Можна щовечора обіцяти собі лягти спати вчасно, але знову засиджуватися до опівночі, а наступного дня намагатися надолужити недосипання. Така звичка може бути не просто причиною ранкової втоми. Нове дослідження показало, що для здоров'я серця важливо не тільки скільки годин людина проводить уві сні, а й наскільки стабільним залишається її графік.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Circulation: Population Health and Outcomes.
Чому для серця важливий режим сну
Американські вчені проаналізували дані 10 362 дорослих за медичною програмою Національного інституту здоров'я США. Середній вік учасників становив 53 роки. Протягом шести місяців їхні фітнес-трекери Fitbit фіксували тривалість і якість сну, час засинання та пробудження. Потім дослідники зіставили ці показники з медичними даними за наступні 3,7 року.
Виявилося, що люди з більш нерегулярним режимом сну частіше мали серйозні серцево-судинні проблеми. Зокрема, кожне збільшення показника мінливості тривалості нічного сну на одне стандартне відхилення (29 хвилин) було пов'язане з 24% вищим відносним ризиком інфаркту, серцевої недостатності, кардіоміопатії або ішемічного інсульту.
Значення мала і різниця в часі засинання та пробудження. Коливання часу відходу до сну були пов'язані з підвищенням ризику на 23%, часу пробудження — на 20%, а середини періоду сну — на 21%.
Водночас середня тривалість сну сама по собі не мала статистично значущого зв'язку з основним показником серцево-судинних захворювань. Це не означає, що кількість годин не має значення: дослідники порівнювали конкретні показники ризику, а не встановлювали, що тривалістю сну можна нехтувати.











