Над самітом лідерів ЄС нависли дві війни на порозі Європи. З різних причин очільники держав виявилися не здатними щось зробити щодо будь-якої з них. Про це пише Politico.
"Рідко коли нездатність блоку взяти на себе лідерство у міжнародних справах була настільки очевидною. Фрідріх Мерц із Німеччини, Еммануель Макрон із Франції та Джорджія Мелоні з Італії - глави трьох із 10 найбільших економік світу - та інші 24 учасники саміту могли лише відвертати погляд, сваритися між собою або пропонувати лише порожні слова, поки тривали бомбардування, ракетні обстріли та вбивства", - підкреслили у матеріалі.
Зокрема президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам:
"У ці дуже неспокійні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше вирішальне значення має підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах. Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є війна на Близькому Сході".
Іран та енергетичний удар по Європі
Поки Іран бомбардував своїх сусідів, порушуючи енергопостачання Європи, Україна атакувала російські заводи, які ремонтують військові літаки. Тоді як президент США Дональд Трамп у Вашингтоні жартував про атаку на Перл-Харбор разом з премʼєр-міністром Японії, лідери Європи використовували свої переговори, щоб повозитися зі схемою квот на викиди вуглецю, Системою торгівлі викидами.
"Це не зовсім не пов’язане з глобальним енергетичним шоком, але навряд чи це питання, де континент міг би продемонструвати свою геополітичну міць. Щодо Ірану лідери виявили, що мають мало важелів впливу або волі для будь-якого значного втручання. Щодо України, через понад чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії - конфлікту, де вони мають і важелі впливу, і волю - вони не змогли подолати внутрішні розбіжності, щоб схвалити надання Києву 90 млрд євро", - додають у Politico.
Небажання втручатися в конфлікт з Іраном
Як наголосив анонімно високопоставлений представник європейського уряду, "не було жодного бажання брати участь у переговорах щодо іранського конфлікту".
Ще три чиновники сказали, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц навіть поскаржився, що зосередження на Ірані загрожує відвернути увагу від заходів із стимулювання слабкої європейської економіки.
Водночас було відновлено дискусії щодо відправлення французьких військових кораблів для захисту Ормузької протоки - важливого пункту транзиту нафти, який Тегеран фактично закрив, погрожуючи атакувати судна, ймовірно, за підтримки Ради Безпеки ООН.
"Ми розпочали попередній процес, і найближчими днями побачимо, чи є у нього шанси на успіх", - наголосив Макрон.
"Гарні заяви" замість рішень
Наприкінці переговорів лідери ЄС дійшли до висновку: Європа має мало сил та бажання впливати на хід подій.
"Близький Схід має на нас великий вплив - але чи є ми гравцем у цій грі? Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, а ми маємо багато заяв і позицій, [але] чи є у європейців роль у вирішенні цього процесу?" - запитав чиновник ЄС, який брав участь в обговореннях лідерів.
За словами посадовця, ЄС залишилося робити "те, що ми завжди робимо", маючи на увазі написання "гарних заяв".
Також саміт показав, де перетинаються війни в Ірані та Україні.
Зокрема премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан різко розкритикував підхід Європи до енергетичної кризи, яка розгортається.
"Поведінка та стратегія європейців у цьому питанні просто божевільні", - підкреслив він, додавши, що ЄС потрібно купувати російську нафту, щоб "вижити".
Тому щодо Ірану та України ЄС не досяг жодних результатів.
"Є багато речей, що викликають занепокоєння щодо цієї війни на Близькому Сході, тоді як вето Орбана на кредит для Києва залишається в силі, і ми надзвичайно незадоволені цим, як, звісно, й Україна", - заявив журналістам шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон, залишаючи саміт.