Можна щовечора обіцяти собі лягти спати вчасно, але знову засиджуватися до опівночі, а наступного дня намагатися надолужити недосипання. Така звичка може бути не просто причиною ранкової втоми. Нове дослідження показало, що для здоров'я серця важливо не тільки скільки годин людина проводить уві сні, а й наскільки стабільним залишається її графік.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Circulation: Population Health and Outcomes.
Американські вчені проаналізували дані 10 362 дорослих за медичною програмою Національного інституту здоров'я США. Середній вік учасників становив 53 роки. Протягом шести місяців їхні фітнес-трекери Fitbit фіксували тривалість і якість сну, час засинання та пробудження. Потім дослідники зіставили ці показники з медичними даними за наступні 3,7 року.
Виявилося, що люди з більш нерегулярним режимом сну частіше мали серйозні серцево-судинні проблеми. Зокрема, кожне збільшення показника мінливості тривалості нічного сну на одне стандартне відхилення (29 хвилин) було пов'язане з 24% вищим відносним ризиком інфаркту, серцевої недостатності, кардіоміопатії або ішемічного інсульту.
Значення мала і різниця в часі засинання та пробудження. Коливання часу відходу до сну були пов'язані з підвищенням ризику на 23%, часу пробудження — на 20%, а середини періоду сну — на 21%.
Водночас середня тривалість сну сама по собі не мала статистично значущого зв'язку з основним показником серцево-судинних захворювань. Це не означає, що кількість годин не має значення: дослідники порівнювали конкретні показники ризику, а не встановлювали, що тривалістю сну можна нехтувати.