Цінність мобільного зв'язку українці вкотре усвідомили під час відключень світла. Без електроенергії зробити звичайний дзвінок або надіслати лист кожному з нас тепер вкрай непросто. Для когось це навіть стало питанням збереження життя, бо коли зв'язок "лежить", неможливо викликати ні швидку, ні поліцію, ні пожежників.
17 липня 2024 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) зобов’язав мобільних операторів забезпечити мінімум 10 годин роботи мережі, коли світла немає.
Оператори мають забезпечити живлення своїх базових станцій джерелами автономного живлення. Три мобільні оператори, які працюють в Україні, фактично й робили ще з перших блекаутів у 2022 році, але більшість обладнання дозволяло тримати зв'язок менше нової планки в 10 годин. Тепер же компаніям ставлять значно вищі вимоги.
Чи зможуть оператори зробити так, щоб зв'язок тримався при повній відсутності світла довго, читайте у матеріалі РБК-Україна нижче.
Чому при відключенні світла виникають проблеми зі зв'язком
Відключення світла впливають на роботу всіх базових станцій зв'язку в Україні. Мережі багато років будували з розрахунку на те, що світло буде завжди. Та й уявити, що у сучасному світі електроенергію вимикатимуть іноді на 10-12 годин, у попередні роки всім було важко.
Коли світло зникає, інфраструктура операторів відразу стає залежною від батарей і генераторів, а ті потребують постійної підзарядки і заправки. Можна використовувати альтернативні джерела живлення, але якість зв’язку буде гіршою.
Під час знеструмлень базові станції операторів перемикаються на альтернативні джерела живлення, пояснює РБК-Україна Станіслав Прибитько, директор директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектра Мінцифри.
"Одна з причин, чому зникає або погіршується зв`язок – збільшення навантаження на мережі. Коли вимикають електроенергію – більшість користувачів в один момент перемикаються з фіксованого офісного чи домашнього інтернету (wi-fi) на мобільний. Домашній інтернет вимикається у тих, чий провайдер не може надавати інтернет-доступ під час знеструмлень, або які вдома чи офісі завчасно не подбали про живлення роутерів від павербанків чи інших накопичувачів енергії", – говорить фахівець.
Ситуації зі зв'язком в регіонах України бувають дуже різні. Наприклад, сьогодні на півночі Харківщини люди можуть легко телефонувати одне одному і дивитися гігабайти відео в інтернеті. А наступного дня фіксується дефіцит електроенергії, і навіть звичайний телефонний дзвінок стає непосильною задачею. Де зв'язок краще і де він гірше – це справді важко виміряти за регіонами, підтверджують РБК-Україна у Мінцифри. Адже відключають світло всюди в різний час і нерівномірно.
Мобільні оператори кажуть, що намагаються планувати автономне забезпечення живленням обладнання так, щоб за відсутності світла зв’язок залишався доступним для більшості абонентів в усіх регіонах. Але це дається з великими зусиллями.
"Світло відключають по всій країні, тому ситуація зі зв’язком приблизно однакова у всіх областях та дуже залежить від тривалості та частоти планових та екстрених вимкнень", – пояснюють РБК-Україна в прес-службі компанії lifecell.
Станції зв'язку забезпечують чим можуть: генераторами, акумуляторами, сонячними станціями. Але в кожному випадку є свої складнощі. Всі базових станцій Vodafone забезпечені акумуляторами. Вони мали б протягом короткого часу переключатись на роботу від акумуляторів. Але це в теорії. На практиці ж усе залежить від стану акумулятора на даний момент, каже начальниця відділу зв'язків з громадськістю компанії Vodafone Вікторія Рубан.
"Акумулятор може, наприклад, не встигнути дозарядитись після попереднього відключення, адже на зарядку, в залежності від типу акумулятора, потрібно до 6 годин", – пояснює вона.
Найбільш вразливі – акумулятори старого типу. Вони просто не були розраховані на часті тривалі відключення. Тому останні два роки у Vodafone встановлюють батарей нового, літій-ферумного типу (LiFeРO4). Вони набагато краще пристосовані до важких умов експлуатації при частих та тривалих відключеннях і можуть забезпечувати в 13 разів більше циклів зарядки.
Коли ємність акумуляторів вичерпується, інженери-енергетики вдаються до резервування живлення за допомогою генераторів. Всі мобільні оператори кажуть, що закуповують генератори, в тому числі стаціонарні і мобільні. Але зізнаються, що забезпечити ними повне автономне живлення важко.
По-перше, існуючі моделі мобільних генераторів не передбачають автоматичний перехід на резервне джерело живлення у разі відключення електроенергії. І в разі відключення аварійні бригади мають виїхати на місця для запуску генераторів, коментує Вікторія Рубан.
"Навіть коли генераторів достатньо, жоден оператор не зможе власними силами одночасно відправити людей до кожного майданчика і вчасно заправляти. По-друге, багато об’єктів зв’язку розташовані на дахах, куди доставити і встановити генератор неможливо", – пояснює вона.
Генератори для живлення базових станцій суттєво відрізняються від побутових, які вмикають в кафе, магазинах і офісах. Для станцій зв'язку підходять тільки ті, що мають потужність від 9 кВт. Вони зазвичай великих розмірів і багато важать.
Швидко переміщувати такі генератори по місту не вдасться. Хоча в компаніях намагаються автоматизувати процес переходу базової станції на живлення від генераторів під час знеструмлень, питання дозаправки під час тривалої відсутності світла все одно залишається.
Які вимоги висуває мобільним операторам держава
З 2022 року мобільні оператори збільшили інвестиції у закупівлю генераторів та акумуляторів, зокрема літійних, що забезпечують роботу базових станцій без зовнішнього живлення. Сумарно інвестиції в енергонезалежність всіх операторів склали близько 2 млрд грн, нагадує Станіслав Прибитько.
"Щоб сприяти мобільному зв`язку під час знеструмлень, Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ) підготував розпорядження, яке визначає вимоги для мобільних операторів та інтернет-провайдерів по підготовці до відсутності електропостачання до 72 годин", – пояснює він.
Це дасть можливість покращити рівень працездатності мереж під час віялових та аварійних відключень електроенергії в областях, де можливий тривалий блекаут.
Також до 1 жовтня не менше 60% базових станцій мобільного зв’язку, які розташовані в межах кожної області мають отримати автономне резервне живлення, до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до 1 лютого 2025го – всі 100% базових станцій мобільного зв’язку. Загалом до 2030 року Україна планує забезпечити мобільним зв’язком та широкосмуговим доступом до інтернету 98% населення. Зараз цей показник – на рівні 91%.
Під час блекаутів мобільні оператори та інтернет-провайдери мають:
- координувати роботу технічних бригад, які забезпечують роботу базових мобільних станцій: вмикають генератори, замінюють акумулятори;
- забезпечити мобільні базові станції альтернативними джерелами живлення. Зокрема, таких, які забезпечують зв`язком частину державних органів.
- інформувати Національний центр оперативно-технічного управління мережами про проблеми з підтримання сталості послуг;
- сповістити громадян про перебої із мобільним зв`язком та інтернетом під час довготривалих знеструмлень. Це можуть бути смс-сповіщення, новина на ресурсах операторів та провайдерів тощо.
Чи зможуть оператори забезпечити 10 годин зв'язку без світла
Всі опитані РБК-Україна мобільні оператори заявляють, що постійно інвестують в обладнання, яке б забезпечувало українцям зв'язок. Співпрацюють і з бізнесом, який готовий надавати їм за гроші свої генеруючі потужності.
Попри це, коли світла немає довго, проблеми з інтернетом і мобільним зв'язком залишаються. І невідомо, як вдасться забезпечувати зв'язком людей цілих 10 годин, якщо й чотири години даються непросто. Крім генераторів, для обслуговування потрібні й люди, а кадрів все більше не вистачає.
У lifecell кажуть, що вже вклали в енергонезалежність понад 800 мільйонів гривень і планують інвестувати ще близько 240 мільйонів до кінця року в альтернативні джерела живлення. До кінця 2024-го хочуть забезпечити близько 70% технологічних майданчиків літієвими батареями і підключити ще близько 200 базових станцій до генераторів. Але дається взнаки і ситуація з кадрами.
"Всі наші плани також залежать від наявності спеціалістів – ми працюємо з підрядними організаціями, співробітників яких мобілізують. Тому не виключено, що скоро оператори можуть стикнутися із проблемою, коли джерела резервного живлення закуплені, а встановлювати й обслуговувати їх нема кому", – зазначають у lifecell.
Після атак на енергетичну інфраструктуру в березні-квітні у Vodafone подвоїли заплановані на цей рік інвестиції в енергонезалежність. Планують закупити додаткові генеруючі потужності та системи автономного енергозабезпечення на 438 мільйонів гривень. Загальні інвестиції в енергостійкість мережі у 2022-2024 роках перевищать 674 мільйонів гривень, кажуть РБК-Україна в компанії.
З початку великої війни у "Київстарі" замінили на базових станціях 115 000 літієвих акумуляторів для резервного живлення, скоро закуплять ще понад 61 тисячу акумуляторів. Закуповують і генератори. Загалом інвестиції компанії на тлі відключень світла сягнули 1 мільярда гривень.
Схоже, що зараз компаніям доведеться вкладати ще більше грошей, щоб виконати вимогу наявності світла протягом 10 годин під час блекаутів.
У Vodafone запевняють, що забезпечили 100% визначених Рішенням РНБО критично важливих об'єктів. За словами Вікторії Рубан, це також допоможе утримати зв'язок протягом мінімум трьох діб.
"Київстар" теж декларує, що робить все можливе для забезпечення зв'язком при можливих блекаутах. Закуплять ще ще 848 стаціонарних генераторів, які мають більші потужності у порівнянні з переносними. І вже обладнали джерелами безперебійного живлення 23 тисячі багатоквартирних будинків, щоб забезпечити роботу послуги "домашнього інтернету", коли світла немає.
"Всі визначені в рамках відповідного Рішення РНБО критично важливі об`єкти забезпечені генеруючими потужностями, щоб зв'язок був протягом як мінімум трьох діб у разі повномасштабного блекауту", – коментують в компанії.
Попри всі зусилля, підключити до автономної генерації всі об`єкти мережі й до запровадження вимоги про 10 годин зв'язку було і є технічно неможливо. Також через чотири години роботи акумулятори повністю виснажуються і потребують щонайменше 8 годин стабільного електроживлення, щоб перезарядитися. Також для живлення однієї базової станції від генератора треба до 50 літрів дизельного палива на добу.
"Потрібні й самі люди, які привезуть, підключать (якщо мова йде про переносний генератор) й регулярно доливатимуть паливо", – описують ситуацію в lifecell.
Коли світло вимикають надовго, оператори часто змушені встановлювати пріоритети, які базові станції забезпечувати. В компанії кажуть, що фізично не можуть забезпечити альтернативне живлення для всіх базових станцій.
"Наш вибір відбувається з точки зору забезпечення максимального покриття. Тому, на жаль, в періоди відключень покриття не буде суцільним", – пояснюють проблему в прес-службі.
Як зберегти зв'язок довше: поради абонентам
Що найперше треба зробити, коли у вас вже пропав мобільний зв'язок і треба подзвонити? В Мінцифри радять скористатись національним роумінгом. Це можна зробити без додаткової плати і зміни номеру.
"Але пам'ятайте, що зв`язок під час знеструмлень дуже нестабільний через збільшене навантаження. Краще спілкуватись за допомогою телефонних дзвінків, SMS і текстових повідомлень у месенджерах", – каже Станіслав Прибитько.
Також можна завчасно завантажити мапу пунктів незламності в Дії, де можна зарядити гаджети та під’єднатися до інтернету. Всі оператори радять користуватися національним роумінгом, який запустили ще з перших блекаутів: якщо поганий зв'язок у одного оператора, можна переключитися на другого або третього. Це можна зробити без додаткової плати і зміни номеру.
"Для цього в налаштуваннях мобільного телефону необхідно обрати автоматичний вибір мережі, а якщо смартфон не реєструється в мережах інших операторів, то обрати вручну іншу доступну мобільну мережу", – пояснюють у Київстарі.
У Vodafone радять забезпечити кілька каналів зв'язку. Наприклад, звернути увагу на енергоефективний фіксований інтернет, який працює навіть за умов вимкнення світла. Для цього потрібно лише заживити роутер і сам пристрій. Бо якраз відсутність домашнього інтернету під час відключень збільшує навантаження на мобільну мережу.
"Власникам сучасних смартфонів за наявності працюючого wi-fi можемо порадити користуватися дзвінками за VoWiFi – Voice over Wi-Fi. Ця технологія може бути актуальною для абонентів, які знаходяться в приміщенні з обладнаним wi-fi, але без мобільного покриття. Частині абонентів ця послуга вже підключена", – коментують у lifecell.
Українцям радять користуватись зв'язком ощадливо. Це зробить внесок у те, щоб зв'язок був у всіх. Наприклад, можна вимикати автозавантаження медіа в месенджерах, не використовувати відео хостинги (YouTube, Netflix). Підписка YouTube дозволяє завантажити потрібне відео заздалегідь і переглядати його пізніше в офлайні. Варто утриматись від користування сервісами з важким контентом, які генерують збільшений трафік, такі як ТіkTok.
"Це насправді може врятувати чиєсь життя. Можливо, якщо ви відмовитеся від перегляду тіктоків під час блекауту, ваші сусіди зможуть викликати швидку в разі критичної ситуації. Якщо перегляд критично треба, то варто встановити нижчу якість відео", – звертає увагу Вікторія Рубан.
В Мінцифри радять уточнити у домашнього інтернет-провайдера, чи використовує або чи може підключити інтернет за технологіями, які працюють під час знеструмлень. Провайдери можуть забезпечувати інтернетом від 4 до 72 годин.
Одна з найефективніших технологій, яка може забезпечити інтернетом до 72 годин під час відключень електроенергії – це xPON. Перед вибором технології визначтесь на який час під час знеструмлень вам треба буде інтернет.
Якщо провайдер не використовує цю або інші технології, знайти іншого провайдера можна на мапі інтернету під час знеструмлень від ЛУН Місто, або спитавши у сусідів, радять у відомстві. Після підключення енергоефективної технології треба буде купити павер-банк для WiFi роутера та другого пристрою, який з'єднує ваш роутер з мережею провайдера (ONU).
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →