Під час візиту до Києва в понеділок, 29 квітня, генсек НАТО Єнс Столтенберг запросив українського президента Володимира Зеленського до Вашингтона в липні на ювілейний саміт Альянсу.
Проте, навряд чи Україна отримає там політичне запрошення до членства. Проти цього, в першу чергу, США та Німеччина, принаймні до закінчення війни. Україна вже запропонувала своє бачення, як цього досягти, — формулу миру президента Зеленського, що складається з 10 пунктів. Перший установчий саміт, покликаний її реалізувати, відбудеться 15-16 червня в Швейцарії.
«Світова більшість має примусити Росію до миру та може це зробити. Саме в червні може початися шлях до справедливого миру», — заявив президент Зеленський.
За словами президентки Швейцарії Віоли Амгерд, перший установчий мирний саміт навряд чи негайно зупинить російську війну, але він може стати початком міжнародного дипломатичного процесу: «Ми не підпишемо мирний план на цій конференції. Ми думаємо, що буде друга конференція, але на цій ми хочемо розпочати процес».
Це залежить і від багатьох інших факторів, а не лише виключно проведення першого установчого саміту формули миру: політичної волі західних лідерів, яку вони можуть продемонструвати вже на ювілейному Вашингтонському саміті НАТО; роботи з Китаєм, щоб Пекін врешті-решт взяв участь у саміті в Швейцарії і припинив допомагати російському ОПК; а також збільшення інвестицій у західні ОПК. Все це, а також низка інших важливих факторів у 2024 році матиме вирішальний вплив на закінчення війни на українських умовах.
Саме про ці чотири головних фактори читайте далі в тексті ТСН.ua.
Фактор Китаю: допомога ОПК РФ
За словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, попри західні санкції на третьому році повномасштабної війни Росія виробляє більше зброї, ніж їй треба для війни проти України, працюючи на заповнення своїх складів. «Тепер ви можете бути наївними і сказати, що він (Путін − ред.) робить це лише з обережності. Як скептична людина, я би сказав у цьому випадку, що він робить це тому, що у нього є або можуть бути плани „, — вважає Пісторіус.
Не важко здогадатися, що це можуть бути за плани щодо Польщі чи країн Балтії, особливо з огляду на чергові шизофренічні заяви Лукашенка про білоруську опозицію, яка нібито хоче окупувати частину Білорусі, а потім звернутися до НАТО для введення туди військ. Активно допомагає Москві наповнювати свої склади зброєю Пекін. За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, Китай безпосередньо не постачає Росії зброю, як це роблять Іран та Північна Корея, але допомагає російському ОПК обходити західні санкції та експортний контроль.
“За останній рік РФ виробляла боєприпаси та техніку швидшими темпами, ніж будь-коли у своїй сучасній історії, зокрема за часів Холодної війни. Як вона змогла це зробити? Бо отримує масові поставки верстатів, мікроелектроніки, оптики, переважно з Китаю. Зараз це товари подвійного призначення, але ми дуже чітко знаємо, куди йде так багато з них», — заявив Ентоні Блінкен після візиту до Китаю минулого тижня.
Наразі немає жодних ознак, що Пекін готовий зупинити або ж суттєво зменшити допомогу Росії. Ба більше, участь Китаю у мирному саміті в Швейцарії, якщо там не буде Росії, теж під питанням. Про це китайські чиновники заявляли публічно. Тобто, це скоординовані дії Москви та Пекіна. Можливо, щось змінить візит Сі Цзіньпіна до Еммануеля Макрона до Парижа на початку травня. Хоча, ми вже нещодавно бачили візит Олафа Шольца до Китаю, який лише роздратував США й жодним чином не вплинув на позицію Пекіна щодо Росії, України та війни. Тому, щоб не дати Україні закріпити за собою в світі єдине справедливе бачення закінчення війни, Китай і Росія, залучаючи країни Глобального Півдня, цілком можуть організувати свій «мирний саміт». Тим паче, візит Путіна до Китаю планується якраз напередодні першого установчого саміту формули миру в Швейцарії.
Саміт у Швейцарії: формула війни
Раніше ТСН.ua вже писав, що вперше формулу миру з 10-ти пунктів Володимир Зеленський представив на саміті G20 на Балі восени 2022 року під час успішного контрнаступу Сил оборони України та звільнення більшої частини Харківської області та правобережжя Херсонщини. Тоді ж США тиснули на Україну погодитися почати переговори з Росією. Проте жодних запобіжників нам ніхто не давав. Водночас на Заході повторювали, що членство України в НАТО можливе лише після закінчення війни, не конкретизуючи, що мається на увазі: чи потрібно підписання якогось договору між Україною та Росією, який би фіксував факт закінчення війни, відсутність територіальних претензій у майбутньому, гарантії подальшого ненападу тощо.
Саме тому Україна представила свою стратегію справедливого (що означає виплату Росією репарацій і покарання всіх винних за скоєння воєнних злочинів, включно з російським політичним і військовим керівництвом) закінчення цієї війни, щоб закріпити за собою це бачення в світі. І це спрацювало, адже ми вже бачили якісь «мирні плани» папи Римського, «позицію» Китаю щодо «врегулювання внутрішньої української кризи», та пропозиції країн Африки. Всі вони передбачають безумовне припинення вогню та початок переговорів без жодних гарантій неповторення російської агресії.
Чотири зустрічі на рівні зовнішньополітичних і радників із нацбезпеки лідерів більш ніж 60 країн щодо української формули миру в Копенгагені, Джидді, Мальті та Давосі за ці півтора роки привели до першого установчого саміту 15-16 червня в Швейцарії, у якому візьмуть участь до 100 країн. Очікується також особиста участь президента США Джо Байдена. Якраз у червні, разом з іншими лідерами G7, він перебуватиме на саміті «сімки» в Італії. Але очікувати якихось проривних рішень чи негайного закінчення війни після першого саміту формули миру в Швейцарії не варто. Й навіть, якщо його рішення винесуть на голосування в ООН, їх заблокують Росія та Китай, як постійні члені Радбезу.
Від Вільнюса до Вашингтона: запрошення не буде
Україна буде представлена на ювілейному Вашингтонському саміті НАТО в липні. Але політичного запрошення до членства, як і минулого року у Вільнюсі, Київ там не отримає. Так, проти досі США та Німеччина. Проте, ТСН.ua вже писав, що залишається ще кілька факторів, які треба враховувати.
По-перше, просування України на полі бою. Неуспіх нашого контрнаступу у 2023 році багато в чому підважив шанси Києва на безперебійну західну військову допомогу. У ключових натовських столицях все більше вкорінюється думка, що суттєвий прорив на полі бою, який напряму залежить від кількості та швидкості наданої нам західної зброї, для України вже неможливий, тому, можливо, час погоджуватися на переговори з Росією.
По-друге, Захід залишає питання членства України в НАТО за собою як переговорний елемент в перемовинах із Росією. Тим паче, про це знову й знову заявляють у Кремлі: мовляв, вони готові повернутися до «стамбульських домовленостей» (переговори України та Росії у Туреччині навесні 2022 року — ред.), де однією з вимог Москви була відмова Києва від вступу до НАТО. А насправді — капітуляція, бо виконавши кремлівські «хотєлкі», України б вже не існувало.
У Білому домі заявили, що Україна вже отримує зброю з нового пакету військової допомоги на 1 млрд $, який нам виділили США після погодження Конгресом пакету подальшої підтримки на 61 млрд $, що був заблокований 7 місяців. За словами Єнса Столтенберга, Україна ще здатна здобути перевагу на полі бою. Проте, об’єми цієї збройної допомоги не відрізняються суттєво від рівня 2023 року, коли кількості західної зброї виявилося недостатньо, щоб пробити російську «лінію Суровікіна». Тому до кінця 2024 року можна говорити радше про оборону та стримування ворога з боку України на полі бою, ніж про підготовку до майбутніх наступальних дій.
Можлива перемога Трампа: до чого готуватися
Те, що після 7 місяців блокування в Конгресі США Дональд Трамп — ймовірний кандидат у президенти на виборах від Республіканської партії — нарешті дав зелене світло на надання Україні подальшої військової допомоги, вже хороший знак. Проте, навряд чи хтось може на сто відсотків підтвердити або спростувати справжність його особистих переконань, що в разі другого «пришестя» до Білого дому він домовиться з Путіним за 24 години.
Американська преса вже також писала, неофіційно це підтверджували й українські дипломати, що, в разі перемоги на виборах у США, Трамп може почати тиснути як на Київ, так і на Москву: Україні виставляти умови, що американська військова допомога знову зупиниться, якщо ми не погодимося на «заморозку» війни й де-факто російську окупацію українських територій; а Росії казатиме, щоб припиняли війну, інакше США нададуть Україні більш потужну зброю. Проте, знову ж таки, ніхто не знає, як це буде насправді.
Також українські дипломати, які вже намагаються налагоджувати контакти з командою Трампа, припускають, що, на відміну від Адміністрації Байдена, він може якраз і підтримати членство України в НАТО. Проте, знаючи в принципі не дуже прихильне ставлення Трампа до Альянсу здебільшого через те, що США є основним військовим контрибутором блоку, це теж питання з багатьма невідомими. Тож, праві ті західні дипломати, які кажуть, що Україна затиснута в західний дедлайн планування, який закінчується в грудні 2024 року. Надалі вони не планують.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →