В сербському місті Свинярічка Чука археологи виявили будинок, якому 8 тисяч років. Це надзвичайне відкриття в проливає світло на походження осілого життя в Європі і дає змогу по-новому зрозуміти ранні сільськогосподарські суспільства та поширення неолітичних інновацій на Балканах.
Про це йдеться в звіті Австрійської академії наук про відкриття під назвою "Перші осілі люди в Європі: у Сербії виявлено будинок віком 8000 років".
Австрійсько-сербська група археологів під керівництвом Австрійської академії наук виявила залишки прямокутного будинку, побудованого близько 8000 років тому.
Археологічні дані вказують на те, що це місце пов’язане з культурою Старчево (6200 і 4500 рр. до н. е.), народом Південно-Східної Європи, який є частиною ширшої культури Старчево–Керош–Кріш, що дало початок центральноєвропейській культурі лінійної кераміки.
Споруда побудована з використанням плетених виробів, укріплених дерев’яними стовпчиками, на що вказують частково зруйновані архітектурні елементи, які збереглися через спалення.
Під час розкопок також були знайдені знаряддя праці та розкидані посудини, а також спеціальні місця всередині споруди для зберігання їжі, наприклад зерна та насіння.
На думку дослідників, відкриття кидає виклик попереднім моделям, які припускали, що ранні поселенці Європи були кочовими або лише сезонними, на основі широко поширених ям, які часто інтерпретуються як залишки легких хатин.
«Замість кочових або сезонних поселень невеликих груп, піонери неоліту на Балканах, схоже, будували стабільні будинки з приміщеннями для зберігання припасів і зерна», — пояснює Барбара Хорейс, археолог і науковий директор Австрійського археологічного інституту в ÖAW.
Культура Старчево представляє найдавніші неолітичні спільноти на Балканах, вона відіграла центральну роль у поширенні сільського господарства з Анатолії до Європи. Нинішні розкопки також викликають нові питання щодо можливої взаємодії з регіональними мисливцями-збирачами.
Щоб детально проаналізувати знахідки, дослідники використовують мікроархеологічні методи, включаючи дослідження опадів, аналіз ботанічних і зоологічних залишків, а також хімічні дослідження ґрунту.
