Наближений до Дональда Трампа мільярдер Ілон Маск розв’язав справжню медійну війну проти низки світових політиків. З чим пов’язані нахабні дії Маска та які наслідки вони матимуть для нього — читайте в матеріалі РБК-Україна.
Ілон Маск давно звик епатувати публіку, починаючи від появи у фільмах кіновсесвіту Marvel поряд із «Залізною людиною» Тоні Старком до порятунку у Таїланді дітей, які опинилися у пастці через затоплення. Із перемогою Дональда Трампа на виборах у США Маск отримав ще більше простору для активності — уже в політиці.
За свідченням низки американських медіа, мільярдер буквально не відходить від Трампа та навіть поселився в його резиденції Мар-а-Лаго, дотичний до низки призначень і задіяний у міжнародних переговорах. Зокрема, Маск був присутній під час телефонної розмови президента України Володимира Зеленського з Трампом.
На пару з Вівеком Рамасвамі, ще одним підприємцем, Маск очолить новостворений Департамент ефективності уряду в адміністрації Трампа. Завдання цього органу з одного боку — посилити спроможність США як держави, а з іншого — зламати американську «глибинну державу» з її механізмами стримування забаганок президента. Трамп ще під час свого першого терміну зіштовхнувся із ситуацією, коли багато його ініціатив просто грузнуть через бюрократію.
Та навіть на цьому тлі протягом останніх тижнів активність Маска вийшла на новий рівень.
Медійна війна проти лідерів Німеччини, Великої Британії і Канади
28 грудня Ілон Маск опублікував гостьову статтю у поважному німецькому виданні Welt am Sonntag, де прямо і відкрито виступив на підтримку ультраправої, за багатьма оцінками, навіть неонацистської партії «Альтернатива для Німеччини». У країні 23 лютого відбудуться парламентські вибори, тож заяви Маска в німецькому політикумі однозначно сприйняли як втручання у демократичний процес.
Далі — більше. Скандал розвивається як снігова куля. Різкі заяви німецьких та європейських політиків породжують ще різкіші заяви самого Маска у відповідь. Він уже встиг назвати президента Німеччини Штайнмаєра «тираном», а канцлера Шольца — «некомпетентним дурнем», який має «піти у відставку негайно».
Паралельно Маск веде наступ у Великій Британії. Там його фаворити — популістська партія Reform UK («Реформувати Обєднане королівство») на чолі з Найджелом Фараджем. Хоч у Великій Британії вибори відбулися тільки недавно, однак переможці — партія лейбористів — уже стикнулися з катастрофічним обвалом рейтингів. У країні раз-по-раз виникають кризові ситуації, які Маск жорстко коментує.
Та навіть тут мільярдер вийшов на новий рівень, прямо атакувавши прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. Причина — давній скандал довкола розслідування діяльності емігрантських банд, які домагалися до дітей на початку 2000-х. Справи розглядалися в часи, коли Стармер був генеральним прокурором. 1 січня стало відомо, що вже зараз уряд відмовився від проведення національного розслідування подібних випадків у місті Олдем, заявивши, що місцева рада має сама ухвалити це рішення.
ПІсля цього Маска прорвало цілою низкою твітів, у яких він назвав Стармера «співучасником зґвалтування Британії». Коли ж навіть Фараджу здалося, що це занадто, Маск написав, що партії Reform UK потрібен інший лідер.
Дісталося від Маска не лише європейським лідерам. Маск творчо розвинув тролінг Трампа щодо приєднання Канади до США. Прем'єр-міністр країни Джастін Трюдо написав у Х, що немає жодних шансів на те, що Канада стане частиною США. У відповідь Маск назвав Трюдо «дівчинкою».
Залишається відкритим питання: до якої міри заяви Маска — його власна ініціатива, чи вони погоджені із Трампом. Зрештою, сам обраний президент США робить не менш резонансні заяви щодо планів придбати Гренландію ти приєднати Канаду. Однак, все це для Маска рано чи пізно може зіграти в злий жарт.
Маск і оточення Трампа
У світовій історії є достатньо прикладів коли наближені до першої особи «придворні», вважали, що спіймали удачу за хвіст. У Франції в часи Людовіка XIV це був суперінтендант фінансів Ніколя Фуке. Втім, після моменту слави він був ув’язнений та став одним з прообразів «Залізної маски». У сучасній історії — президентка Південної Кореї Пак Кин Хє та її подруга Чхве Сун Сіль. Обидві засуджені за корупцію у 2018 році.
Варто згадати й українську політику (з деякими зауваженнями, звісно) — Андрій Богдан та Ігор Коломойський в часи Зеленського чи Дмитро Табачник в часи Кучми. Хто із них просто вилетів з орбіти, хтось закінчив досить погано.
Зрештою і в самого Трампа був досвід взаємодії зі Стівеном Бенноном під час першого президентського терміну. Будучи очільником ультраправого видання Breitbart News, яке одним з небагатьох підтримувало Трампа, Беннон швидко увійшов у коло наближених до президента США. Так само як Маск, він намагався працювати з європейськими популістами, але досить швидко програв у кулуарній боротьбі.
Вирішальними у падінні всіх цих діячів були конфлікти з іншими групами в оточенні голови держави та неврахування особливостей психології першої особи. Ознаки того, що ситуація повторюється і з Маском, вже є. Як зазначає NBC News, надмірна активність Маска почала втомлювати старих соратників Трампа ще у листопаді.
Та й сам обраний президент США незадоволений тим, що Маск постійно перебуває поруч, повідомляють джерела видання The Daily Beast в оточенні політика. Представники конкуруючих фракцій, очевидно, аби зіграти на емоціях Трампа, навіть використовують фразу «президент Маск». Дарма, що мільярдер не має права на президентство. За законом, головою держави може стати лише народжений у США, тоді як Маск родом з Південної Африки.
Та поки що сильні сторони Маска роблять його цінним для Трампа. З одного боку, це хватка, підкріплена психічним розладом, синдромом Аспергера (за визнанням самого Маска). Ця хватка додає Трампу впевненості, що Маск таки подолає «глибинну державу».
З іншого боку, як-не-як, колосальний медійний вплив — 211 мільйонів підписників на персональному акаунті у соцмережі Х, велика кількість прихильників по всьому світу та й вагу самої «Х» як однієї з найбільших соцмереж світу не варто недооцінювати. Однак, це не означає, що інші не можуть впливати на Маска.
Скляний будинок, який побудував Маск
«Тому, хто живе у скляному будинку, не слід кидатися камінням». Цю приказку Маск може не знати. Тим не менш, це незнання не звільнить його від можливих наслідків своїх дій.
У Маска багато вразливих місць, на які можуть тиснути інші країни, якщо він продовжить втручання у їх внутрішню політику. Компанії Маска — Tesla, Х, SpaceX чи Starlink не працюють у вакуумі. Так чи інакше вони взаємодіють із державами по всьому світу, починаючи від законодавчого регулювання і закінчуючи урядовими контрактами. І держави можуть відповісти Маску — посиленням регулювання, санкціями, чи ще радикальнішими заходами.
Як приватні компанії все ще залишаються вразливими порівняно з державами, показали часи коронавірусу. Та мабуть, найбільш показовим у цьому плані є приклад очільника Медельїнського наркокартелю Пабло Ескобара у Колумбії 90-х років, гарно показаний у популярному серіалі «Нарко». Хоча між картелями та приватними корпораціями існує незаперечна різниця, вони мають одну спільну рису — альтернативність державі. Ескобар свого часу став найбагатшою людиною в країні, але коли вирішив піти у публічну політику, держава розв’язала проти нього справжню війну. І хоч із труднощами, але таки перемогла.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро уже закликав Єврокомісію до жорстких дій проти Ілона Маска на тлі його заяв. І це, ймовірно, лише початок.
Все це варто брати до уваги й Україні, яка чи не першою зіштовхнулася з вибриками Маска, коли він спочатку надав Старлінки для ЗСУ, а потім почав їх блокувати під час виконання бойових завдань. Та наразі, у світовій політиці з’явився ще один персональний чинник, який тільки додає глобального хаосу.