Кабінет міністрів скасував мораторій на відключення житлово-комунальних послуг, який запроваджували у 2022 році у зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії. Згідно зі змінами, українців знову можна відключати від світла, газу та водопостачання, якщо є заборгованість.
Докладніше про те, чому уряд зважився на цей крок, винятки та можливі наслідки, - у матеріалі РБК-Україна.
Мораторій на штрафи та пеню за несвоєчасну оплату, а також на відключення від послуг ЖКГ запровадили майже одразу після російського вторгнення. Рішення пояснювали потребою захистити українців. Постанова Кабінету міністрів №206 від 5 березня 2022 року, зокрема, передбачала заборону:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, відсотків річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати чи оплати не в повному обсязі
Ці норми застосовувалися з 24 лютого 2022 року, але під кінець минулого року були переглянуті. Згідно з постановою №1405, фактично мораторій скасовано, щоправда, з деякими винятками.
Кого відключатимуть від послуг ЖКГ, а кого ні
Новий порядок уточнює, на кого поширюється заборона нарахування штрафів, пені, відключення, стягнення боргів та нарахування плати за житлово-комунальні послуги:
- на тих, хто проживає на територіях, де ведуться бойові дії (територіях можливих та активних бойових дій)
- на тих, хто проживає на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією (відповідно до переліку Мінреінтеграції), - до дати припинення бойових дій або окупації
- на тих, чия нерухомість була пошкоджена внаслідок воєнних дій (за умови інформування відповідних постачальників комунальних послуг)
Зазначимо, у переліку Мінреінтеграції вказано три райони Дніпропетровської області, три райони Донецької, два райони Запорізької, два райони Миколаївської, чотири райони Сумської, шість районів Харківської областей тощо. З повним списком можна ознайомитись за посиланням.
Таким чином, ті українці, які не проживають на перерахованих вище територіях, зобов'язані погасити борги по комуналці. Інакше їм загрожують заходи аж до відключення світла, газо- чи водопостачання.
Скасування мораторію. У чому причини
Як заявив голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, основна причина - зростання заборгованості. І якщо, за його словами, субсидіанти та пенсіонери залишаються найбільш дисциплінованими платниками (через загрозу "злетіти" з субсидії та вироблену роками звичку), то досить забезпечені українці почали зловживати мораторієм і накопичувати борги, наприклад, за електроенергію.
"Ми бачимо, що деякі категорії, які можуть платити, не платили, розуміючи, що за це взагалі нічого не буде. Тому уряд ухвалив таке рішення. Ситуація, коли субсидіанти та пенсіонери платять, а багато заможних людей не платять за ЖКГ, неправильна та несправедлива", - зазначив він в ефірі телемарафону.
Чому Кабмін наважився на це саме зараз? На думку виконавчого директора Асоціації енергоефективних міст України Святослава Павлюка, борги досягли такого рівня, коли їх неможливо ігнорувати та з цим треба щось робити.
"До того ж значну частину, особливо в електроенергетиці та тепловій енергетиці, ми закривали за рахунок допомоги, яку нам надавали партнери. Очевидно, в 2024 році ця допомога буде значно меншою і нам потрібно буде перебивати внутрішнім ресурсом. Швидше за все, йдеться про те, що уряд намагається зупинити збільшення заборгованості на ринку", - розповів він у коментарі РБК-Україна.
Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев погоджується: на сьогодні чимало споживачів не платять за ЖКГ у повному обсязі. Як наслідок, у постачальників та компаній, які надають відповідні послуги, виник брак коштів та ресурсів.
"Тому від загального скасування штрафів давно треба було відмовитися. Деякі юридичні особи просто перестали платити, хоча така можливість у них є. Перестали необ'єктивно, це не вимагало жодного обґрунтування, всі просто посилалися на мораторій. У результаті зросла загальна заборгованість на ринках. Якщо казати щодо ринку електроенергії, то там загальна заборгованість понад 60 млрд гривень", - зазначив він у розмові з виданням.
За його словами, генеруючі компанії та компанії з розподілу неодноразово просили переглянути підхід та дозволити відключення злісних боржників.
"У нас дуже велика кількість підприємств, організацій та установ, які не платять необґрунтовано. Наприклад, коли торговий центр вважається об'єктом критичної інфраструктури, це виглядає дивно. Фактично Кабмін скасував загальну індульгенцію та дозволив розглядати відключення за борги у кожному конкретному випадку", - додав експерт.
Щодо боргів за світло, газ і воду, то на сьогодні важко назвати точні цифри. Інформація не оприлюднюється Держстатом, її немає у публічному доступі. Якщо ж казати загалом, то рахунок іде на десятки мільярдів, каже Рябцев.
Відключення від світла, газу та води: як це працює
Якщо говорити про те, які послуги можуть відключати насамперед, то перш за все йдеться про електро- та газопостачання.
"Бо саме там найбільші борги. У випадку з теплом чи водою відключити непросто з технічної точки зору, а іноді неможливо це зробити", - наголошує Святослав Павлюк.
- Електроенергія
На скасування мораторію першими відреагували постачальники електроенергії. Зокрема, "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" закликає абонентів не зволікати з оплатою та погасити борги за світло, а "Полтаваенергозбут" запрошує для звірки спожитих та оплачених кіловат, та за наявності заборгованості просить погасити її у найкоротші терміни.
"Щоб уникнути відключення вашого житла від електроживлення, наполегливо просимо вас у найкоротші терміни вирішити питання щодо погашення існуючої заборгованості", - звертається до абонентів "Миколаївська енергопостачальна компанія".
Зазначимо, такого поняття як мінімальна заборгованість, за яку можуть відключити від електропостачання, немає. Тому відключення можливе за будь-яку прострочену суму. Але, як правило, в першу чергу без світла залишаються абоненти з найбільшою сумою боргу з урахуванням періоду заборгованості.
Також законодавство не встановлює мінімального періоду. Досить не сплатити рахунок до 20 числа включно, як у постачальника з'явиться право розпочати процедуру відключення. Хоча, як показує практика, у більшості випадків у споживача є один-два місяці, щоб вжити заходів та уникнути неприємних наслідків.
Відключення за борги може відбуватися за такою процедурою. Постачальник не пізніше 10 робочих днів до дати відключення має направити письмове повідомлення із сумою заборгованості, обґрунтуванням, числом та часом припинення подачі світла, ПІБ та підписом відповідальної особи.
При цьому датою отримання вважається дата особистого вручення (підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції), третій день з дати отримання поштовим відділенням (якщо надіслали рекомендованим листом). Інший спосіб сповіщення може бути передбачений договором із постачальником або оператором системи розподілу. Якщо абонент погасить борги та повідомить постачальника, то постачання електроенергії не припиняється.
Відновлення подачі світла здійснюється протягом 3-5 робочих днів (місто/сільська місцевість) після того, як споживач усуне порушення. Витрати покриваються рахунок коштів, відшкодовуваних споживачем.
- Газ
Відповідно до правил, якщо побутовий споживач не сплатив за спожитий газ протягом 10 днів після терміну, визначеного договором поставки, постачальник має право застосувати заходи щодо відключення, надіславши письмове повідомлення. У ньому мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання. Вона не може бути раніше ніж через 3 дні після дати отримання повідомлення.
Якщо правила порушує постачальник, абонент має право оскаржити припинення подачі газу в суді. Підставами для позову можуть бути невказана вимога постачальника щодо необхідності самостійного припинення відбору газу або невказана сума боргу, яка не відображалася в акті про відключення.
Відновлення газопостачання здійснюється оператором системи розподілу протягом 2 робочих днів у містах та 5 календарних днів у сільській місцевості після письмового звернення споживача (його постачальника), після усунення порушень (наприклад, погашення або реструктуризація боргу) та відшкодування витрат оператору на відключення/підключення до системи .
- Вода
У разі несвоєчасних платежів за централізоване водопостачання споживач сплачує пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не більше 0,01% суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, який слідує за останнім днем граничного строку внесення плати.
Порядок відключення прописано у законі "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ст. 26 виконавець має право припинити подачу води, якщо абонент не погасив борги протягом 30 днів із дня отримання попередження . Яке скеровується не раніше наступного робочого дня після закінчення крайнього терміну оплати, визначеного у договорі.
Підключення відбувається протягом 1 дня з дати повного погашення боргів або з дати укладання договору реструктуризації. Витрати підлягають відшкодуванню з допомогою споживача. При цьому дії щодо обмеження (припинення) послуг не мають призводити до порушення прав та інтересів інших абонентів (у багатоквартирному будинку).
***
Зазначимо, варіант із реструктуризацією боргу актуальний і для тих, хто має велику заборгованість за світло та інші комунальні послуги. Зокрема, регіональні постачальники електроенергії закликають абонентів, які не можуть сплатити борги одним платежем, звернутися для укладення такого договору.
Які для цього необхідні документи, треба уточнити у свого постачальника. Орієнтовний список:
- довідка про склад сім'ї
- довідка про доходи дорослих членів сім'ї, які проживають разом
- заяву на реструктуризацію боргу
- якщо в сім'ї є безробітні, потрібен підтверджуючий документ
Угода про погашення боргу укладається з власником будинку чи орендодавцем.
Як скасування мораторію вплине на українців: думки експертів
Опитані РБК-Україна експерти оцінили рішення Кабінету міністрів та його можливі наслідки для українців. Святослав Павлюк звертає увагу, що самі по собі тарифи, які, можливо, здаються високими, є інструментом економіки, а не соціальної допомоги. І роль уряду має зводитись до того, щоб надавати субсидії тим, хто не може оплачувати послуги ЖКГ. А щодо відключення за несплату, то важливо, щоб не відключали тих, хто фізично відсутній і не споживає, навіть якщо у них лічильники всередині квартири.
Відповідно до постанови №1405, якщо споживач не проживає за своєю адресою понад 30 календарних днів, він має подати заяву та документальне підтвердження постачальнику комунальних послуг в електронній чи паперовій формі. Це можуть бути довідки з місць тимчасового проживання, роботи, навчання, лікування, військової служби, відбування покарання тощо. У такому разі йому не виставлятимуться рахунки.
"У цьому є сенс, але якщо за одномісячну несплату відключатимуть, я думаю, це нераціонально. Хтось може просто не встигнути, мало які ще можуть бути причини. Потрібна хоча б несплата за квартал, як на мене. Відключення за короткі періоди створить навантаження на самі компанії. Та й випадки, коли приходять рахунки за відсутності фактичного споживання, відбуваються постійно, а потім у систему неможливо завести показник менший, ніж вона "намалювала", треба вимагати звірки-перевірки", - додав Павлюк.
Експерт Геннадій Рябцев не бачить жодних критичних наслідків для населення.
"Побутові споживачі завжди були одними з найдисциплінованіших платників. Це зрозуміло, оскільки якщо не платиш, то приїде служба і відключить послугу. Тому щодо домогосподарств я не передбачаю якихось суттєвих змін. Тим більше, що пеня для них мікроскопічна, це долі відсотка", - розповів він РБК-Україна.
Що стосується юридичних осіб, то скасування мораторію на відключення та штрафи має дисциплінувати великих споживачів та припинити практику необґрунтованої несплати за послуги ЖКГ, наголосив експерт.
Які тарифи на послуги ЖКГ встановлено у 2024 році
Наразі в Україні діє часткова заборона на підвищення тарифів. Зокрема, ціни на тепло, газ та гарячу воду не зростатимуть у період воєнного стану та ще 6 місяців після його скасування.
Тарифи на холодну воду та електрику під мораторій не потрапляють. Проте, як кажуть в уряді, до кінця опалювального сезону їх не підвищуватимуть.
Тариф на світло для населення з літа 2023 року встановлено на позначці 2,64 грн/кВт-год. Якщо є двозонний лічильник, то так званий нічний тариф з 23:00 до 07:00 дозволяє заощадити половину та платити по 1,32 гривні за кіловат.
Тарифи на газ зафіксовано на час воєнного стану. Клієнти НАК "Нафтогаз", який постачає природний газ переважній кількості побутових споживачів, одержують його за фіксованою ціною 7,96 гривні за кубометр. У компанії відзначають, що у майбутньому підвищення вартості неминуче.
Торік планувалося підвищення тарифу на холодну воду на 30%. Однак після критики з боку влади рішення НКРЕКП скасували. Таким чином, вартість залишається на рівні, що був до 24 лютого 2022 року. Кінцевий тариф для кожного регіону встановлює конкретний водоканал.
