуралізації, де тести на знання української мови і історії мають бути досить жорсткими.

Той, хто прочитав, зрозумів чи повірив, та почав діяти у відповідності з головними висновками цієї книги дійсно вартий кращого, заможного життя. Здається, що вартий багатіти лише той, хто знає дві мови: українську та англійську, — багато, напружено, креативно працює аж до 65 років, сумлінно сплачує 10 або 15 % податку на свою зарплату чи прибуток, читає не менше 10–15 книжок на рік не лише українською, але і англійською мовами, щомісяця ходить в музеї, кіно, театри, на концерти. Насправді це не зовсім так. Варті багатіти і будуть багатіти українці, які після знайомства з цією книгою почнуть підтримувати її головні ідеї. Але саме головне! На наступних виборах вони скажуть ні: популістам, шоуменам, агентам Кремля, корупціонерам, та політичним і фінансовим шахраям; вони скажуть так: українським патріотам, професіоналам-реалістам, які своїми практичними вчинками (не словами) довели свою здатність створювати умови для більш безпечного і заможного життя українців.

Моя книга "Антиукраїнець" насправді сконцентрувала в собі не стільки мої знання і досвід, скільки — знання і досвід українців та успішних націй, які перемагають, домінують, а головне, — багатіють! За останні 25 років кожен українець тричі намагався вбити в собі антиукраїнця: бідну, маргінальну, російськомовну людину: у 1991 р. українці обрали незалежність та двічі на майданах перемагали проросійські диктаторські режими. Але антиукраїнці три рази брали реванш — і завжди їм допомагав Кремль. Якщо ви не зрозуміли, чому, — прочитайте цю книгу і вбийте в собі антиукраїнця. Тим, хто не зміг - краще залишити Україну… Прихильники московсько-православної цивілізації знайдуть своє щастя в Росії, інші, слабкі духом - знайдуть роботу в Європі…

Олександр Савченко, Обозреватель