Світлини з мавпами у колясці чи з пітоном на дивані часто збирають сотні «лайків» у соцмережах. Але за ефектною картинкою ховаються щоденні ризики та виклики. Досвід Світлани Станіславської, яка вже понад десять років утримує екзотичних тварин, показує: романтики в цій справі менше, ніж здається ззовні.
Приваблива «екзотика» чи щоденний виклик?
На відміну від багатьох новачків, які беруть змій чи диких котів «для іміджу», Станіславська розглядає утримання екзотів як систему. У її будинку під Києвом свого часу мешкали десятки тварин: від сов і папуг до африканських сервалів. «Це не хобі, а цілодобова робота. Зранку я перевіряла замки, вночі годувала тих, хто активний після заходу сонця», - пояснює вона.
Щоб уникнути небезпеки, Світлана створила багаторівневу систему безпеки: вольєри з подвійним захистом, чіткий режим харчування й повний контроль за гігієною. Народження сина лише підсилило дисципліну: тварини були ізольовані від дитини, а щоденний догляд планувався так, щоб уникнути будь-яких неконтрольованих контактів, але залишити при цьому тварин членами родини для підтримки соціалізації.
Світлана - одна з небагатьох українців, яка системно підходить до питання утримання екзотичних тварин. Втім, навіть у такій родині, яка має досвід і ресурси, питання безпеки залишається актуальним. За словами Станіславської, більшість проблем виникає тоді, коли власники сприймають тварину як іграшку. «Пітон може спокійно лежати роками, а потім раптово напасти. Сервали завжди залишаються хижаками. Мавпи надзвичайно розумні, але здатні завдати шкоди в одну мить», - пояснює вона.
Особлива частина її практики - це адаптація «відмовників»: тварин, яких інші господарі не змогли утримати. Вона відновлювала сов після неправильного годування, брала на себе рептилій, птахів і навіть мавпу, яких мали намір позбутися. «Кожна така історія - це не про красу, а про стрес і виживання. І саме тут стає зрозуміло, наскільки важливі стандарти», - каже Станіславська. Власний досвід показав їй, що навіть при достатніх ресурсах і знаннях, повністю зняти ризики неможливо. Саме тому Світлана наголошує: перш ніж заводити екзота, потрібно чесно відповісти собі на питання: чи готові ви забезпечити умови, а не просто фото для соцмереж?
Зоозахисники відзначають, що саме завдяки таким ентузіастам формується нова культура утримання екзотичних тварин в Україні. «Досвід Світлани - це унікальний кейс. Вона не просто дотримується правил безпеки, а вибудовує систему, яка може стати базою для створення освітніх програм і навіть законодавчих стандартів», - кажуть в Асоціації зоозахисних організацій України.
Ризики для людей і тварин
В Україні вже були інциденти, коли утримання екзотів закінчувалося трагедією. Зокрема, у Києві в багатоповерхівці втік удав і кілька днів мешканці боялися заходити до під’їзду. Подібні історії лише підтверджують: дикі інстинкти неможливо «відключити», навіть якщо тварина виросла поруч із людьми.
Фахівці виділяють кілька основних небезпек:
- Травми. Кігті сервалів чи ікла мавп можуть спричинити серйозні пошкодження.
- Інфекції. Рептилії та примати можуть переносити захворювання, небезпечні для людини.
- Стрес у тварин. Шум, замкнений простір чи відсутність природного середовища роблять їх агресивними.
- Правові питання. Частина видів завозиться нелегально, що створює тіньовий ринок і позбавляє країну механізмів контролю.
За даними UAAnimals, в Україні нараховуються тисячі власників екзотів. Проте системи обліку та регулювання фактично немає.
Чи є «правильний» шлях?
Світлана рекомендує: перш ніж купувати екзотичну тварину, варто зважити не лише свої бажання, а й ресурси.
Необхідні:
- спеціальні умови утримання,
- готовність до великих витрат,
- консультації з ветеринарами,
- ізоляція небезпечних видів від дітей.
А головне - усвідомлення, що тварина з дикої природи не стане «іграшкою». Вона потребує поваги та відповідальності.
Екзотичні тварини в домі - це завжди ризик і випробування. Історія Світлани показує, що навіть за максимальної відданості та контролю небезпеку повністю усунути неможливо. Тож перш ніж принести змію, мавпу чи дикого кота у власну оселю, варто чесно відповісти собі: ви хочете сусіда чи співмешканця з дикої природи? Бо природа завжди бере своє.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →