Обіг зброї в Україні все ж, схоже, вирішили лібералізувати. У середу, 19 березня, Верховна Рада 300-ма голосами підтримала в першому читанні законопроєкт "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України". Документ стосується необхідності декларування незареєстрованої вогнепальної зброї з подальшим збереженням її у громадянина на період війни. Це не єдина законодавча ініціатива щодо легалізації зброї. Йдеться також про скасування кримінальної статті щодо незаконного зберігання та виробництва зброї, за яке наразі передбачено від трьох до семи років ув’язнення. Чому депутати виступають з такими ініціативами та які вони можуть мати наслідки, розбирався "Апостроф".
Останнім часом в Україні регулярно виникають ініціативи щодо пом’якшення ситуації зі зброєю на руках в українців. Приводів для цього достатньо. Яскравий випадок стався на Київщині: 18 березня у селі Требухів у 40-річного жителя знайшли вдома 1200 патронів калібру 5,45 та 7,62 мм, 12 гранат, димову шашку та 2 ручних гранатомети. Чоловік нібито знайшов такий арсенал на колишніх окупованих територіях Броварського району. Тепер йому загрожує до семи років ув'язнення.
Однак уже найближчим часом подібні справи можуть зникнути. Народні депутати законопроектом №11073 пропонують скасувати кримінальну відповідальність за зберігання та виготовлення зброї – вилучити з Кримінального кодексу статті 263 та 263-1.
Одна з причин – на прифронтових територіях людям потрібні засоби самозахисту.
"В нас за останніх два роки щороку близько п'яти тисяч кримінальних проваджень відкриваються з цієї статті, - каже "Апострофу" одна з авторів ініціативи, нардеп Олександра Устінова від фракції "Голос", - Але у воєнний час, коли на початку повномасштабного вторгнення людям роздавали зброю, для них це є зараз засіб самозахисту".
Замість в’язниці депутати пропонують лишити адміністративне покарання, тобто, штрафи, значно їх збільшивши. Зокрема, до 960 – 2 280 грн за придбання, зберігання, носіння або передання зброї без відповідного дозволу. Та від 17 до 34 тис грн за виготовлення, перероблення або ремонт зброї без ліцензії.
Усунути суперечності
Друга причина, чому депутати хочуть прибрати кримінальне покарання – потрібно навести лад у законодавстві.
Зараз в Україні є дві паралельні норми щодо зберігання зброї. Стаття про штрафи - 190 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Та згадані статті 263 та 263-1 Кримінального кодексу.
І це відкривало великі можливості для маніпуляцій, корупції чи банально покращення статистики розкриття злочинів.
"Коли в людини на блокпосту вилучають три патрони, гранату чи пістолет, чи якусь іншу зброю, то слідчий просто складає показник за статтею 263, дуже швидко отримує висновок експертизи, що річ призначена і придатна для проведення пострілу, відтак, це зброя. Далі угода (зі слідством - "Апостроф") чи умовний вирок, і показник для правоохоронця, що він розкрив тяжкий злочин", - розповідає "Апострофу" про типову ситуацію юрист Асоціації власників зброї Віталій Коломієць.
Тож лише штрафи замість тюремних строків мали б відсіяти такі "дрібні" випадки.
"Коли в слідчого не буде цієї опції легких показників і він вилучатиме зброю, то в нього буде стояти завдання перевірити на інші статті Кримінального кодексу. Наприклад, стаття 410 "Привласнення або крадіжка військового майна". І що ми в такому випадку отримаємо? Замість формальних 5,5 тисяч кримінальних правопорушень по 263 статті буде більше можливостей розслідувати реальні злочини, що пов'язані зі зброєю", - переконаний Віталій Коломієць.
Фактор злочинності
На поширення зброї серед злочинців це не мало б серйозно вплинути. За словами екс-речника МВС Володимира Поліщука, сама наявність зброї вже давно не є кримінальним чинником порушення кримінальної справи. Її розглядають переважно у комплексі з іншими можливими правопорушеннями.
"Якщо організована злочинна група існує, то правоохоронці мають мати інші оперативні дані, інші докази, які прийме суд – про те, що за допомогою цієї зброї готувалися якісь злочини. Тобто головне тут не саме знаряддя, а злочин, який буде готуватися за допомогою цієї або іншої зброї", - зазначає колишній правоохоронець.
Крім того, дійсно великі арсенали сховати не так вже й легко.
"Звичайно, приховати якусь таку зброю, як тяжку зброю, це складно і це майже нереально. І правоохоронці також, я думаю, будуть працювати в тому напрямку, щоб такої зброї у людей не було", - наголошує Володимир Поліщук.
Але існує й інша думка. Для нормальної роботи правоохоронних органів потрібні ресурси – люди, техніка, тощо. А зараз вони більше зайняті боротьбою з російським агресором. Тож, на думку експерта з кримінального права Григорія Усатого, ініціатива нардепів не вирішить проблему і призведе до непередбачуваних наслідків.
Зберігання зброї – це так званий триваючий злочин. Людина з гранатою чи автоматом вдома може ним ніколи не скористатися. Але ризик використання залишається. Особливо, коли кількість стресу та психологічних проблем через війну зростає.
"У нас з'явиться дуже багато варіантів безкарного використання зброї на вулицях, зростання вуличної злочинності, і крім воєнних загроз, які існують від зовнішнього ворога Росії, посиляться внутрішні небезпеки для тих громадян, які знаходяться на неокупованих територіях. Замість того, щоб ухвалити відповідний спеціальний закон, пропонують такий собі гібрид, який неспівмірний з тими завданнями, які ставляться – забезпечити безпеку українців", - переконаний Григорій Усатий.
Системне рішення
У більш тривалій перспективі МВС планує, що всю важку зброю на руках в українців зберуть, але після війни.
Законопроект про декларування вогнепальної зброї (№9583) пройшов перше читання 20 березня. Планується, що на час воєнного стану українці повинні повідомити поліцію про її наявність. Однак на час воєнного стану її можна буде зберігати вдома, очевидно, для самозахисту. Більш серйозне озброєння, за планами депутатів, і надалі буде заборонене.
"Однозначно, що поза законом після війни – це гранатомети, вони мають бути обов’язково здані до підрозділів системи МВС", - нещодавно повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
У цілому правила гри щодо зброї на руках в українців повинен встановити інший більш масштабний законопроект - "про право на цивільну вогнепальну зброю" (№5708). Він важливий не лише для українців, а й для наших союзників, з міркувань безпеки.
"З мого спілкування з більшістю представників посольств, одне з перших питань, що задають - що ви будете робити зі зброєю. Тому що всі розуміють, що наразі в нас взагалі не врегульовано це питання. До цих пір, третій рік повномасштабної, і 10 років війни, в нас немає закону про зброю", - зазначає Олександра Устінова.
Законопроект лежить у Верховній Раді з 2021 року. Однак найближчим часом, за даними редакції, на його ухвалення очікувати не варто. Тож, поки що отримання дозволів на зброю регулює звичайний наказ МВС за №622.
"Там найбільш серйозний камінь спотикання – це закріплення норм про придбання, зберігання та використання короткоствольної вогнепальної зброї. Це зброя прихованого носіння. Відповідно, зброярське лобі пропонує легалізувати цей варіант і дозволити громадянам вільно придбавати таку зброю. Очевидно, правоохоронні органи – проти, тому що вони розуміють наслідки використання такої зброї. І профілактику від злочинів їм доведеться здійснювати", - каже Григорій Усатий.
В Асоціації власників зброї мають свою версію, чому законопроект "залежався".
"Поліція і МВС хочуть зберігати монополію і на цей ринок, і на ці правовідносини. Їм зараз все зручно. Навіщо людей, парламент слухати, коли ти сам своєю інструкцією регулюєш це як хочеш. Визначаєш собі обсяг повноважень. Що ти можеш перевіряти, як ти можеш перевіряти, кому давати, кому не давати зброю", - зазначає Віталій Коломієць.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →