Настав новий, 2025 рік. У багатьох із ним пов'язані сподівання на припинення війни або, принаймні, її гарячої фази, хоча зараз неможливо з якоюсь певністю сказати, що саме так і станеться. Війна неминуче впливає на економіку нашої країни, і завершення військових дій також має вплинути на неї. Враховуючи все це, "Апостроф" підготував економічний прогноз на рік, який щойно розпочався.
В Україну прийшов 2025 рік. З Новим роком завжди пов'язані певні очікування, які, втім, часто продиктовані емоціями. У свою чергу прогнози обіцяють бути більш неупередженими, оскільки вони ґрунтуються на сухих фактах.
Які ж можна зробити економічні прогнози на 2025 рік?
Для початку звернемося до наявних цифр. Згідно з держбюджетом на цей рік, економіка зросте лише на 2,7%. Це суттєве уповільнення порівняно з 2024 роком, за підсумками якого ВВП збільшиться, як очікується, на 3,5%, а то й на всі 4%.
Втім, багато неурядових прогнозів дають кращий показник зростання ВВП у цьому році – близько 3,5%.
Інфляцію у бюджеті-2025 закладено на рівні 9,5%. Нагадаємо, у 2024 році зростання цін очікувалося на рівні 9,7%, але по факту воно може виявитися двозначним.
Але, знову-таки, багато експертів не виключають, що інфляція у 2025 році сповільниться і не перевищить 7-8%.
У 2025 році гривня, як і у минулому, продовжить девальвувати, і її ослаблення також, швидше за все, буде досить плавним.
"Курс гривні через те, що у нас значні золотовалютні резерви, буде змінюватися, як заплановано владою, – до 43, можливо до 44 гривень", - сказав у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Резерви Національного банку України завдяки допомозі союзників і справді непогані – наприкінці минулого року вони становили майже 40 мільярдів доларів, і поки що нічого не говорить про те, що вони вичерпаються цього року. Особливо з огляду на те, що закордонні партнери погодили надання нам кредиту на 50 мільярдів доларів, який погашатиметься за рахунок надприбутку від заарештованих на Заході російських активів.
До речі, саме курс 44 гривні/долар закладає у свої розрахунки на 2025 рік бізнес, який працює в Україні. А ось у бюджеті фігурує середньорічний курс на рівні 45 гривень. І цілком можливо, саме таким він і буде.
"45 гривень за долар, які закладені в бюджет, закладені не просто так. 38 мільярдів доларів (обсяг очікуваної фінансової допомоги наших закордонних партнерів у 2025 році – "Апостроф"), які зайдуть, вони мають зайти за середнім курсом 45, щоб бюджет зійшовся", - пояснив у розмові із виданням фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Тим більше, що Національний банк на сьогодні має всі важелі для проведення коригування курсу, як у бік підвищення, так і в бік зниження.
Трамп у допомогу
Курс гривні – один із головних факторів, що впливають на внутрішні ціни на пальне. Відповідно, чим слабша національна валюта, тим потенційно вища вартість палива.
Ще один важливий чинник, що впливає на ціни, – світові котирування нафти. І тут є певний привід для оптимізму.
"Ключова тенденція, про яку сьогодні можна говорити більш-менш впевнено, це те, що ринок чекає зниження цін на нафту. Трамп і представники його команди чи не щотижня говорять про намір знизити ціну на нафту і тим самим знизити ціни на бензин для американців. Тобто, все залежатиме від того, наскільки успішною буде ця програма", - сказав "Апострофу" директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
За його словами, навіть зараз, коли жодних кроків щодо цілеспрямованого зниження котирувань нафти не робиться, ціни мають тенденцію до зниження, що може говорити про надлишок сировини на ринку.
При цьому незрозуміла поки що позиція Саудівської Аравії, ще одного з лідерів з видобутку та експорту нафти – у боротьбі за свою частку ринку вони можуть суттєво опустити ціни без особливої шкоди для себе.
"Нам це падіння дуже б не завадило, по-перше, тому що споживачі в усьому світі хотіли б мати дешевше паливо, - каже Сергій Куюн. - У нас ще до того ж з 1 січня буде черговий етап підвищення акцизів на нафтопродукти, і , відповідно, це штовхатиме ціни вгору. Крім того, як ми бачимо, курс гривні так чи інакше сповзає, і це також буде ціни штовхати вгору. Тому було б добре ці наші внутрішні чинники врівноважити зовнішніми, і тоді ми маємо надію, що ціни не "ворухнуться", будуть приблизно такими ж, як і зараз".
З акцизами ситуація виглядає так: акцизні податки на пальне в Україні підвищуються в декілька етапів для того, щоб зрештою досягти європейського рівня. Перше підвищення відбулося 1 вересня 2024 року, а 1 січня 2025 року – це вже друге. Тепер акциз на бензин зріс із 242,6 євро до 271,7 євро за 1000 літрів, на дизельне паливо – зі 177,6 євро до 215,7 євро за 1000 літрів, на скраплений автомобільний газ – зі 148 євро до 173 євро за 1000 літрів.
До речі, саме газ подорожчав найбільше після першого підвищення акцизів (на нього акциз виріс значно більше, ніж на бензин і дизель). Ситуація посилилася тим, що Євросоюз нарешті почав відмовлятися від російського скрапленого газу, що створює додатковий тиск і на нас.
"Ми сподіваємось, що в міру того, як Європа навчиться жити без російського скрапленого газу, ціна на нього впаде. Хоча з нового року знову підвищується акциз, і це знайде своє відображення на стелі - думаю, що 1 гривню (на літрі) газ додасть Але я все ж таки розраховую, що в 2025 році його поставки нормалізуються, і ціна на нього повернеться до рівню близько 60% вартості бензину, тоді як зараз це 65%. І це збереже привабливість газу як для вже існуючих, так і для нових споживачів", - резюмував Сергій Куюн.
Газ без транзиту
Якщо нафтопродукти надходять до України з європейського напрямку, то нафта з Росії потрапляє до країн ЄС зокрема через нашу територію.
На сьогодні транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба" триває. По ньому сировину одержують Угорщина та Словаччина, і як довго це триватиме, сьогодні сказати складно.
Однак Україна з 1 січня зупинила на своїй території транспортування російського газу, який ще зовсім недавно надходив до тих же Угорщини зі Словаччиною (від українського транзиту також залежить Молдова, але вона має свої непрості газові відносини з РФ).
Братислава і Будапешт дуже незадоволені тим, що Україна припинила газовий транзит, а словацький прем'єр Роберт Фіцо навіть пригрозив перекрити постачання електроенергії до нашої країни, проте Польща чітко заявила, що в цьому випадку компенсує нам обсяги, що випадають.
Однак тема транзиту газу для України поки що не закрита, оскільки на сьогодні тривають консультації щодо поставок до Європи азербайджанського газу, які можливі лише через Росію.
Більше того, як заявив глава українського уряду Денис Шмигаль, наша країна готова транспортувати будь-який газ, окрім російського.
У зв'язку з цим є ймовірність того, що транзит газу до Європи через нашу країну незабаром відновиться. З формальної точки зору це не буде російський газ, але країна-агресорка зможе на цьому заробляти. Як і на постачанні нафти.
Необхідно мати на увазі, що із зупинкою транзиту газу стане вразливішою до російських обстрілів українська газотранспортна інфраструктура. Незважаючи на те, що НАК "Нафтогаз України" раніше заявляв про ракетні удари по своїх об'єктах, досі серйозної шкоди їм не завдавалося.
Енергетика під прицілом
Чого не скажеш про електроенергетичну інфраструктуру, яка дуже сильно потерпає від ворожих атак.
Особливо дістається тепловим електростанціям, більшість з яких після обстрілів доводиться відновлювати практично з нуля.
Літо минулого року запам'яталося українцям частими відключеннями електрики. Восени ситуація покращилася – через відновлення пошкоджених потужностей, а також завдяки імпорту електроенергії з Європи (який Словаччина нам погрожує перекрити). Але в грудні ворожі обстріли почастішали, і світло в квартирах знову почало зникати по кілька годин на день.
Разом з тим, слід зазначити, що незважаючи на значну шкоду критичній інфраструктурі в останній місяць 2024 року, відключень електроенергії помітно поменшало, і досить часто їх взагалі немає.
А тому є певна надія, що навіть якщо Росія продовжить обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури, їх наслідки не будуть катастрофічними.
При ремонті ТЕС Україна нерідко використовує обладнання з аналогічних електростанцій у країнах Європи, які з тих чи інших причин вже закриті. У цьому нам, наприклад, активно допомагає Литва. І можна сміливо прогнозувати, що така практика продовжиться у 2025 році.
Також цього року реалізовуватимуться плани щодо створення так званої розподіленої генерації. Йдеться про велику кількість малопотужних електростанцій (деякі з них розміром трохи більше гаража), які можна розташувати буквально в будь-якому місці, і по яким складно влучити ракетою або безпілотником (а якщо й влучать, то збитки будуть значно меншими, ніж при руйнуванні повноцінної ТЕС чи ТЕЦ).
Програми розвитку розподіленої генерації є в усіх регіонах України, проте поки що вони реалізуються досить повільно. Наприклад, у Києві перша подібна електростанція, потужністю всього 1,5 мегавата, була запущена в роботу лише у листопаді, а загалом під час поточного опалювального сезону у столиці планується запустити додаткове енергообладнання на 60 мегават. Зазначимо, що це - крапля в морі, і, якщо б сталося щось серйозне, такий обсяг електроенергії не врятував би столицю від блекауту (для порівняння, Київська ТЕЦ-6, яка обслуговує декілька районів міста, має встановлену електричну потужність 500 мегават).
Тим не менш, міні-електростанції продовжують надходити в Україну завдяки нашим закордонним партнерам і міжнародним організаціям, і, враховуючи, що влада спростила процедури їх підключення до енергомережі, все більше і більше таких об'єктів будуть вводитися в експлуатацію цього року.
Складне відновлення
У масовій свідомості як у самій Україні, так і за її межами 2025 рік сприймається як рік завершення війни. Багато в чому такі настрої з'явилися у зв'язку з перемогою на президентських виборах у США Дональда Трампа, який пообіцяв закінчити українсько-російську війну ще до своєї інавгурації 20 січня.
Бойові дії навряд чи завершаться до цього часу, але Трамп налаштований дуже рішуче, і з Москви та Києва, так само як з інших столиць, надходять невиразні сигнали про можливість початку мирних переговорів вже найближчим часом.
Зараз гадати, чи закінчиться війна у 2025 році і, якщо закінчиться, то на яких умовах, абсолютно безглуздо. Але, навіть якщо якісь домовленості й будуть досягнуті, після них буде досить тривалий перехідний період, який не можна буде назвати повною мірою післявоєнним. За різними оцінками, він може зайняти від кількох місяців до півроку.
При цьому із припиненням бойових дій може розпочатися процес активного відновлення.
Дональд Трамп хоче повісити відповідні витрати на Європейський Союз, і, швидше за все, ЄС і справді стане у цій справі нашим головним фінансистом, у тому числі через різні програми євроінтеграції. Частину коштів на відновлення України буде забезпечено за рахунок заморожених на Заході російських активів.
У процесі відновлення країни ми можемо зіткнутися з проблемою нестачі робочих рук. Вже сьогодні є дефіцит кадрів, пов'язаний із мобілізацією та від'їздом за кордон мільйонів співвітчизників. Ситуація може погіршитися, якщо після завершення воєнних дій жінки з дітьми не повернуться, натомість до них масово поїдуть чоловіки, які зараз не мають змоги виїхати через воєнний стан.
"Нам просто не вистачатиме людей для відновлення країни", - вважає президент всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, керівник проекту "Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України у найближчі десятиліття" Василь Воскобойник.
Адже не випадково час від часу з'являються пропозиції обмежити виїзд військовозобов'язаних навіть після закінчення терміну дії воєнного стану - на рік, а то й на декілька років. Далеко не факт, що влада зважиться на такий крок, але цілком очевидно, що навіть у разі укладання мирного договору воєнний стан одразу не скасують, а тому миттєвого відтоку чоловіків працездатного віку чекати не варто.
Інерція війни
Як відомо, на час війни в Україні запроваджено мораторій на підвищення тарифів на низку житлово-комунальних послуг. Зокрема, заборонено піднімати ціни на опалення, гарячу воду та розподіл газу.
На електроенергію мораторій не поширюється, і з 1 червня 2024 року тариф для населення зріс більш ніж на 60% - з 2,64 гривні до 4,32 гривні за 1 кіловат-годину. Цей тариф згідно з постановою уряду діятиме до кінця квітня 2025 року. Після цього не виключено чергове підвищення, оскільки в Україні ціни на електроенергію для побутових споживачів ще дуже далекі від економічно обґрунтованих.
Мораторій також не поширюється на тарифи холодного водопостачання. Після російського вторгнення їх уже, як мінімум, двічі збиралися піднімати, але цього так і не сталося. Цілком ймовірно, що цього року буде зроблено чергову спробу їх підвищити – щоправда, незрозуміло, наскільки вона буде успішною.
Очевидно, що у разі завершення війни мораторій буде скасовано, і це майже напевно означає зростання тарифів на послуги ЖКГ. Однак очевидним є й те, що підвищення відбуватиметься поетапно, тобто миттєвого зростання не буде. До того ж слід пам'ятати, що мораторій буде скасовано лише через півроку після припинення дії режиму воєнного стану, а тому шанси на те, що ціни на опалення та гарячу воду зростуть у 2025 році, вкрай низькі.
Таким чином, навіть якщо війна закінчиться цього року, навряд чи це суттєво позначиться на економіці нашої країни.
На думку Олега Гетмана, для вітчизняної економіки у 2025 році є один базовий сценарій.
"Нічого поганого з нашою економікою не буде, оскільки вона тримається на коштах міжнародних донорів. Ми й надалі зростатимемо приблизно на 4%, - каже експерт. - А вже коли все остаточно вирішиться, і почнеться божевільне відновлення, можна буде очікувати значно більшого зростання. Можна очікувати інвестицій у відновлення та в усі галузі, пов'язані з відновленням. Хоча навряд чи це відбудеться у 2025 році".
Нагадаємо, Фінансовий гороскоп на тиждень з 4 по 10 серпня.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Чи готовий Лукашенко дати росіянам коридор для прориву в Україну - відповідь Буданова.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →