Вересень традиційно відкриває "новий" рік для українців – новий у всіх сенсах – суспільному, економічному та фінансовому. UBR.ua склав добірку подій та фактів, правил та нюансів, які необхідно знати кожному українцю, який зустрів "воєнну" осінь 2022 року в Україні.
-
Навчальний рік – офлайн до опалювального сезону
1 вересня маленькі українці пішли до школи, яка продовжує навчати дітей попри широкомасштабну війну. Звісно, далеко від зони бойових дій, але все ж таки в умовах ракетних обстрілів, бомбардувань та повітряних тривог. Цього року батькам можна обирати онлайн- або офлайн-форму навчання. У Києві, за оцінкою КМВА, 70% батьків обрали очну форму навчання для своїх дітей.
30% київських шкіл такої можливості не мають, оскільки в них відсутні укриття, тож діти навчаються вдома. Щоправда, у школах, які "відкрилися", укриття, за заявою влади, також не відповідають бомбосховищам згідно з нормами безпеки – вони можуть вберегти від уламків, але не від прямого влучення ракети.
Основна проблема для вчителів – як налагодити процес за умов повітряних тривог. Адже в такому разі дітей необхідно обов'язково відвести до укриття, де можна провести більшу частину уроків, практично не навчаючись. Хоча 1 вересня ракетних ударів по Україні не було, з 2-го числа тривоги почалися знову.
-
МРЕО – повний тиждень
З 1 вересня сервісні центри МВС у Київській області працюють повноцінний робочий тиждень. Приймання громадян знову здійснюється 5 днів на тиждень, як й було до війни.
-
єВідрядження
З 1 вересня мала запрацювати програма єВідрядження, за якою військовозобов'язаним чоловікам нарешті було дозволено виїжджати з України у відрядження на строк до 7 днів за умови сплати роботодавцем застави 200 тис. грн, якщо середня зарплата на підприємстві не менш ніж 20 тис. грн. Однак програма не запрацювала, оскільки прем'єр-міністр її відклав.
За словами голови податкового комітету Данила Гетманцева, ініціатори механізму виїзду за кордон військовозобов'язаних запропонували рішення інтуїтивно, без належних розрахунків, що спричинило його критику.
"Звідки цифра зарплати у 20 000, якщо середня зарплата за січень становить 14 577 грн, а з того часу, за даними НБУ, зарплата зменшилася на 12%? Звідки сума застави у 200 тис. грн за особу? Чому саме 200 та якою є природа цього платежу при неповерненні працівника? Штраф? Але ж штраф сплачується лише на підставі закону, а не експерименту", – ставить запитання Данило Гетманцев.
З такої відповіді випливає, що програму, мабуть, все ж таки буде запущено у вересні, але її умови буде переписано.
-
Дозволено виїзд моряків
З 1 вересня, нарешті, стало можливим виїжджати за кордон морякам. Цей дозвіл давно обговорювався владою – щонайменще з травня – і вітався суспільством. Однак й тут є нюанси – Кабінет міністрів додав, що виїзд можливий виключно за згодою військкомату.
Цю норму критикували як потенційно корупційну, адже таке рішення перебуває в руках чиновника, який може видати дозвіл, а може не видавати, не пояснюючи свої мотиви. Проте цю норму не відкликали.
-
Нові правила в'їзду до Польщі
З 1 вересня проїзд легкових та вантажних авто розділено та здійснюється через різні КПП. Перетин кордону транспортом до 7,5 тонн можливий через пункти "Устилуг – Зосин", "Грушів – Будомєж", "Смільниця – Кросценко", "Угринів – Долгобичув". Для автотранспорту масою понад 7,5 тонн відкрито пункти пропуску "Рава-Руська – Хребенне", "Краківець – Корчова", "Шегині – Медика", "Ягодин – Дорогуськ".
-
Більш відкритий кордон з Молдовою
Українські перевізники тепер можуть їздити до Молдови за спрощеними правилами без оформлення будь-яких додаткових дозволів, які вже назвали транспортним безвізом.
Виїзд з України через молдавський кордон – простіший, ніж, наприклад, через польський, але є й мінуси – російські ракети падають зовсім поряд, в Одесі та Бессарабії, а Молдова не є країною-членом НАТО. Поруч, у Придністров'ї, стоять російські війська та на адресу Кишинева час від часу звучать погрози з Москви. До того ж, якщо прямувати до Європейського союзу, то все одно доведеться пройти необхідні процедури на румунському кордоні.
-
Посилення для біженців у Німеччині
З 1 вересня знову почали вести облік безвізових днів для українців, які прихистились від війни на території Німеччини. Ті громадяни України, які вичерпали безвізовий ліміт у 90 днів, повинні мати статус тимчасового захисту, аби продовжувати перебувати в Німеччині на легальній підставі. Інакше вони повинні залишити країну.
Крім того, для українських біженців скасовуються пільги на проїзд у громадському транспорті. Безлімітний квиток по 9 євро більше не діятиме, тож за проїзд доведеться платити за загальними тарифами.
-
Відеоспостереження в обмінниках
З 1 вересня всі операції з обміну валют обов'язково фіксуються на відеокамеру. Якщо обладнання з відеоспостереження з якихось причин вийшло з ладу, тоді обмінник зобов'язаний припинити роботу.
Фінансові аналітики, опитані UBR.ua, вважають, що місяць буде відносно стабільним, та дають прогнози валютного курсу готівкового долара на вересень у межах 40-45 грн/$. Але всі вони впевнені, що дешевше за 40 грн готівковий долар уже не коштуватиме.
-
Держбюджет
До 15 вересня Кабінет міністрів має надати на розгляд Верховної Ради проект держбюджету на наступний рік, тож на друге місце серед інформаційних приводів вересня (після воєнних) вийдуть саме бюджетні питання. У держбюджеті 2023 року акцент буде зроблено, зокрема, на соціальні пільги.
На цей момент внутрішні переселенці продовжать отримувати щомісячні виплати від держави у розмірі 2 тис. грн на дорослого та 3 тис. грн на дитину або на особу з інвалідністю. Також зберігається норма, що ті ВПО, які подавали заяви на допомогу через Дiю до 30 квітня, але не отримали її, зможуть додатково звернутися із заявою до органу соцзахисту населення для оформлення "втрачених" виплат.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News