Верховна Рада відмовилася від переходу із зимового на літній час і навпаки. За відповідний законопроект проголосував 261 народний депутат. Автор ініціативи - голова ВРУ Руслан Стефанчук - вважає, що це допоможе зміцнити безпекові позиції України та наблизити до ЄС, а разом з тим допоможе уникнути негативного впливу переведення годинника на організм. “Апостроф” попросив фахівців проаналізувати рішення.
Згідно із законопроектом № 4201, підтриманим народними депутатами в цілому, цьогорічний перехід на зимовий час відбудеться востаннє. “Тобто в цьому році ми ще в останню неділю (27-го) жовтня переведемо стрілки на зимовий час і далі вже переведення на літній час з 2025-го та далі не буде”, - пояснив нардеп Ярослав Железняк. Автор ініціативи - спікер парламенту Руслан Стефанчук - обгрунтував ідею скасування переведення годинника двічі на рік у пояснювальній записці.
Правові засади, реінтеграція, світова практика: для чого Рада скасувала переведення годинника
Згідно з пояснювальною запискою, необхідність прийняття документу, зокрема, зумовлена тим, що в нашій державі відсутній закон, який би регулював порядок обчислення часу. Крім того, законопроект покликаний забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, “оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – Російської Федерації”.
“Встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу у свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”, - сказано в документі.
Окрім цього, як зазначають автори ініціативи, щорічне переведення стрілок годинника на одну годину вперед і назад призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається як на її фізіологічному, так і на психологічному стані. “Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб. Наукові дослідження пов'язують зміни часу із захворюваннями серцево-судинної або імунної систем, оскільки вони переривають біологічні цикли”, - йдеться у документі
Разом з тим, сезонний перехід часу не допомагає енергозбереженню, в той час як відмова від переходу на літній і зимовий час відповідає світовій практиці. Автор законопроєкту також звертає увагу на те, що близько 140 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики. “Європейський парламент ще в 2020-му звернувся до членів ЄС з пропозицією визначитися з тим часом, на якому вони хочуть залишитися: або природній, так званий зимовий час, або літній, тобто +1 до природнього. Зараз у країнах ЄС розглядають це питання”, - розповів Руслан Стефанчук під час брифінгу.
Спікер наголосив: це рішення - державної політики. “Україна отримала київський час, це час, який діє на всій території України. Хочу нагадати, що в перші дні після того, як росія анексувала українську територію, Крим, перше, що зробила, - ввела туди московскоє врємя. Це питання навіть не відчуття, це питання державної політики. Коли хтось говорить, що часові пояси - це паралельні лінії - будь-який часовий пояс - це завжди геополітичний вимір”, - наголосив Стефанчук.
Без економії і як у Росії: що не так із рішенням Ради
У 2018 році Європейська комісія і справді запропонувала законодавчий акт, який скасовує сезонне переведення годинника. Європейський парламент підтримав цю пропозицію значною більшістю голосів, запропонувавши скасувати зміну часу в 2021 році. Але уряди ЄС не погодили і більшість країн все ж переводить годинник двічі на рік. Так, у Польщі на літній час переходять в останню неділю березня, на зимовий - в останній тиждень жовтня.
Країни, які не практикують перехід на літній час, включають Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію, Ісландію, Росію та Туреччину.
“По-перше, почнеться різний час з Європою. У нас в один час буде одна різниця, в інший - інша. По-друге, ми прямуємо до ЄС, в усьому ЄС переводять годинники, це в Російській Федерації не переводять. Тому куди ми рухаємося врешті решт?" - коментує “Апострофу” народний депутат “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко.
Скасувавши перехід на літній час, Україна стала єдиною в Європі державою, в якої кілька західних сусідів матимуть більше часу, зауважив журналіст Сергій Сидоренко.
Крім того, фіксація зимового часу позбавляє українців шансу економії електроенергії. Деякі фахівці не погоджуються з автором законопроекту, що цього ефекту не було.
“Коли вранці темно, якщо на годину пізніше починати заняття у школах, значить на годину менше треба палити лампи. Очевидно, що вигоди були. На прикладі шкіл та інших установ, які працюють зранку. Якщо вони на годину будуть пізніше починати роботу, будуть економити бюджетні кошти”, - пояснив “Апострофу” експерт з питань енергетики Олександр Сергієнко.
“Наприкінці червня в Києві відтепер світатиме вже о 3-й ранку, а натомість сутенітиме о 20-й вечора (зараз – о 4-й і о 21-й відповідно). Це відчутно збільшить витрати установ, підприємств і домогосподарств на електричне освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени, що матиме особливо відчутний ефект в умовах постійних відключень електроенергії, спричинених руйнуваннями енергетичної інфраструктури”, - наголосив президент Академії наук вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Олександр Наконечний у відкритому зверненні до президента Володимира Зеленського з проханням ветувати ініціативу.
Що стосується впливу переведення годинника на серцево-судинну систему, то він не є критичним.
“Переведення часу, на мій погляд, не має істотно впливати на серцево-судинну систему, загострення цих захворювань, як наприклад, нинішня спека. Справді, переведення годинника змінює наші ритми, може здійснити опосередкований вплив на людей з важкими хворобами. Але це також буде пов’язано з їхнім способом життя. Люди, які важко хворіють, мають окремий розподіл навантаження на день, можуть його корегувати і цим самим запобігти загостренню своїх хронічних захворювань. Загалом суттєвим поштовхом до загострення хронічних серцевих хвороб [переведення часу], думаю, не має”, - пояснив “Апострофу” кардіолог вищої категорії Олександр Цілуйко.
Утім, щоб ініціатива набула чинності, її ще має підписати президент.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News