Бойові дії в Україні стали першим глобальним конфліктом нової холодної війни. Два величезні альянси опосередковано, але зіткнулися на полі бою в Європі.
Видання Bloomberg пише, що війна в Україні розділила світ.
Проксі-війна Вашингтона
Під час першої холодної війни проксі-конфлікти були повсюдним явищем. Москва і Вашингтон підтримували місцевих партнерів - і пускали один одному кров - у конфліктах, які спустошували Глобальний Південь. Війни за деколонізацію в Африці та Азії, повстанські рухи і громадянські війни в Латинській Америці, жорстокі бої в Кореї та В'єтнамі стали ареною, на якій наддержави маневрували в пошуках переваги. Тепер війна в Україні поглиблює чергову боротьбу за встановлення умов глобального порядку і нацьковує одна на одну коаліції, які конкурують між собою, - передові демократії та євразійські автократії.
Звісно, війна в Україні не мала перетворитися на проксі-війну, що розростається, тому що вона взагалі не мала бути війною. Росія розраховувала підім'яти під себе Україну за лічені дні, але Київ дав відсіч, що змусило Захід прийти на допомогу і згуртуватися в хоч і розрізнену, але коаліцію.
При цьому війна в Україні послужила кільком цілям Заходу:
- стимулювала збільшення витрат на оборону в рамках НАТО, а організація отримала двох нових членів - Фінляндію і Швецію;
- налякані демократії почали зміцнювати свою оборону проти Китаю;
- війна зменшила залежність Європи від російських енергоносіїв;
- віддалила Європу від Китаю, який через зв'язки з Москвою виявився співучасником.
Напад Путіна на Україну виявив крихкість західної оборонної промислової бази і надав шанс зміцнити її.
У класичній манері проксі-війни США та їхні союзники переслідували власну безпеку, допомагаючи Україні сіяти хаос щодо агресивного, але перенапруженого ворога. Що ефективнішою, що нещаднішою буде проксі-війна, то більше безпеки США здобудуть для демократичного співтовариства, що стикається з численними загрозами.
Друзі Путіна дають відсіч
Лідерам Китаю, Ірану та Північної Кореї - головним друзям Путіна - начхати на Україну, але вони стривожені тим, що Росія може зазнати принизливої поразки. Рішуча перемога України та її західних прихильників могла б мати глобальні наслідки, оскільки скалічила б Росію і зробила б її помічників вразливими.
Іран надав Путіну тисячі безпілотників Shahed і балістичних ракет для ударів по Україні. Тегеран навіть направив радників для навчання російських військ використанню цих безпілотників - і допоміг Росії побудувати їх на власній території.
Північна Корея продала Москві від 1 до 3 мільйонів артилерійських снарядів, а також ракети.
Китай не зайшов так далеко: погрози американських і європейських санкцій не дозволили йому передати зброю війни, але Китай постачає Москві компоненти, необхідні для виробництва зброї та відновлення російської оборонно-промислової бази, що перебуває під санкціями. У ширшому сенсі Китай став економічним центром Росії, поглинаючи її торгівлю, допомагаючи її фірмам залучати капітал та іншим чином послаблюючи дію західних санкцій.
Затягуючи бойові дії в Україні, автократична Антанта утримує увагу США на Європі, що є стратегічним бонусом для Китаю, Північної Кореї та Ірану. Пхеньян, наприклад, проводить випробування ракет майже рекордними темпами, що привернуло б набагато більше уваги США, якби не триваючі бої в інших регіонах. Іран і його проксі використовують американську неуважність для того, щоб завдати жорстокого удару по Близькому Сходу.
Війна також змусила Пентагон поповнити запаси дефіцитних озброєнь, таких як ракети Patriot, тоді як він нарощує виробництво інших, таких як артилерійські снаряди. Не в останню чергу конфлікт спонукав автократії інвестувати в торговельні маршрути, які не схильні до санкцій або військового тиску Заходу, і допоміг зміцнити стратегічне партнерство.
Просування демократії Байденом
Офіційні особи у вільному світі вже давно наполягають на тому, що ця війна стосується не тільки України або балансу сил у Європі: вона стосується норм, які керують глобальними справами. Якщо Путін зможе знищити одну демократію, інші гравці побачать зелене світло для агресії. Якщо він зможе здійснювати шокуючі звірства, то такі злочини поширюватимуться по всьому світу.
За словами Байдена, ця війна - "битва між демократією та автократією, між свободою та репресіями, між порядком, що ґрунтується на правилах, та порядком, що керується грубою силою". З цим згодні навіть далекі демократії.
У Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї є свої розбіжності; їхні амбіції в регіонах від Африки до Арктики можуть з часом зіткнутися. Але поки що їх об'єднує прагнення створити світ, пристосований для хижацтва, тому що тільки так вони зможуть підпорядкувати собі навколишні країни й отримати бажані сфери впливу. Тому їм усім вигідний світ, у якому примус і агресія полегшуються завдяки руйнуванню ліберального міжнародного порядку.
Створення сучасних імперій вимагає знищення самовизначення. Ця частина путінського проєкту об'єднує євразійські автократії, незалежно від того, визнають вони це чи ні.
Роль глобального Півдня
Війна в Україні поляризувала світову політику сильніше, ніж будь-коли з часів холодної війни. Глобальний Південь зазнав економічних потрясінь, оскільки війна сколихнула світові ринки продовольства та енергоносіїв. Перенаправивши російську торгівлю з Європи в Азію, бойові дії змінили структуру торгівлі в епічному масштабі. Деякі країни намагаються не втручатися в конфлікт; інші, як-от Туреччина та ОАЕ, грають на боці обох країн. Водночас ключові гравці на українському фронті намагаються втягнути нових членів у свої угруповання, а їхні противники - не допустити їх туди.
Це проста військова арифметика: у війні на виснаження перемагає та сторона, яка володіє більшою витривалістю і більшими ресурсами. Тому США, а також ключові європейські країни нишпорять по всьому світу в пошуках артилерійських боєприпасів та інших матеріальних засобів. Москва робить те саме.
На початку 2024 року США переконали Еквадор передати Україні вертольоти і системи ППО російського виробництва. До цього Єгипет погодився відправити Росії 40 000 ракет, а також боєприпаси для артилерії та стрілецької зброї, поки Америка не переконала поставити артилерію Києву.
Аналогічним чином, чутки про постачання південноафриканської зброї в Росію викликали гнівну реакцію посла США. Що довше триває конфлікт, то важливішим стає розширення своєї коаліції - і обмеження коаліції противника.
Війна у світі
Якийсь час здавалося, що Україна та її союзники виграють боротьбу. Сьогодні все не так однозначно. Росія володіє ініціативою на полі бою; її війська повільно беруть гору. Американські чиновники були збентежені тим, наскільки китайська підтримка допомогла Москві наростити військове виробництво. Пакет допомоги в розмірі 61 мільярда доларів має допомогти Україні не програти цього року. Але хто зі сторін, що воюють, і який альянс в кінцевому підсумку переможе, ще належить з'ясувати.
Відповідь залежатиме від того, яка коаліція проявить більшу витримку - і яка виявиться більш ефективною в примусі або підриві іншої сторони.
