Великий український контрнаступ на Запоріжжі, на який покладали великі надії як в Україні, так і на Заході, схоже не досяг всіх поставлених цілей. Західні ЗМІ одне за одним пишуть про «згортання контрнаступу» і перехід до оборони.
Чому не вдалося прорвати лінію оборони РФ на півдні, чи є в цьому винні серед військового керівництва і чого очікувати далі, розбирався ТСН.ua аналізуючи західні медіа.
Завищені очікування
На думку західних аналітиків та журналістів, офіційний Київ та наші союзники потрапили в пастку власних завищених очікувань від результатів літнього контрнаступу, адже кампанія не принесла вагомих результатів, які були б видно на карті.
У листопаді минулого року радник очільника Офісу Президента Михайло Подоляк запевняв, що через шість місяців поїде до Ялти і розповість про вільний Крим.
Керівник Кирило Буданов тоді ж, у листопаді 2022-го, говорив, що війна в Україні може закінчитися до літа 2023 року. Він також прогнозував, що до кінця весни 2023 року ЗСУ увійдуть до Криму.
Як зазначив екснардеп, а зараз військовий 109-бригади територіальної оборони Єгор Фірсов — такі заяви демотивували захисників на фронті.
«Це зрозуміло: люди не залізні, вони втомлюються і їм потрібна перспектива. Коли перспективою спочатку малюється Крим, а потім „втримати Авдіївку“ — це демотивує», — каже Фірсов.
Підготовка до контнаступу: яку допомогу просила і що отримала Україна
Видання The Washington Post опублікувало аналіз підготовки до українського контрнаступу. Стаття є по суті «розбором польотів» у стилі «хто винен» і «що робити».
Зазначається, що під час телефонної конференції пізньої осені 2022 року, після того як Київ відвоював Харківщину та Херсон, очільник Пентагону Ллойд Остін розмовляв із генералом Валерієм Залужним. Залужний відповів, що йому потрібно 1000 броньованих машин і дев’ять нових бригад, навчених у Німеччині та готових до бою.
«Я зробив великий ковток. Це майже неможливо», — сказав Остін пізніше своїм колегам.
А в грудні 2022 року в британському журналі The Economist головком ЗСУ заявив, що для успішного контрнаступу йому потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць.
У виданні запевняють, що Україна отримала не 1000, а навіть 1500 броньованих машин. Щоправда, чимало з них перебували у несправному стані.
«Вони отримали все, що їм обіцяли, вчасно», — сказав один високопоставлений чиновник США. У деяких випадках, за словами офіційних осіб, Україна не спромоглася розгорнути техніку, критичну для наступу, утримуючи її в резерві або виділяючи підрозділам, які не брали участь у контнаступі.
Українська сторона натомість скаржиться на відсутність авіації, далекобійних ATACMS, здатних вражати глибокі тили ворога.
Лише в травні, напередодні наступу, Британія оголосила, що надасть ракети великої дальності Storm Shadow.
Українська армія створила нові бригади, навчила тисячі, якщо не десятки тисяч солдатів, відправивши багатьох із них готуватися на Захід.
Однак, як розповіли наші бійці в коментарі WP, процес навчання в Європі не враховував усіх реалій війни. Наприклад, українські солдати привозили із собою власні дрони, щоб відточити навички. Європейські інструктори на перших етапах відхиляли прохання про інтеграцію програми навчання управлінню дронами, оскільки вони не входили до початкового плану підготовки. Через деякий час ця програма все ж таки була додана після запиту з боку України.
Наступ постійно відкладався
Планувалося, що контрнаступ розпочнеться щонайпізніше у травні. Але тут завадив ще один фактор — погода. Весняні дощі та бездоріжжя могли стати на заваді рух техніки, тому контрнаступ довелося відкласти.
«Тим часом оборона ворога зміцнювалася. Американські військові чиновники були налякані, побачивши, що російські війська використали ті тижні у квітні та травні, щоб встановити значну кількість додаткових мін, що, на думку офіційних осіб, у кінцевому підсумку значно ускладнило просування українських військ», — пишуть у WP.
Контрнаступ ЗСУ розпочався 4 червня — набагато пізніше, ніж очікували у Вашингтоні.
Розбіжності та фактор Бахмута
За інформацією європейських та американських ЗМІ, Захід радив Україні сконцентрувати свої сили на одній стратегічній меті — масованій атаці «одним кулаком» через окуповані території до Азовського моря. Проте у Києві не збиралися відмовлятися від сходу.
Українське військове керівництво вирішило, що розміщення занадто великої кількості військ в одній точці на півдні зробить сили на сході вразливими та дозволить росіянам захопити там територію та, потенційно, Харків. Тому битва за Бахмут тривала.
Водночас, ще у березні 2023 року німецьке видання Bild писало про нібито супереку між Зеленським і Залужним щодо доцільності утримання Бахмута. Президент у цей час публічно неодноразово наголошував, що Україна триматиме «фортецю Бахмут». Такій ідеї не були раді на Заході.
В Україні запевняли, що оборона Бахмута необхідна для перемелювання російської армії. У «м’ясних штурмах» в Бахмуті, за інформацією Sky News, станом на червень 2023-го Росія втратила понад 60 тисяч військових убитими й пораненими. Проте тут є і інший бік медалі.
«Питання полягає в тому, в який момент ці коефіцієнти говорять лише про одну сторону історії. Ви дивитеся на відносну якість військ, які були виснажені в Бахмуті і протиставляєте дуже досвідчених людей, які гинуть і отримують поранення в Бахмуті з українського боку проти військовозобов’язаних і злочинців, відносно недосвідчених і відносно небоєздатних солдатів із російського боку», — заявив старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень із кіберпотужності та майбутніх конфліктів Франц-Стефан Гаді у коментарі Вusiness insider.
Кожна сторона звинувачувала іншу в помилках або прорахунках. «Військові чиновники США дійшли висновку, що Україна не дотримується базової військової тактики, включаючи використання наземної розвідки для визначення щільності мінних полів. Українські високопосадовці заявили, що американці не розуміють, як сучасні засоби, в тому числі безпілотники змінили поле бою», — пишуть журналісти WP.
Залужний «мусив змінювати план після перших невдач»
За інформацією WP, на четвертий день літнього контрнаступу Залужний мусив повністю відмовитися від попереднього плану.
Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою атакою бронетехніки за підтримки артилерії, як радили у США, Залужний вирішив, що українські військові просуватимуться пішки, невеликими групами по 10 осіб. Російські пропагандисти швидко «охрестили» цю тактику уже українськими «м’ясними штурмами», хоча у ЗСУ та Міноборони запевняли — втрати мінімальні і навіть не йдуть у порівняння з російськими.
Також зазначалося, що командувач збройними силами США в Європі генерал Крістофер Каволі тижнями не міг зв’язатися з головнокомандувачем України на початку кампанії через напруженість.
До серпня 2023 року американський колега Залужного Марк Міллі теж почала висловлювати певне розчарування. Він почав говорити Залужному: «Що ти робиш», зазначають співрозмовники видання.
У відповідь Залужний чітко окреслив виклики: відсутність повітряного прикриття, більше мін, ніж очікувалося , і російські війська, які були вражаюче окопані та ефективно переміщували свої резерви, щоб закрити прогалини.
У бій кинули бригади без досвіду
Рішення утримувати Бахмут призвело до того, що деякі з найкращих військ України, такі як 24-та механізована бригада та 80-та десантно-штурмова бригада, були розбиті на стадії планування контрнаступу та впродовж літа. Набагато менш досвідчені війська, такі як більшість 47-ї механізованої бригади, приблизно 70 відсотків з яких не мали попереднього бойового досвіду, пише The Washington Post.
«У нас була новостворена бригада — 90% людей ніколи не воювали, і хоч вони в себе дуже сильно вірили, я вже маючи бойовий досвід, розумів, що половина буде неефективна в цьому.
Так статистика каже. Не всі готові воювати, не всі можуть воювати. Людей треба було обстрілювати. А багато бригад, які приймали участь у цьому контрнаступі, були новостворені. Не обстріляні бригади. І тому це був теж прорахунок», – розповідав український режисер, ексбранець Кремля і командир штурмової роти у 47-й бригаді Олег Сенцов.
У WР вважають, що перекидання 47-ї бригади із Запорізького фронту до Авдіївки фактично свідчить, що контрнаступ заморозили.
Наслідки
Замість того, щоб здійснити прорив на 14 кілометрів у перший день, ЗСУ просунулися на 19 км протягом 6 місяців. За перші 24 години наступу ЗСУ планували досягти села Роботине.
Проте на звільнення лише цього села знадобилося близько 12 тижнів.
Відповідаючи на запитання AP про результати контрнаступу, Зеленський визнав: «Ми хотіли швидших результатів. З цієї точки зору, на жаль, ми не досягли бажаних результатів. І це факт».
Підсумовуючи аналітичні статті у західних ЗМІ, висновки українських і закордонних експертів перелічимо ключові причини, чому контрнаступ не вдався:
- Недостатня кількість зброї, снарядів і техніки для такого масштабу воєнних дій.
- Запізнілий початок операції.
- У бій кинули новостворені бригади, які не мали військового досвіду.
- Потужні укріплення і мінні поля РФ, серйозність яких недооцінили.
Зараз, коли закінчується контрнаступ, починається зима, а Росія проводить нові наступальні операції, як-от штурм Авдіївки, на Заході розмірковують, чи зможе Україна наступної весни розпочати ще один повномасштабний контрнаступ.
Натомість президент Зеленський поки говорить не про контрнаступ, а доручає будувати фортифікаційні споруди та мінувати території.
«Це все ще екзистенційна боротьба для українців. Україна та її західні партнери не досягли успіху, на який вони сподівалися в контрнаступі, але якщо вони винесуть уроки з невдач, це може змінити ситуацію пізніше у цій війні, кінцевий результат якої ще належить побачити», — заявив Джордж Баррос, аналітик Інституту вивчення війни у коментарі Вusiness insider.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
